28 січня 2022 року м. Київ Справа № 320/3321/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУправління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж встановлений статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок, нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до положень статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, а відтак відповідно до положень статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження шляхом направлення тексту судового рішення засобами електронного зв'язку у відповідності до положень статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 28-31).
Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня виплачена позивачу за 2020 рік у межах бюджетних призначень та у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 19.02.2020 № 112.
Крім того, представник відповідача зауважив, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом, а відтак не може застосовуватись при визначенні розмірів соціальних виплат, зокрема щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
За наведених обставин представник відповідача вважає, що Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 12), виданого позивачу 19.11.2007 Ставищенським управлінням соціального захисту населення Київської області.
07.04.2020 відповідачем здійснено позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 3640,00 грн.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються та підтверджуються даними, наведеними у довідці Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації від 10.06.2021 № 2300/02-14 (а.с. 34).
Не погоджуючись із розміром отриманої грошової допомоги, позивач звернувся до відповідача із заявою про її нарахування та виплату у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до положень статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (а.с. 13).
Листом від 10.03.2021 № 631/02-14 Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації повідомило позивача про те, що виплата цієї допомоги у 2020 році здійснюється у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 19.02.2020 № 112 (а.с. 14-15).
Вважаючи протиправними дії відповідача, що виявились у виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж встановлений статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Так, відповідно до положень частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ (в редакції, яка діяла до 31.12.2007) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах:
- інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
- інвалідам II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
- інвалідам III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI частину п'яту зазначеної статті було викладено у новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 22.05.2008 було відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ, відповідно до якої розмір щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни (особам з інвалідністю внаслідок війни) становить сім, вісім та десять мінімальних пенсій за віком в залежності від групи інвалідності.
У подальшому Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 № 79-VIII, який набув чинності 01.01.2015, розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, із набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 № 79-VIII, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII.
На виконання вказаних вище положень постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 19.02.2020 № 112 (далі - постанова № 112) встановлено, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), здійснюється особам з інвалідністю внаслідок війни II групи у розмірі 3640,00 грн.
У подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27.02.2020 відновлено дію статті 13 Закону № 3551 у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни (особам з інвалідністю внаслідок війни) ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Водночас положення постанови № 112, якими виплата у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни встановлена у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 13 Закону № 3551-XII, є чинними та не визнані Конституційним Судом України неконституційними.
Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин одночасно діяли Закон № 3551-XII та постанова № 112, які по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни.
За таких обставин суд, виходячи з наведених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов висновку, що для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не постанову № 112, а Закон № 3551, який має вищу юридичну силу.
Аналогічні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20), які в силу приписів частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд має враховувати при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
При цьому у вказаному вище судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що під час обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня підлягає застосуванню мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою статті 28 Закону № 1058-ІV.
Дослідивши матеріали адміністративної справи № 320/3321/21, враховуючи суб'єктний склад сторін, предмет та підстави позову, а також правові норми, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дана справа є типовою по відношенню до зразкової справи № 440/2722/20.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, має право на перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, обчисленому відповідно до приписів частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІV.
За таких обставин твердження відповідача про відсутність підстав для проведення позивачу перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком є необґрунтованими.
Суд також наголошує, що відсутність належного бюджетного фінансування не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002, 17.03.2004 № 7-рп/2004, 01.12.2004 № 20-рп/2004 та 09.07.2007 № 6-рп/2007).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що дії відповідача, що виявились у виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж встановлений статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, є протиправними.
При цьому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок, нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до положень статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX, з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації, що виявились у виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж встановлений статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII.
3.Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код: 03193755, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, 2-А) здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок, нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до положень статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Харченко С.В.