№ провадження 2/646/1068/2022
Справа № 646/475/22
04 лютого 2022 року м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Теслікова І.І., при прийнятті позовної заяви представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - адвоката Каламайко Дмитра Юрійовича (61057, м.Харків, вул.Сумська, 13, офіс 10) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (03035, м.Київ, вул.Митрополіта Василя Липківського, 45, офіс 510А) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
01 лютого 2022 року представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з вимогами ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч наведеної норми ОСОБА_2 не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору. При цьому у позові представник позивача посилається на ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору.
Щодо підстав звільнення від сплати судового збору слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч.3 ст.136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при пред'явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред'явленні позову споживачем.
Таким чином, норми ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» можуть бути застосовані виключно до певного кола спорів щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а саме про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави.
Однак, у спірних відносинах позивачем оскаржується виконавчий напис про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором, а не виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави. Позовні вимоги не стосуються також і визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки.
Крім того, за визначенням п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем, права якого захищаються на підставі цього Закону, є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Разом з тим, як зазначалось вище, предметом спору у даній справі є оскарження (визнання таким, що не підлягає виконанню) виконавчого напису нотаріуса.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
В силу ст. 2 Закону України «Про нотаріат» правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячені Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що предметом спору є виключно оскарження виконавчого напису нотаріуса, враховуючи, що спірні відносини не пов'язані з визнанням недійсним кредитного договору або договору іпотеки, або ж із захистом в інший спосіб прав ОСОБА_1 як споживача, норми ч. 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть застосовуватися до спірних відносин і не є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подачу позовної заяви представником позивача не наведено.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною собою позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2022 році складає 992,40 грн.
Отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір за немайнову позовну вимогу у розмірі 992,40 грн. на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код ЄДРПОУ 37874947 , банк отримувача: Казначейство України, рахунок отримувача UA968999980313141206000020661 , код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177,185, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Каламайко Дмитра Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.І. Теслікова