03 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 380/5493/21
адміністративне провадження № К/990/3570/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу начальника Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №380/5493/21 за позовом ОСОБА_1 до Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець", в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року включно;
- визнати протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо не врахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року включно в повному обсязі, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнати протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу у зв'язку із запровадженням, відповідно до вимог постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704, нових посадових окладів, за період з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року включно;
- визнати протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо не врахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року включно;
- зобов'язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року включно в повному обсязі, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведенню індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнати протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо не правильного нарахування та, як наслідок, виплати не у повному обсязі ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за грудень 2018 року як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу у зв'язку із запровадженням, відповідно до вимог постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704, нових посадових окладів та сумою виплаченої індексації на суму 71,08 гривень, за період з 1 грудня 2018 року до 29 грудня 2018 року включно;
- зобов'язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за грудень 2018 року як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу у зв'язку із запровадженням, відповідно до вимог постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704, нових посадових окладів та сумою виплаченої індексації на суму: 71,08 гривень, за період з 1 грудня 2018 року до 29 грудня 2018 року включно;
- зобов'язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050 "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (зі змінами), за період з січня 2019 року по час ухвалення рішення суду в даній справі;
- зобов'язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" після виплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення та компенсації за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення, внести відповідні зміни до звітності щодо нарахованого та виплаченого мені доходу;
- зобов'язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" направити на адресу військової частини НОМЕР_1 дублікат грошового атестата замість направленого раніше.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному обсязі у період з 3 листопада 2017 року до 29 грудня 2018 року;
- зобов'язано Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 3 листопада 2017 року до 29 грудня 2018 року відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі № 380/5493/21 в частині задоволення позовних вимог та ухвалено постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову в цій частині. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
24 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга начальника Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №380/5493/21.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.
Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій із урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені із неправильним застосуванням норм права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу начальника Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №380/5493/21.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу начальника Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №380/5493/21 за позовом ОСОБА_1 до Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду