26 січня 2022 року
Київ
справа №816/3945/15
адміністративне провадження №К/9901/28629/20
судді Верховного Суду Білоуса О.В. у справі №816/3945/15 за позовом ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування» до ГУ ДПС у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про зобов'язання вчинити дії та стягнення суми бюджетного відшкодування.
У серпні 2015 року ТОВ «ПК «Газвидобування» звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві), Управління Державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області (далі - УДКС у м. Полтаві), в якому просило стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 2894801 грн та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, в сумі 869582,36 грн.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 4 лютого 2016 року позов задовольнив частково: зобов'язав ДПІ у м. Полтаві скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ «ПК «Газвидобування» на суму 2894801 грн; стягнув з Державного бюджету України на користь позивача пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в сумі 869582,36 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 вересня 2020 року змінив другий абзац резолютивної частини постанови суду першої інстанції шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ПК «Газвидобування» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 2894801 грн. В іншій частині постанову суду залишив без змін. Під час апеляційного перегляду замінено первісного відповідача у справі - ДПІ у м. Полтаві на її правонаступника - ГУ ДФС у Полтавській області, а також здійснено заміну ГУ ДФС у Полтавській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС).
16 грудня 2021 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №816/3945/15, якою касаційну скаргу ГУ ДПС задовольнив частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №816/3945/15 скасував в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування» пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в сумі 33690,60 грн та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року (у незміненій частині) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №816/3945/15 залишив без змін, поновивши їх виконання. Цією постановою суд змінив розподіл судових витрат у справі, понесених на оплату судового збору.
29 грудня 2021 року від ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування» надійшла заява про стягнення з ГУ ДПС у Полтавській області витрат на оплату правничої допомоги, наданої адвокатом Федорович Є.І., понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції в сумі 10000 грн.
Додатковою постановою Верховного Суду від 26 січня 2022 року заяву ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування» судові витрати, пов'язані із розглядом справи в суді касаційної інстанції, на професійну правничу допомогу в сумі 9911 грн.
В іншій частині у задоволенні вимог ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погоджуюсь із таким висновком колегії суддів.
Так, згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Частиною восьмою статті 262 КАС України передбачено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
З огляду на викладене, як на стадії розгляду справи у суді касаційної інстанції, так і при розгляді справ в порядку спрощеного провадження судові дебати, як частина судового розгляду, не передбачені.
Разом із цим, приписами частини третьої статті 143 КАС України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи наведене, вважаю, що у зв'язку з тим, що у суді касаційної інстанції всі справи розглядаються без проведення судових дебатів, то сторони мають подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат до закінчення розгляду справи, виходячи з приписів частини третьої статті 143 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування» подало разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення 29 грудня 2021 року (т.5 а.с.31-42), тобто після ухвалення постанови у справі.
За вказаних обставин вважаю, що в задоволенні заяви ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування» про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити.
Суддя О.В. Білоус