03 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 640/557/19
адміністративне провадження № К/990/3714/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №640/557/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМОТОР КИЇВ» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМОТОР КИЇВ» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2019 позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2019 та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМОТОР КИЇВ» відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 21.01.2021 скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2019 залишено без змін.
Позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив вирішити питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та сплачений судовий збір за подання касаційної скарги.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 заяву задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМОТОР КИЇВ» витрати на правову допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 15000,00грн та витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду в розмірі 19488,03грн.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у місті Києві 20.01.2022 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз зазначеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом заяви у справі №640/557/19 є вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції в розмірі 15000,00грн та витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду в розмірі 19488,03грн.
Задовольняючи заяву, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не обґрунтовано нерозумність витрат на правничу допомогу, з огляду на предмет спору, суті спору та впливу вирішення вказаної справи на відновлення порушених прав позивача. Також відповідач не наводив жодних обґрунтувань та не надав будь-яких доказів завищення заявленої до відшкодування суми витрат на правничу допомогу, або невідповідності заявленого розміру середнім ринковим цінам адвокатських послуг, не надав власного розрахунку витрат на правничу допомогу, який би відповідали таким вимогам та був розумним і співмірним зі складністю справи, часом витраченим адвокатом, ціною позову тощо.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №640/557/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, додаткова постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №640/557/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМОТОР КИЇВ» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова