26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 640/5268/21
адміністративне провадження № К/990/1502/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду
Чумаченко Т.А.,
перевіривши касаційну Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району міста Києва» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року в справі №640/5268/21 за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
11 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району міста Києва» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року в справі №640/5268/21.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2021 року позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного суду від 07 грудня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд встановив наступне.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав).
У частині першій статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України.
З аналізу наведених норм вбачається, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2021 року в справі №813/3545/15 щодо застосування положення статті 102 Податкового кодексу України.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У касаційній скарзі скаржником викладено обставини справи, вказано на постанову Верховного Суду, яка на його думку підлягає застосуванню, без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, які визначені статтею 330 КАС України.
Отже, касаційна скарга Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району міста Києва» підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району міста Києва» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року в справі №640/5268/21 повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А.Чумаченко