20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 640/5439/19
адміністративне провадження № К/990/2283/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі № 640/5439/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт Лтд» до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосаміт ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2018 № 0937651206, згідно з яким за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст. 201, згідно з п.120-1 ст. 120-1 Податкового кодексу України на позивача накладено штраф у розмірі 65 506, 08 грн. (598 889, 5 грн. ПДВ - 10% - 59 888, 95 грн., 24 293, 95 грн. ПДВ - 20% - 4 858, 79 грн., 2 527, 8 грн. ПДВ - 30% - 758, 34 грн.)
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.12.2018 № 0937651206 в частині застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування: розрахунок до ПН №832 від 08.06.2018 зареєстровано 25.06.2018, розрахунок до ПН №1271 від 19.01.2018 зареєстровано 06.02.2018, розрахунок до ПН №1276 від 19.01.2018 зареєстровано 06.02.2018, розрахунок до ПН №2435 від 30.03.2018 зареєстровано 15.04.2018, розрахунок до ПН №2105 від 27.03.2018 зареєстровано 13.04.2018, розрахунок до ПН №2434 від 30.03.2018 зареєстровано 15.04.2018, розрахунок до ПН №125 від 02.02.2018 зареєстровано 22.02.2018, розрахунок до ПН №1780 від 23.03.2018 зареєстровано 11.04.2018, розрахунок до ПН №620 від 06.04.2018 зареєстровано 30.04.2018, розрахунок до ПН №2512 від 30.03.2018 зареєстровано 15.04.2018, розрахунок до ПН №1364 від 17.02.2018 зареєстровано 12.03.2018, розрахунок до ПН №2039 від 26.02.2018 зареєстровано 14.03.2018, розрахунок до ПН №2038 від 26.02.2018 зареєстровано 14.03.2018, розрахунок до ПН №2384 від 29.03.2018 зареєстровано 15.04.2018, розрахунок до ПН №2509 від 30.03.2018 зареєстровано 15.04.2018, розрахунок до ПН №403 від 06.07.2018 зареєстровано 23.07.2018, розрахунок до ПН №1442 від 04.04.2018 зареєстровано 30.04.2018, розрахунок до ПН №501 від 05.04.2018 зареєстровано 30.04.2018, розрахунок до ПН №849 від 10.04.2018 зареєстровано 27.04.2018, розрахунок до ПН №846 від 10.04.2018 зареєстровано 27.04.2018, розрахунок до ПН №503 від 05.04.2018 зареєстровано 30.04.2018, розрахунок до ПН №2451 від 16.04.2018 зареєстровано 11.05.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
На час звернення позивача з адміністративним позовом, а саме у 2019 році, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 гривні.
Спір у цій справі виник з приводу правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 14.12.2018 № 0937651206 у розмірі 65 506, 08 грн.
Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що справа має значний суспільний інтерес та виняткове значення для нього є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано, а спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного вбачається, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі № 640/5439/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт Лтд» до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко