Справа № 752/19689/21
Провадження № 2/752/3262/22
Іменем України
08 лютого 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді: Машкевич К.В.
при секретарі - Гненик К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, відшкодування збитків, стягнення сплачених грошових коштів та завдатку,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача в якому просила суд розірвати договір № КІ-00018 від 10.03.2020 року, який було укладено між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем, ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з істотним порушенням відповідачем його умов.
Стягнути з відповідача, ФОП ОСОБА_2 на користь позивача збитки в розмірі 12900,00 гривень, які було сплачено позивачем за неотриманий товар, 2000,00 гривень згідно умов договору № КІ-00018 від 10.03.2020 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що для задоволення власних побутових потреб між нею та відповідачем, ФОП ОСОБА_2 , було укладено договір № КІ-00018 від 10.03.2020 року згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується організувати роботи по виготовленню та передачі у власність замовника ПВХ конструкції, тобто металопластикові вироби.
Відповідно до п. 1.2 вказаного договору замовник зобов'язується оплатити та прийняти готові вироби та роботу на умовах договору.
Відповідно до п. 2.1., 3.1 вказаного договору вартість металопластикових виробів становить 34499,00 гривень при цьому зобов'язання замовника за вказаним договором забезпечуються завдатком в розмірі 2000,00 гривень.
Умови договору № КІ-00018 від 10.03.2020 року не встановлюють строк, протягом якого здійснюється замовником оплата вартості металопластикових виробів, отже, виконавець вправі був вимагати виконання вказаного грошового зобов'язання в будь - який час, а замовник зобов'язаний виконати протягом 7 днів згідно положень ст. 530 ЦК України.
Відповідно до п. 3.2 зазначеного договору, після виконання замовником обов'язку сплатити повну вартість виробів, виконавець здійснює передачу у власність замовника виготовлену металопластикову продукцію протягом 30 днів.
На виконання зобов'язань за п. 2.2 договору № КІ-00018 від 10.03.2020 року позивачем, 10.03.2020 року було здійснено оплату завдатку в розмірі 2000,00 гривень згідно товарного чеку, який на підтвердження оплати грошових коштів був виписаний відповідачем та скріплений його печаткою.
В подальшому, таким же чином, на виконання зобов'язань щодо повної оплати вартості металопластикових конструкцій щомісячними платежами в періоди: травень, липень, червень, серпень, вересень 2020 року позивачем було сплачено відповідачу згідно товарними чеками додатково грошові кошти на суму 10900,00 гривень.
Розрахунок за металопластикові вироби здійснювався за місцезнаходженням представництва відповідача за адресою м. Київ, вул. Маричанська 5- В, та маючи бажання здійснити черговий платіж в жовтні 2020 року, позивач виявила відсутність відповідача за його перебуванням за вказаною адресою.
Оскільки позивачу не було повідомлено про інше місцезнаходження представництва відповідача, а контактні телефони на її дзвінки не мали зі сторони відповідача відповіді, то відповідач фактично ухилився від виконання договору № 00018 від 10.03.2020 року, що є порушенням зобов'язань згідно договору.
У зв'язку з ухиленням від зобов'язань та їх неналежним виконанням зі сторони відповідача, позивач не отримала металопластикові вироби, а сплачені грошові кошти в загальній сумі 12900,00 гривень їй не повернуто.
Також, у звязку з порушенням зобов'язань відповідачем щодо виконання договору № КІ-00018 від 10.03.2020 року наступають правові наслідки щодо сплаченого завдатку та такий завдаток повертається позивачу разом додатковим розміром завдатку в розмірі 2000,00 гривень, як це передбачено ст. 571 ЦК України.
На підставі викладеного просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.08.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
У встановлений ухвалою строк відзив від відповідача не надійшов.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що для задоволення власних побутових потреб між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , було укладено договір № КІ-00018 від 10.03.2020 року згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується організувати роботи по виготовленню та передачі у власність замовника ПВХ конструкції, тобто металопластикові вироби.
Відповідно до п. 1.2 вказаного договору замовник зобов'язується оплатити та прийняти готові вироби та роботу на умовах договору.
Відповідно до п. 2.1., 3.1 вказаного договору вартість металопластикових виробів становить 34499,00 гривень при цьому зобов'язання замовника за вказаним договором забезпечуються завдатком в розмірі 2000,00 гривень.
Умови договору № КІ-00018 від 10.03.2020 року не встановлюють строк, протягом якого здійснюється замовником оплата вартості металопластикових виробів, отже, виконавець вправі був вимагати виконання вказаного грошового зобов'язання в будь - який час, а замовник зобов'язаний виконати протягом 7 днів згідно положень ст. 530 ЦК України.
Відповідно до п. 3.2 зазначеного договору, після виконання замовником обов'язку сплатити повну вартість виробів, виконавець здійснює передачу у власність замовника виготовлену металопластикову продукцію протягом 30 днів.
Встановлено, що на виконання зобов'язань за п. 2.2 договору № КІ-00018 від 10.03.2020 року ОСОБА_1 10.03.2020 року було здійснено оплату завдатку в розмірі 2000,00 гривень згідно товарного чеку, який на підтвердження оплати грошових коштів був виписаний відповідачем та скріплений його печаткою.
В подальшому, таким же чином, на виконання зобов'язань щодо повної оплати вартості металопластикових конструкцій щомісячними платежами в періоди: травень, липень, червень, серпень, вересень 2020 року ОСОБА_1 було сплачено відповідачу згідно товарними чеками додатково грошові кошти на суму 10900,00 гривень.
Розрахунок за металопластикові вироби здійснювався за місцезнаходженням представництва відповідача за адресою АДРЕСА_1 , та маючи бажання здійснити черговий платіж в жовтні 2020 року, позивач виявила відсутність відповідача за його перебуванням за вказаною адресою.
Оскільки позивачу не було повідомлено про інше місцезнаходження представництва відповідача, а контактні телефони на її дзвінки не мали зі сторони відповідача відповіді, то відповідач фактично ухилився від виконання договору № 00018 від 10.03.2020 року, що є порушенням зобов'язань згідно договору.
У зв'язку з ухиленням від зобов'язань та їх неналежним виконанням зі сторони відповідача, позивач не отримала металопластикові вироби, а сплачені грошові кошти в загальній сумі 12900,00 гривень їй не повернуто.
Позивач просила розірвати договір № КІ-00018 від 10.03.2020 року, який було укладено між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем, ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з істотним порушенням відповідачем його умов та стягнути з відповідача, ФОП ОСОБА_2 на користь позивача збитки в розмірі 12900,00 гривень, які було сплачено позивачем за неотриманий товар, 2000,00 гривень згідно умов договору № КІ-00018 від 10.03.2020 року, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Тобто за договором № КІ-00018 від 10.03.2020 року укладеного між сторонами виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є договором підряду та сторони зобов'язані в межах даного договору виконувати свої зобов'язання належним чином, в терміни та на умовах зазначених в договорі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, з урахуванням фактичних обставин виконання сторонами договору № КІ-00018 від 10.03.2020 року своїх зобов'язань, позивач виконала свої зобов'язання належним чином, нею було сплачено завдаток, як передбачено п. 2.1 вказаного договору, частково сплачено вартість металовиробів та в подальшому вчинено дії, пов'язані з повною оплатою вартості продукції.
Однак, позивач не змогла виконати їх в повному обсязі у зв'язку з ухиленням та невиконанням відповідачем зобов'язання отримати грошові кошти, виготовити металовироби та в строки, передбачені договором передати їх замовнику.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Вищезазначеним нормам, також кореспондують положення чинного законодавства яке регулює та встановлює гарантії правового захисту споживачам товарів, робіт та послуг, зокрема, ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначає: якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач мас право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і виплатити відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Судом достовірно встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань, визначених договором № КІ-00018 від 10.03.2020 року у зв'язку з чим настають правові наслідки, передбачені ст. ст. 16, 651, 653 ЦК України, зокрема, розірвання договору № КІ-00018 від 10.03.2020 року та відшкодування збитків у вигляді сплачених грошових коштів в сумі 12900,00 гривень за неотримані металопластикові вироби.
Крім цього, відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Відповідно до ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
Встановлено, що позивачем для забезпечення зобов'язань за договором № КІ-00018 від 10.03.2020 року, 10.03.2020 року було сплачено грошові кошти в сумі 2000,00 гривень в якості завдатку.
У зв'язку з порушенням зобов'язань відповідачем щодо виконання договору № КІ-00018 від 10.03.2020 року наступають правові наслідки щодо сплаченого завдатку та такий завдаток повертається позивачу разом додатковим розміром завдатку в розмірі 2000,00 гривень, як це передбачено ст. 571 ЦК України.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини на які він посилалась як на підставу своїх вимог, а тому вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1816,00 грн. (за вимогу майнового та немайнового характеру за кожну по 908,00 грн. відповідно до ЗУ «Про судовий збір»).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 51, 52, 203, 204, 215, 530, 598-609, 610, 611, 638, 639, 837 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, відшкодування збитків, стягнення сплачених грошових коштів та завдатку задовольнити.
Розірвати договір № КІ-00018 від 10.03.2020 року, який було укладено між ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 .
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 збитки в розмірі 12900,00 грн., які було сплачено позивачем за неотриманий товар та завдаток в сумі 2000,00 грн. згідно умов договору № КІ-00018 від 10.03.2020 року.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1816,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: