Справа № 752/531/22
Провадження №: 3/752/1928/22
08 лютого 2022 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код відсутній, громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 25.12.2021 року о 20 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Новопирогівській, 34, керувала автомобілем «Mazda» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та порушена мова. Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Захисник ОСОБА_1 - Пащенко В.М. в судовому засіданні просив закрити провадження у зв?язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи це тим, що протокол був складений з порушенням процесуальних вимог. Окрім того, просив допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 , оскільки останній бачив ОСОБА_1 і працівників патрульної поліції, які збирались вести її на обстеження, а потім безпричинно зникли.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала та зазначила, що в той день була просто втомлена після роботи, та алкоголь не вживала.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи вказані вище норми, суддя відхиляє доводи адвоката щодо відсутності події правопорушення та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , оскільки вказане в повній мірі спростовано зібраними та дослідженими судом доказами, в тому числі даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом, на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я або за допомогою приладу "Драгер". Доводи захисника про порушення поліцейськими Інструкції про порядок виявлення в водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є голослівними та безпідставними, такими, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Так само, у зв"язку з безпідставністю, судом було відхилено клопотання адвоката Пащенка О.В. про допит свідка, оскільки на відео з нагрудної камери поліцейського відсутні дані щодо наявності такого свідка на місці події та відсутні дані щодо складання матеріалів не на місці, де було зупинено водія. Натомість з даних відеозапису чітко вбачається стан водія ОСОБА_1 , те, що остання не заперечувала факт керування нею транспортним засобом та факт того, що її зупинили, у зв"язку із виїздом на зустрічну смугу дороги.
Враховуючи, що за відмову від проходження огляду водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством так само, як і за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 496, 20 грн., підлягає стягненню із ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що 496 грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Г.В. Бондаренко