Справа № 758/1751/22
Категорія 17
08 лютого 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
за участю секретаря судового засідання - Сірант Т. О.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства ДТЕК «Київські електромережі» про визнання права на проведення заліку зустрічних однорідних вимог, визнання зобов'язання припиненим, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПрАТ ДТЕК «Київські електромережі» про визнання права на проведення заліку зустрічних однорідних вимог, визнання зобов'язання припиненим.
Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилалася на те, що між нею та ПАТ «Київенерго» було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) та між нею та АТ «Київенерго» 28.12.2004 укладено договір про постачання електричної енергії (особовий рахунок № НОМЕР_2 ).
Посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо нарахування суми заборгованості за надані послуги, просила визнати за нею право на проведення заліку зустрічних однорідних вимог за договором на поставку електроенергії, укладеного між нею та АТ «Київенерго» від 28.12.2004 (особовий рахунок № НОМЕР_3 ) та договором, укладеним між нею та ПАТ «Київенерго» про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) на суму 1814,16 грн., визнати такими, що припинилися зобов'язання по оплаті електроенергії в сумі 1814,16 грн.
Згідно доданих до позовної заяви документів вбачається, що зазначені договори укладені з приводу надання послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключна підсудність застосовується до тих справ, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватись як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Такий висновок відповідає висновкам, викладеним у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.
У висновках, викладених у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У позові ОСОБА_1 оскаржує дії відповідача щодо нарахування заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води і водовідведення, постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, до даних правовідносин застосовуються правила виключної підсудності, визначені ч. 1 ст. 30 ЦПК України, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи те, що спір виник з приводу нерухомого майна -квартири АДРЕСА_1 , а тому справа підлягає передачі на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за місцезнаходженням нерухомого майна.
Керуючись ст. ст. 30, 31, 263, 353 ЦПК України, суд, -
Передати справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства ДТЕК «Київські електромережі» про визнання права на проведення заліку зустрічних однорідних вимог, визнання зобов'язання припиненим.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення - 08.02.2022.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
СуддяС. С. Захарчук