21 січня 2022 року Справа № 480/709/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши матеріали адміністративної справи №480/709/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації та середнього заробітку,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), в якій просить суд:
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку у сумі 16613,38 грн.;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені (невиплата грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку) за період із 27.03.2019 року по день подання даного позову 18 січня 2021 року, у розмірі 265 531 грн. 50 коп.;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені (невиплата грошової компенсації вартості за не отримане під час проходження служби речове майно) за період з 27.03.2019 по 27.02.2020 у розмірі 134 968 грн. 50 коп.;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені (грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій) за період з 27.03.2019 по 29.04.2020 у розмірі 159 399 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 01.02.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/709/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалою суду від 16.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановивши строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 21.01.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації та середнього заробітку в частині стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені (невиплата грошової компенсації вартості за не отримане під час проходження служби речове майно) за період з 27.03.2019 по 27.02.2020 та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені (грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій) за період з 27.03.2019 по 29.04.2020 залишено без розгляду.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що позивач проходив службу на посадах, які у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 "Про затвердження Переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, що дають право на щорічну додаткову відпустку" дають позивачу право на отримання щорічної додаткової відпустки. Протягом 2014-2019 років зазначена відпустка йому не надавалася та не була виплачена при звільненні компенсація за невикористану відпустку.
На переконання ОСОБА_1 , бездіяльність відповідача щодо нездійснення виплати компенсації за невикористану відпустку є протиправною, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого компенсації. В зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України з позовними вимогами не погодилась, у відзиві на позовну заяву зазначила, що встановлено та доведено лише факт того, що позивач за оскаржуваний період перебував на посадах, старший контролер (командир відділення) з 15.12.2008 по 02.12.2016. контролер (кулеметник) з 02.12.2016 по 27.03.2019. При цьому, зазначені посади, відсутні в Переліку військових посад відповідно додатку з Постанови 702, а відповідно позивач не набув права на отримання вищевказаної компенсації.
Крім того, зазначив, що позивач використав своє право на щорічну додаткову відпустку, як учасник бойових дій, шляхом стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, а відтак позивач зробив свій вибір щодо щорічної додаткової відпустки.
Враховуючи наведені обставини, Військова частина НОМЕР_1 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Наказом командувача Національної гвардії України від 19.03.2019 р. № 41 о/с позивача звільнено з військової служби у відставку за підпунктом "б" пункту 2 частини п'ятої ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я). Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 66 (по стройовій частині) від 27.03.2019 з позивачем припинено (розірвано) контракт та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує, що проходив службу на посадах, які у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 "Про затвердження Переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, що дають право на щорічну додаткову відпустку" дають право на отримання щорічної додаткової відпустки. Протягом 2014-2019 років зазначена відпустка йому не надавалася та не була виплачена при звільненні компенсація за невикористану відпустку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з абз. 1-2 ч. 4 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.
Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 "Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах" затверджено, зокрема "Перелік військових посад Національної гвардії, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я".
Тобто право на щорічну додаткову відпустку у військовослужбовців, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, виникло у 2012 році, з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 01.08.2012 № 702.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України на посаді старшого контролера (командир відділення) з 12.12.2008 по 02.12.2016, контролера (кулеметник) з 02.12.2016 по 27.03.2019.
Відповідно до п. 91 додатку 3 Переліку військових посад Національної гвардії, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, посада старшого контролера та контролера, на якій перебував позивач під час проходження військової служби в період з 2014 по 2019 наявна в переліку посад, перебування на яких надає право на щорічну додаткову відпустку відповідно Постанови № 702, а тому позивач за час перебування на вказаній посаді набув права на щорічну додаткову відпустку за виконання обов'язків військової служби, пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я.
Тобто позивач мав право на щорічну додаткову відпустку пов'язану з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я.
Разом з тим суд зазначає, що відповідач є особою, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно із пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ від 22 жовтня 1993 року учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.
Таким чином, законодавцем встановлено обмеження щодо використання додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими законами, та надано військовослужбовцеві право вибору однієї з додаткових відпусток із збереженням грошового та матеріального забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №480/917/20 ОСОБА_1 задоволено, окрім іншого, зобов'язано військову частину № НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 27 березня 2019 року.
На виконання рішення суду від 16.03.2020 у справі №480/917/20, Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій 29.04.2020, що підтверджується копією виписки по надходженням по картці позивача та не заперечується у позовній заяві.
Тобто, позивачем, як військовослужбовцем вже використано право на отримання компенсації за одну з додаткових відпусток із збереженням грошового та матеріального забезпечення, а саме за додаткову відпустку як учаснику бойових дій. Отже, законодавчо встановлені підстави для нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за виконання обов'язків, які пов'язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюються в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я за період з 2014 по 2019 роки відсутні.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені (невиплата грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку) за період із 27.03.2019 року по день подання даного позову 18 січня 2021 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації та середнього заробітку - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик