19 січня 2022 року
Київ
справа №640/19764/20
адміністративне провадження №К/990/1641/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Мартинюк Н.М., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року
у справі №640/19764/20 за позовом ОСОБА_1 до П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням заяв про збільшення вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №10н від 22 липня 2020 року про неуспішне проходження ним атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора м. Києва №1859к від 09 вересня 2020 року про звільнення його з посади заступника начальника другого наглядового відділу за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва та органів прокуратури;
- поновити його на рівнозначній посаді в Київській міській прокуратурі;
- стягнути з Київської міської прокуратури на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 22 липня 2020 року №10н «Про неуспішне проходження прокурором атестації»;
- визнано протиправним та скасовано наказ Прокурора м. Києва №1859к від 09 вересня 2020 року щодо звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника другого наглядового відділу за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва та органів прокуратури;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника другого наглядового відділу за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва з 11 вересня 2020 р.;
- стягнуто з Київської міської прокуратури (м. Київ, вул. Предславинська, 45/10, код ЄДРПОУ 02910019) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 вересня 2020 року по 30 вересня 2021 року в розмірі 375 289 грн (триста сімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн 20 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
12 січня 2022 року до касаційного суду надійшла скарга Офісу Генерального прокурора.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
У тексті касаційної скарги викладно клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Так, повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції виготовлено 05 жовтня 2021 року.
Вперше касаційну скаргу зареєстровано у Верховному Суді 08 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року указану касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Належним чином завірену копію указаної ухвали скаржником отримано 06 грудня 2021 року.
Вдруге касаційну скаргу зареєстровано у Верховному Суді 15 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2021 року указану касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Належним чином завірену копію указаної ухвали заявником отримано 04 січня 2022 року.
Утретє касаційну скаргу зареєстровано у Верховному Суді 12 січня 2022 року.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, повторну касаційну скаргу направлено до Суду у розумний строк, що є належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
Щодо оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року Суд зазначає таке.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/19764/20 є посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, заявник указує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу, що атестація прокурорів проводиться згідно з Порядком проходження прокурорами атестації від 03 жовтня 2019 року №221, підпунктів 9, 11 про проведення атестації кадровими комісіями, пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій від 17 жовтня 2019 року №233 щодо повноважень кадрової комісії під час співбесіди, виходячи з предмету атестації, надавати оцінку професійній етиці та доброчесності, професійній компетентності прокурора, пункту 17 Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, пункту 15 розділу ІІ Закону №113-ІХ щодо повноважень кадрової комісії отримувати інформацію про прокурора та юридичної сутності цієї інформації як джерела, що не має преюдиційного значення для кадрової комісії, пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій від 17 жовтня 2019 року №233 щодо вмотивованості та обґрунтованості рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Щодо посилання заявника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі Суд зазначає таке.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Тобто, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник цитує окремі абзаци постанов Великої Палати Верховного Суду у справах №П/800/409/17, №800/328/17, №800/248/17, №800/264/17, №800/354/17, №9901/66/19, №9901/88/19, №9901/212/19, №9901/725/18, постанов Верховного Суду у справах №826/26007/15. №640/6204/20, №200/5038/20-а, №160/6596/20, №140/3790/19, №280/4314/20, №440/2682/20, №640/419/20, №640/537/20 та зазначає, що судом апеляційної інстанції не ураховано висновки Верховного Суду, викладені у вказаних постановах.
Однак, всупереч вимогам статті 328, 330 КАС України заявником не зазначеного чіткого переліку норм права, які були неправильно застосовані судом апеляційної інстанції та щодо застосування яких не ураховано висновок Верховного Суду та не обґрунтовано подібності правовідносин у справах.
З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання заявника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
У тексті касаційної скарги викладено клопотання заявника про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №640/19764/20.
Відповідно до частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої та третьої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне встановити учасникам строк для подання заперечень щодо заявленого клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №640/19764/20.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 121, 328-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України Суд, -
Клопотання Офісу Генерального прокурора про поновлення строку на касаційне оскарження - задовольнити.
Поновити Офісу Генерального прокурора строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №640/19764/20.
Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №640/19764/20.
Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/19764/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та заперечень щодо заявленого клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, та роз'яснити, що до відзиву та заперечень додаються докази надсилання (надання) їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду