26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 400/3182/21
адміністративне провадження № К/990/2374/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача: Бевзенка В.М.,
суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 400/3182/21 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії позивачеві із зазначенням у довідці розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - надбавка за особливості проходження служби - 65 % та премії 85 %;
- зобов'язати відповідача підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії з 06.07.2020 позивачеві із зазначенням у довідці розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - надбавка за особливості проходження служби - 65 % та премії 85 %.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2021 касаційну скаргу відповідача на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду у цій справі повернуто.
17.01.2022 до Верховного Суду вдруге надійшла касаційне скарга відповідач на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду у цій справі.
Як на підставу касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень, відповідач посилається на пункт 3 частини четвертої та підпункти «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зокрема зазначає, що у подібних справах відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, вважає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Щодо підстав касаційного оскарження.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, Суд, зазначає таке.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Твердження скаржника про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, та не свідчать про наявність заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї справи, а має суб'єктивний характер.
Також, наведені посилання скаржника на підпункти «б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України має загальний характер та не може вважатись винятковим.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
До того ж, Суд надавши належну оцінку матеріалам касаційної скарги, дійшов висновку, що скаржник посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, не вказав:
1) які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування вказаного вище висновку;
2) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених ним норм матеріального та/або процесуального права.
Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Крім того оцінюючи доводи скаржника, Суд не установив, що у судовій практиці, яка склалася у подібних правовідносинах, існують підстави, які б вказували на наявність проблеми, вирішення якої, шляхом формулювання позиції Верховним Судом може мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і така необхідність належним чином не обґрунтована у касаційній скарзі відповідачем.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 400/3182/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа