21 січня 2022 року Справа № 480/3826/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3826/21 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Прокуратури Сумської області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Прокуратури Сумської області та не вирішення питань скарги №501 від 28.09.2020;
- визнати протиправною бездіяльність Прокуратури Сумської області та не вирішення питань скарги №563 від 03.11.2020;
- зобов'язати Прокуратуру Сумської області повторно розглянути скарги №501 від 28.09.2020 та №563 від 03.11.2020 і надати інформацію по кожному питанню двох скарг.
Свої вимоги мотивував тим, що 28.09.2020 звернувся до Прокуратури Сумської області зі скаргою за №501, однак, відповідач не забезпечив належного розгляду та виконання вимог питань скарги №501 та залишив їх не вирішеними, чим порушив його право на інформацію, гарантоване ст.40 Конституції України та Законом України “Про звернення громадян”. 03.11.2020 позивач повторно звернувся із повторною скаргою №563, однак відповідач повторно проігноровано звернення, не надано запитуваної інформації та не виконано законних вимог.
Ухвалою суду від 11.05.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/3826/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Сумська обласна прокуратура з позовними вимогами не погодилась, у відзиві на позовну заяву зазначила, що за результатом розгляду скарг позивачу було надано відповідь листом від 27.10.2020 №09/1-112-14 та від 30.11.2020 №09/1-688-16 відповідно в повному обсязі по суті порушених питань, у встановлений законодавством строк. За таких обставин, Прокуратурою Сумської області належним чином здійснено розгляд скарг ОСОБА_1 та в межах строку передбаченого статтею 20 Закону №393/96-ВР направлено відповідь за результатами розгляду скарги.
Отже, Прокуратура Сумської області під час розгляду скарг позивача діяло у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, з дотриманням прав ОСОБА_1 , передбачених Законом №393/96-ВР, тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Сумської області із скаргою №501 від 28.09.2020, що була зареєстрована 29.09.2020, в якій вказав, що з 2015 року як і в прокуратурі Сумської області, так і по районах Сумської області гуляє кримінальне провадження № 12015200090000208 від 25.03.2015 щодо розголошення службовими особами Лебединського МВ конфіденційної інформації відносно нього.
Для з'ясування обставин і причин слідства позивач просив вчинити вчинити наступні дії:
1) повідомити скільки разів закривалось дане кримінальне провадження.
а) з'ясувати обставини і повідомити причини за яких дане кримінальне провадження закривалось чисельну кількість разів, а також окремо назвати причини закриття по кожній постанові слідчого;
б) визнати, що кожне закриття цього кримінального провадження було незаконним і винним в закритті був слідчий та процесуальний керівник (назвати посади і прізвища усіх винних осіб), або надати докази правомірності закриття кримінального провадження по кожній постанові слідчого про закриття кримінального провадження № 12015200090000208 від 25.03.2015;
2) повідомити чи проводили процесуальні керівники кримінального провадження аналіз дій слідчих які проводили досудове розслідування впродовж 2015 - 2020 років, та надати копії документів, які містять відповідні висновки щодо неналежного розслідування, виявлені причини провалу слідства, вказівки слідчим, чи виконали слідчі ці вказівки, чи оцінювалась якість і результативність цих вказівок за наслідками їх виконання, чи є накази про покарання слідчих за бездіяльність чи неналежну діяльність при проведенні слідства, або повідомити причини бездіяльності процесуальних керівників, що спричинило провал слідства;
3) повідомити чи проводило керівництво прокуратури Сумської області аналіз дій слідчих які проводили досудове розслідування впродовж 2015 - 2020 років та дії процесуальних керівників цього кримінального провадження, та надати копії документів, які містять відповідні висновки щодо неналежного розслідування, виявлені причини провалу слідства, вказівки слідчим і процесуальним керівникам, чи виконані ці вказівки, якість і результативність по факту виконання цих вказівок, накази про покарання слідчих за бездіяльність чи неналежну діяльність при проведенні слідства, або повідомити причини бездіяльності керівництва прокуратури Сумської області, що спричинило провал слідства та виражається у відсутності в Сумській області та Україні юридичного захисту від злочину вчиненого групою поліціянтів по відношенню до останнього;
4) надати повну інформацію про досудове розслідування даного кримінального провадження в тому числі відображений аналіз проведеного досудового розслідування слідчими і процесуальними керівниками, описана ефективність роботи слідчих і окремо процесуальних керівників, та надано оцінку цієї роботи (цього слідства);
5) з'ясувати і повідомити причини за яких слідчі та процесуальні керівники, при наявності невідпорних доказів і необмеженого часу для вчинення слідчих дій, не виконали вимог КПК - не забезпечили успішного проведення досудового розслідування - не встановили осіб злочинців та не покарало їх, не довело наявність чи відсутність в діянні складу та мотивів злочину, шостий рік поспіль затягують слідство та штампують незаконні та формальні постанови про закриття кримінального провадження, залишаючи його недоробленим;
6) з'ясувати, назвати і повідомити причини за яких досудове розслідування було і залишилось неефективним та незакінченим, встановити і перерахувати всіх винуватців, з вини яких затягується слідство, повідомити, що саме завадило прокурорам встановити осіб злочинців та притягнути їх до відповідальності, чи умисно, а можливо за службової недбалості слідчі затягують слідство;
7) з'ясувати, назвати і повідомити причини, за яких чисельна кількість слідчих та процесуальних керівників, шостий рік неспроможні виконати всі необхідні слідчі дії та вимоги моїх клопотань, та назвіть причини які заважають повідомити злочинцям підозру у вчиненні злочину;
8) з'ясувати і повідомити скільки часу витратили слідчі впродовж 2015 -2020 років на проведення досудового розслідування, чи достатньо цього часу було для успішного проведення слідства, та назвіть причини і повідомте чому, прокуратура маючи достатньо часу і можливостей не виконала свої обов'язки, не захистила від злочину та не покарала злочинців;
9) визнати, що слідчі, процесуальні керівники і прокуратура Сумської області в цілому не виконали свої службові обов'язки, не забезпечили ефективного розслідування кримінального провадження, а умисно, чи за службової недбалості, залишили злочинців безкарними, знехтувавши службовими обов'язками та законами України, не спромоглися захистити мене від злочину і не поновили права або спростувати слова відповідними та належними доказами;
10) визнати протиправними бездіяльність слідчих, процесуальних керівників причетних до цього досудового розслідування і прокуратури Сумської області в цілому невиконання службових обов'язків, затягування (не проведення) досудового розслідування, недодержання під час досудового розслідування розумних строків проведення процесуальних дій, що призвело до затягування досудового і безкарності злочинців, або з посиланням на докази, довести правомірність цієї бездіяльності;
11) визнати і повідомити, що саме з причини бездіяльності слідчих і неналежної діяльності процесуальних керівників і прокуратури Сумської області в цілому, не було забезпечено успішного проведення досудового розслідування цього кримінального провадження та не притягнуто злочинців до кримінальної відповідальності, або назвати докази і довести, що назване кримінальне провадження розслідувалось згідно КГІК, в межах розумних строків і виключно професійними слідчими та прокурорами, а чисельні закриття провадження недоробленим з формальних підстав і було ціллю та задачею прокуратури;
12) з'ясувати і повідомити причини за яких слідчі нишком закривають кримінальні провадження та роками приховують це від мене, назвати всіх винних осіб, які не забезпечили надання мені повідомлення про закриття цього кримінального провадження, та вчинити дії для сурового покарання цих невігласів.
13) повідомити чому керівництво прокуратури Сумської області знаючи, що дане кримінальне провадження закрите, декілька місяців поспіль не вчинило жодних дій для направлення мені постанови слідчого про закриття провадження та не встановило прізвище осіб які порушили право на інформацію гарантоване ст. 32, 34, 40 Конституції У країни:
а) вчинити дії для негайного направлення постанови про закриття кримінального провадження та для притягнення до дисциплінарної відповідальності невігласів які нишком закрили кримінальне провадження, і напевно як зазвичай з формальних причин, і не повідомили про це - не надіслали постанови про закриття;
14) перевірити законність і обґрунтованість закриття даного кримінального провадження, і якщо воно закрите незаконно або з формальних причин - закінчення строку, встановленого на проведення досудового розслідування, або у зв'язку з тим, що туполобі чи продажні слідчі з процесуальними керівниками не спромоглися, або відповідно не захотіли встановити осіб злочинців і покарати їх, скасувати чергову ганьбу прокуратури і передати кримінальне провадження розумним слідчим, а слідчого з процесуальним керівником покарати;
15) вчинити дії для притягнення до дисциплінарної відповідальності всіх осіб, з вини яких дане кримінальне провадження шостий рік поспіль, залишається не розслідуваним і безрезультатним, та зробити відповідне подання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
У відповідь на вказану скаргу позивача №501 за підписом заступника керівника обласної прокуратури І. Сидоренко направлено лист від 27.10.2020 за №09/1-112-14 (а.с.5)
Не погодившись із наданою відповіддю, 03.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Сумської області із скаргою №563, на яку листом від 30.11.2020 №09/1-688-16 надано відповідь.
Звертаючись до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 зазначив, що відповідач не забезпечив належного розгляду та виконання вимог питань скарг №501 та №563, залишив їх не вирішеними, чим порушив його право на інформацію, гарантоване ст.40 Конституції України та Законом України “Про звернення громадян”
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до статті 40 Конституції України, кожному гарантовано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон України "Про звернення громадян"). Преамбулою цього Закону визначається, зокрема, що він забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Так, відповідно до ст. 1 вказаного Закону, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян, згідно зі ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", пропозиція (зауваження) - це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
В силу ч. 3 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону, скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтями 4 - 6 Закону України "Про звернення громадян" регламентуються коло питань, рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, а також установлені вимоги до звернення, мова звернень і рішень та відповідей на них. Зокрема, вказано, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Статтею 7 Закону України "Про звернення громадян" установлено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення й передбачено обов'язок із прийняття та розгляду звернень, оформлених належним чином і поданих у встановленому порядку.
У ст. 12 Закону України "Про звернення громадян" окреслено коло правовідносин, на які його дія не поширюється, а саме, вона не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження".
Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" установлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Крім того, з метою забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення, покращання, удосконалення організації їх особистого прийому в апараті Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органах внутрішніх справ України, а також у вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління та на виконання, у тому числі ст. 40 Конституції України, Законів України "Про звернення громадян", "Про інформацію" наказом МВС України від 10.10.2004 N1177 було затверджено Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого (надалі - Положення N 1177), згідно з п. 1.3 якого громадяни України мають право звернутися до апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.
Абзацами 4,5 п.2.1 Положення N 1177 передбачено, що Письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, реєстрації та первинному розгляду з метою визначення їх належності до компетенції апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, та призначення за ними конкретного виконавця.
Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, або їх заступниками відповідно до їх повноважень.
Пунктами 4.1, 4.3, 4.4, 4.6 Положення N 1177 визначено, що керівники апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, та їх заступники при розгляді звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів, уживати інших заходів для об'єктивного вирішення поставлених авторами звернень питань, з'ясовувати і усувати причини та умови, які спонукають громадян скаржитись, якщо це не суперечить чинному законодавству.
За результатами перевірки звернення складається мотивований висновок про результати розгляду звернення громадян, який має містити в собі об'єктивний аналіз усіх зібраних матеріалів і повинен відповідати порядку його складання (п. 4.3 Положення N 1177).
Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне і правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян (п. 4.4 Положення N 1177).
Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі поставлені в них питання, вжиті необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді (п. 4.6 Положення N 1177).
Пунктами 7.4 - 7.5 Положення N 1177 визначено, що За кожною скаргою, в якій громадяни порушують питання про наявність порушень чи недоліків у роботі апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, або скаржаться на дії працівників ОВС, проводиться ретельна перевірка викладених фактів апаратом МВС, закладами, установами, підприємствами, що належать до сфери управління МВС, до якого звернувся громадянин. За результатами перевірки надаються матеріали керівникові апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, або його заступникам, в яких зазначається, підтвердились чи ні наведені відомості (факти) і які заходи вжиті для усунення виявлених порушень чи недоліків та притягнення до відповідальності винних осіб.
Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова або усна відповідь (за його бажанням).
Рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС (або його заступник), у провадженні якого перебуває скарга.
Наведені норми свідчать про те, що позивач і відповідач є суб'єктами правовідносин у сфері звернень громадян, із відповідними правами та обов'язками, зокрема, з правом скерування звернення й обов'язком його розгляду та надання на нього відповіді в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", Положенням N1177.
Досліджуючи зміст скарг №501, 563 та відповіді на них, надані листом від 27.10.2020 та 30.11.2020 відповідно, суд доходить висновку, що відповідачем досліджені обставини і питання, які порушує заявник у своєму зверненні, та надані на них вичерпні і зрозумілі відповіді. При цьому, відсутність посилань у відповіді обласної прокуратури на перераховані позивачем у зверненні пункти його вимог, не свідчить про неповний його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність порушень Закону України “Про звернення громадян” з боку відповідача при розгляді скарг ОСОБА_1 , а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик