01 лютого 2022 року
Київ
справа №990/19/22
адміністративне провадження №П/990/19/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
27.01.2022 на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Президента України, у якій заявник просить суд:
визнати протиправним рішення Президента України про відмову у помилуванні позивача як засудженого до довічного позбавлення волі;
зобов'язати Президента України повторно розглянути клопотання позивача про помилування.
Перевіряючи позовну заяву на її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Судом встановлено наступне.
Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви чітко визначені у статті 160 КАС України, відповідно до якої у позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку, що остання не відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 КАС України, а саме позивач не зазначив свій реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, поштовий індекс та адресу перебування. Також позивач не вказав відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача.
Так, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач до повної заяви не додав документ про сплату судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00грн.
З огляду на те, що позовна заява містить вимогу немайнового характеру, судовий збір за подання такого позову складає 992,40грн (2481,00грн х 0,4).
Разом з тим, згідно пунктом 17 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Усупереч зазначеної вище законодавчої норми ОСОБА_1 , заявляючи клопотання про звільнення його від сплати судового збору, не додав до своєї позовної заяви доказів відсутності на особовому рахунку заявника коштів, достатніх для сплати судового збору, що свідчить про відсутність правових підстав для звільнення вказаної особи від такої сплати.
Судовий збір за подання позовної заяви до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Частина перша статті 2 КАС України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом статей 22, 266 КАС України Верховний Суд як суд першої інстанції уповноважений розглядати справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
В силу вказаних норм Верховний Суд як суд першої інстанції має повноваження на розгляд чітко визначеної категорії адміністративних справ.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.
Вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України.
Згідно з пунктами 4, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Президента України встановлені статтею 266 КАС України, відповідно до пункту 2 частини четвертої якої Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може визнати дії чи бездіяльність Президента України протиправними й зобов'язати його вчинити певні дії.
Виходячи з наведеного, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення права особи, порушеного діями чи бездіяльністю таких осіб, які вона просить визнати протиправними.
Статтею 102 Конституції України визначено, що Президент України є главою Держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Повноваження Президента України визначені в статті 106 Конституції України, інші законодавчі акти не можуть встановлювати додаткові права чи обов'язки Президента України. На цю обставину неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях (від 10 квітня 2003 року № 7-рп/2003, від 7 квітня 2004 року № 9-рп/2004, від 16 травня 2007 року № 1-рп/2007).
Як вбачається із позовної заяви, зокрема з її вступної та прохальної частин, ОСОБА_1 визначив відповідачем за своїм позовом Президента України.
За змістом позовної заяви ОСОБА_1 не погоджується з Рішенням Комісії при Президентові України у питаннях помилування, яким, як вказує позивач, йому було відмовлено у задоволенні клопотання про помилування, чим позбавлено останнього права на правосудний вирок та відновлення прав.
ОСОБА_1 посилається на те, що Рішення Комісії при Президентові України про відмову у помилуванні не аргументовано, чим позбавлено позивача права визначити мотиви з яких прийнято таке рішення, та свідчить про порушення визначених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина.
Проте, зміст позовної заяви не дає підстав вважати, що ОСОБА_1 навів обставини, які б підтвердили те, що його права, свободи та інтереси порушено саме Президентом України при здійсненні ним владних управлінських функцій, перелік яких наведений, зокрема, у Конституції України; позовні вимоги визначені у спосіб, що унеможливлює встановлення їх конкретного змісту та визначення способу відновлення права, за захистом якого звернувся позивач. Позовна заява не містить доводів щодо протиправної поведінки саме Президента України, якого позивача визначив відповідачем, під час здійснення владних управлінських функцій щодо ОСОБА_1 .
Частиною першою статті 5 КАС України визначені правові способи захисту адміністративним судом порушеного права, свобод або законного інтересу особи, яка звернулася до суду з позовом про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Такими способами є: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Цим способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.
Вимоги ОСОБА_1 в позовній заяві не відповідають наведеним приписам процесуальних норм.
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених вище недоліків шляхом надання суду уточненої позовної заяви в якій: викласти обставини, за яких порушено його права, свободи чи інтереси Президентом України під час здійснення ним владних (управлінських) повноважень відносно позивача (із зазначенням конкретних дій/бездіяльності Президента України); вказати норми законодавства України із наведенням відповідних доводів про їх порушення Президентом України під час здійснення владних управлінських повноважень щодо позивача; зазначити конкретні вимоги до суду у відповідності із способами захисту порушеного права (свободи, законного інтересу), визначеними частиною першою статті 5 КАС України; надати документ, що підтверджує сплату судового збору або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, поштовий індекс та адресу перебування позивача, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, Суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо недоліки в позовній заяві не будуть усунуті протягом встановленого строку, позовна заява підлягає поверненню відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Я. Олендер