19 січня 2022 року
Київ
справа №520/4204/21
адміністративне провадження №К/9901/41978/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року
у справі №520/4204/21
за позовом ОСОБА_1
до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури, Держави Україна в особі Луганської обласної прокуратури
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури, Держави Україна в особі Луганської обласної прокуратури, в якому просив:
- стягнути з Держави України в особі Харківської обласної прокуратури на його користь матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного статті 81 Закону України Про прокуратуру, завданої положеннями пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 14 грудня 2015 року у сумі 65 076,81 грн.;
- стягнути з Держави України в особі Харківської обласної прокуратури на його користь матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме надбавки за вислугу років, передбаченої статті 81 Закону України Про прокуратуру, завданої положеннями пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 14 грудня 2015 року у сумі 7 259,00 грн.;
- стягнути з Держави України в особі Луганської обласної прокуратури на його користь матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України Про прокуратуру, завданої положеннями пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 11 січня 2017 року по 31 серпня 2020 року у сумі 849 735,80 грн.;
- стягнути з Держави України в особі Луганської обласної прокуратури на користь позивача матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме надбавки за вислугу років, передбаченої статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 11 січня 2017 року по 31 серпня 2020 року у сумі 157 734,72 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
18 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №520/4204/21.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав незазначення в останній підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102934590209) копія ухвали суду від 08 грудня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 23 грудня 2021 року.
04 січня 2022 року від скаржника на усунення недоліків касаційної скарги зазначених в ухвалі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року надійшла касаційна скарга у новій редакції.
Обгрунтовуючи касаційну скаргу, позивач, посилається на:
- пункт 2 частини четвертої статі 328 КАС України (в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду), вказує на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 березня 2020 року у справі №806/3314/17 та від 09 вересня 2020 року у справі №807/1171/16 та аргументує дану підставу різним тлумаченням та застосуванням судами попередніх інстанцій рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26 березня 2020 року, яким визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування);
- пункт 3 частини четвертої статі 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання застосування частин 1, 2, 3, 4, 7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо позачергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-IX), відповідно до абзацу третього пункту 3 розділу розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих і військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктами 2 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
У касаційній скарзі позивачем порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
В обґрунтування такого клопотання зазначено, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 15 вересня 2021 року, повний текст виготовлено 24 вересня 2021 року, отримано скаржником 18 жовтня 2021 року та 16 листопада 2021 року касаційну скаргу скеровано до Верховного Суду.
Вказані обставини підтверджуються доданими до касаційної скарги копіями супровідного листа та конверту.
Відповідно до вимог частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, Суд-
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №520/4204/21.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу №520/4204/21.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду