17 січня 2022 року Справа № 480/12217/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазько С.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов,
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову № 01-06/32 від 30.04.2021, винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 34000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 01-06/33 від 30.04.2021, винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 68000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 01-06/34 від 30.04.2021, винесену Головним управлінням Держпродспоживслужба в Івано-Франківській області про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 34000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 01-06/36 від 30.04.2021, винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 68000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 01-06/37 від 30.04.2021, винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 34000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 01-06/35 від 30.04.2021, винесену Головним управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 68000,00 грн.
Ухвалою суду від 16.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
29.12.2021 представником позивача подано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Представник позивача вважає, що дана справа потребує детального аналізу та розгляду спору по суті, з'ясування всіх обставин справи, детального дослідження та оцінці наданих доказів та усних пояснень сторін, відтак, дану справу недоцільно розглядати у порядку спрощеного провадження, а слід перейти до загального провадження, а у разі відмови у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, дослідивши доводи заявленого клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 КАС України).
У даному випадку позивачем не заявлено вимог, що унеможливлюють розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Суд зазначає, що представником позивача не надано належних доказів та обґрунтувань щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, суд звертає увагу, що питання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін може бути вирішено з власної ініціативи суду після отримання заяв по суті справи, зокрема з відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Керуючись ст. ст. 12, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи № 480/12217/21 за правилами загального позовного провадження - відмовити.
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи № 480/12217/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Глазько