19 січня 2022 року
Київ
справа №990/12/22
адміністративне провадження №П/990/12/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та заступника начальника управління - завідувача відділу по роботі зі зверненнями управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян Яким'як Лілії Романівни , про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання розглянути скаргу,
14 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про зобов'язання Вищої ради правосуддя розглянути скаргу на ухвалу члена її Третьої Дисциплінарної палати Швецової Л.А. від 01 липня 2021 року та прийняти рішення про задоволення скарги з відкриттям дисциплінарного провадження щодо судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_3 та прийняттям законного рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2022 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: Мельник-Томенко Ж.М. (головуючий суддя), Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М., Данилевич Н.А.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, Суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною п'ятою статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав.
У порушення вимог пунктів 4, 5, 9, 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві позивач не зазначив:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими останній обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
- власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Верховний Суд звертає увагу на те, у поданій позовній заяві у якості відповідачів ОСОБА_1 зазначив ВРП та заступника начальника управління - завідувача відділу по роботі зі зверненнями управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян Яким'як Л. Р .
Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач просить зобов'язати ВРП розглянути скаргу на ухвалу члена її Третьої Дисциплінарної палати Шевцової Л.А. від 01 липня 2021 року та прийняти рішення про задоволення скарги з відкриттям дисциплінарного провадження щодо судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_3 та прийняти законне рішення.
Отже, позивачу необхідно уточнити відповідача (відповідачів) для цілей розгляду цієї справи Верховним Судом як судом першої інстанції.
Крім того, у разі подання позову до декількох відповідачів позивачу в позовній заяві необхідно зазначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував наявність пільг щодо його сплати, до позовної заяви не додано.
Водночас в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним станом.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас Законом України «Про судовий збір» передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовані законом.
Суд звертає увагу позивача на те, що з метою розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони, до суду мають бути подані відповідні докази за попередній календарний рік (тобто, якщо клопотання про звільнення від сплати судового збору подано у 2022 році, то до нього додаються докази щодо майнового стану сторони у 2021 році, які охоплюють період з 01 січня 2021 по 31 грудня 2021 року).
Однак позивачем не надано жодних доказів того, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання скарги, перевищує 5 відсотків його доходу за весь попередній календарний рік.
Оскільки скаржником не надано доказів того, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання скарги, перевищує 5 відсотків її доходу за весь попередній календарний рік - клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовну заяву подано до суду у 2022 році та заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання фізичною особою позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання цієї позовної заяви становить 992 грн 40 коп. (2481 х 0,4).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, відповідно до вимог статті 169 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- виправленої позовної заяви, викладеної з урахуванням положень пунктів 4, 5, 9, 11 частини п'ятої статті 160 КАС України, із зазначенням належного відповідача (відповідачів);
- документа про сплату судового збору у розмірі 992 грн 40 коп. або документа, який би підтверджував наявність пільг щодо його сплати, або обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору (із наданням відповідних доказів).
Керуючись статтями 22, 132, 160, 161, 169, 248, 266 КАС України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 у справі №990/12/22 - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Суддя Верховного Суду