Кримінальне провадження №629/7280/21
Номер провадження 1-кп/629/143/22
07 лютого 2022 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221110000536 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краснопавлівка, Лозівського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, зареєстрованого і мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 07.10.1994 року Лозівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 141, ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 89 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнений 19.09.1998 року по відбуттю строку покарання;
- 04.10.2001 року Лозівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 140, ч. 2 ст. 81, ч. 3 ст. 81 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 02.06.2002 року ухвалою апеляційного суду вирок змінено, ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнений 01.07.2003 року умовно - достроково на не відбутий строк 7 місяців 21 день;
- 21.07.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; звільнений 21.07.2005 року по відбуттю строку покарання;
- 22.11.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнений 13.11.2009 року по відбуттю строку покарання;
- 19.12.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 07.02.2015 року по відбуттю строку покарання;
- 20.06.2017 року Ленінським районним судом м. Харків за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років іспитового строку. Згідно до ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.09.2018 року, іспитовий строк скасовано і направлений в місця позбавлення волі строком на 2 роки; звільнений 06.11.2020 року по відбуттю строку покарання,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за вчинення корисливого злочину та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, 23 вересня 2021 року, точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилося можливим, разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 , перебували в приміщенні домоволодіння знайомого ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , де разом з останнім, знаходячись в приміщенні кухні та розпивали спиртні напої. Через деякий час, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 вийшли з приміщення будинку на вулицю, а ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, перейшовши з приміщення кухні до приміщення вітальні, став взуватися. Почекавши поки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вийдуть з будинку, ОСОБА_4 зайшов до кімнати ОСОБА_6 , де побачив на поверхні ліжка два мобільні телефони, а саме: «Nokia 1800» чорного кольору та «ASSISTANT AS201» червоного кольору, які належать ОСОБА_7 . Після чого у ОСОБА_4 виник умисел на вчинення крадіжки вказаних телефонів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, діючи з єдиним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знаходяться поза межами будинку та не слідкують за його діями, з поверхні ліжка таємно викрав належні ОСОБА_7 два мобільні телефони, а саме: «Nokia 1800» чорного кольору, вартістю 283 гривні та «ASSISTANT AS201» червоного кольору, вартістю 248 гривень.
Після вчинення даного кримінального правопорушення, ОСОБА_4 утримуючи при собі викрадене майно, з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 531 гривня.
У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в скоєнні злочину визнав та щиро розкаявся у скоєному, повністю підтвердив обставини вчинення злочину, яке йому інкриміновано, а сам пояснив, що дійсно перебуваючи у домоволодінні свого знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , викрав два мобільні телефони, які належали ОСОБА_7 .
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просила кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України розглянути за її відсутності. Просила призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.
Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо, та кладе в основу обвинувального вироку.
Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності його позицій, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.
Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обвинувачений ОСОБА_4 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність всіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч.2 ст.50 КК України є не лише кара, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 скоїв нетяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, має не зняту і непогашену встановленому порядку судимість, з неповною середньою освітою, неодружений, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2010 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, невійськовозобов'язаний, а місцем проживання характеризується посередньо.
Відповідно до вимог ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Відповідно до вимог ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.
Підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 ст. 69 КК України, тобто призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом, суд не вбачає.
Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським відділом № 1 Філії Державної установи «Центр пробації» Харківської області за участі обвинуваченого, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умов здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, доцільним є покладення на останнього обов'язків, передбачених п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту.
Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому слідстві не обирався.
Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/25781-ТВ від 25.11.2021 року у розмірі 1371 гривні 96 копійок.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 вересня 2021 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області накладено арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «Nokia 1800» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім картою «Водафон» № НОМЕР_2 та марки ««ASSISTANT AS201» червоного кольору, ІМЕІ:1. НОМЕР_3 , ІМЕІ:2. НОМЕР_4 , з сім картою «Лайф».
В зв'язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України
Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на чотири місяці.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Строк відбування покарання рахувати з дня фактичного затримання ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави (ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код банку 37874947, Казначейство України (ел.адм.подат.), р/р UA 048999980313050115000020649, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/25781-ТВ від 25.11.2021 року у розмірі 1371 гривні 96 копійок.
Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 вересня 2021 року, а саме мобільний телефон марки «Nokia 1800» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім картою «Водафон» № НОМЕР_2 та марки ««ASSISTANT AS201» червоного кольору, ІМЕІ:1. НОМЕР_3 , ІМЕІ:2. НОМЕР_4 , з сім картою «Лайф».
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки «Nokia 1800» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім картою «Водафон» № НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «ASSISTANT AS201» червоного кольору, ІМЕІ:1. НОМЕР_3 , ІМЕІ:2. НОМЕР_4 , з сім картою «Лайф», які належать ОСОБА_7 та переданий їй під зберігальну розписку залишити у останньої.
Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя Наталя ЖМУД