з питань закриття провадження у справі
17 січня 2022 року м. Рівне №460/15778/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Вознюк В.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Кравчук А.О.,
відповідача: представник Ясковець О.А.,
розглянувши адміністративну справу за позовом
Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області
доДепартаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації
про стягнення коштів,
Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 16.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.01.2022.
22.12.2021 Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування даного клопотання також вказує, що правовідносини, які виникли між департаментом та контрагентами по договорах, а також наслідки таких правовідносин можуть розглядатися виключно в господарському процесі.
14.01.2022 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області подано до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, зі змісту яких вбачається, що спір про стягнення завданих збитків, звернений до підконтрольної установи, яка не забезпечила виконання вимог органу державного фінансового контролю є публічно - правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відмовити.
У підготовчому засіданні 17.01.2022 представник відповідача клопотання про закриття провадження у справі підтримав, з підстав наведених у клопотанні. Просив суд провадження у справі закрити.
У підготовчому засіданні 17.01.2022 представник позивача проти закриття провадження у справі заперечила, з підстав викладених у запереченнях на клопотання про закриття провадження у справі. Просила у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відмовити.
Заслухавши думку представників сторін, розглянувши подане клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням п.1, 2 та 7 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.3, 5 ч.1 ст.19 КАС України справами у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, є, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Суд зазначає, що спір набуває ознак публічно-правового не лише за наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи його посадової особи, а й за умови здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкт владних повноважень, як позивач, має відповідати основним умовам, а саме: має бути наділений повноваженнями для звернення до суду, а підстави для звернення мають бути визначені виключно законом із вказівкою на предмет звернення.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
У відповідності до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п.7 Положення № 43).
Згідно з п.8, 10 ст.10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно з ч.2 ст. 15 Закону №2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність з вимогами законодавства і в цій частині вона є обов'язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом пред'явлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, здійснення органом державного фінансового контролю своїх повноважень (владних управлінських функцій) обумовлює виникнення правовідносин з підконтрольною установою, які мають публічно-правовий характер.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що спір про стягнення завданих збитків, звернений до підконтрольної установи, яка не забезпечила виконання вимог органу державного фінансового контролю, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.
Висновки аналогічного характеру викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17, від 29.08.2018 у справі №816/2394/16 та від 07.11.2018 у справі №820/8558/15, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийняті даного рішення.
З огляду на наведене, судом не встановлено підстав для закриття провадження у справі, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України, а відтак в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 241,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 24.01.2022
Суддя Н.О. Дорошенко