20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 160/4673/21
адміністративне провадження № К/9901/48201/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП в Дніпропетровській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Первинної професійної спілки "Правозахисники країни", в якому просив:
? визнати протиправним та скасувати наказ №119 о/с від 01.03.2021 ГУ НП в Дніпропетровській області по особовому складу в частині переміщення у зв'язку із проведенням реорганізації старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Кам'янського районного управління поліції;
- зобов'язати ГУ НП в Дніпропетровській області переглянути питання щодо переміщення (у зв'язку із проведенням реорганізації) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з урахуванням поданого рапорту від 24.02.2021.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, позов задоволено частково:
? визнано протиправним та скасовано наказ №119 о/с від 01.03.2021 ГУ НП в Дніпропетровській області «По особовому складу» в частині, якою відповідно до пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено (у зв'язку з проведенням реорганізації) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Кам'янського районного управління поліції (посадовий оклад - 2470 гривень, надбавка за специфічні умови проходження служби - 40%), звільнивши з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Південного відділення поліції Кам'янського відділу поліції, з 02 березня 2021 року;
? в іншій частині позовних вимог відмовлено.
29 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ НП в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року в справі №160/4673/21.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 , старший сержант поліції, проходив службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Південного відділення поліції Кам'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області.
Отже, з наведеного слідує, що позивач не є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду).
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
У касаційній скарзі скаржник посилається на частину п'яту статті 328 КАС України та зазначає, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема щодо звільнення поліцейського у зв'язку зі зміною штатів (реорганізацією) територіального підрозділу поліції, за умови подальшого його використання на службі, якщо вжито всіх можливих заходів щодо переведення працівника на іншу посаду шляхом запропонування працівнику, що звільняється всіх вакансій, на які він може претендувати з урахуванням фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, а також у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на те, що вони мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі. При цьому заявником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи.
Сама лише вказівка на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Мотиви, наведені у касаційній скарзі, фактично зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного законодавства.
Суд зауважує, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Водночас касаційна скарга не містить належних доводів, які могли б обгрунтувати дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
З урахуванням викладеного, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі Судом не вирішується.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року в справі № 160/4673/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко