28 грудня 2021 року Справа № 280/7869/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
за участю секретаря судового засідання П'яниди Б.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Войтовича Є.М.
представник відповідача - Мунтянова Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646)
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням заяви від 15.09.2021 вх. № 53247, просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 16.07.2021 № 466 в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу безпеки дорожнього руху УПП в Запорізькій області ДГТП дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 27.07.2021 № 723о/с “По особовому складу”, яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;
поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу безпеки дорожнього руху УПП в Запорізькій області ДПП;
стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 липня 2021 року по день винесення рішення.
В обґрунтування позову посилається на те, що у наказі відповідача від 16.07.2021 р. № 466 не має жодного чіткого зазначення в чому саме, на думку відповідача, полягає недотримання ОСОБА_1 . Присяги поліцейського, які дії, на думку відповідача, вчинені, що підривають авторитет Національної поліції України та довіру суспільства і громадян до поліції. Так, у ході службового розслідування встановлено, що 16.04.2021 року, відповідно до роздаточної відомості старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , не отримували у секторі зв'язку та телекомунікації УПП в Запорізькій області ДПП, у денну зміну, портативні вІдеореєстратори. Отже УПП в Запорізькій області не надало можливості для отримання портативних відеореєстраторів даного екіпажу. Щодо непритягнення до адміністративної відповідальності зазначає, що тріщина на лобовому склі в зоні роботи склоочисників не може бути перешкодою для експлуатації транспортного засобу. А з цього випливає, що можливість притягнення водія до адміністративної відповідальності відсутня. Отже, жодних порушень службової дисципліни, що нібито на думку відповідача виразилась у непритягнені осіб до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, немає, а викладене в оскаржуваному наказі не відповідає дійсності. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позовну заяву не визнав, у відзиві від 27.09.2021 вх. № 55577 посилається на те, що 10.06.2021 стало відомо, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021080020000094 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України, за фактом того, що працівники патрульної поліції в Запорізькій області отримали неправомірну вигоду на банківську карту в еквівалентній 21000 грн. від гр. ОСОБА_3 за невилучення керованого ним автомобіля Форд Мондео, який мав бути вилучений, оскільки одночасно за державними номерами фіксувався на території м. Енергодара, Запорізької області та Чернівецької області. Так в ході службового розслідування встановлено, що 16.04.2021 інспектори ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з безпідставних причин не притягнули до адміністративної відповідальності водія транспортного засобу FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_3 , за порушення ним частини 1 статті 121 КУпАП, чим порушили пункт 1 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, пунктів 3, 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини четвертої статті 258 КУпАП, що виразилось в не притягнені водія вказаного транспортного засобу до адміністративної відповідальності, а також нестриманні напарника від вчинення проступків. Також комісією встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 грубо порушили вимоги пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, а саме 16.04.2021 не здійснювали безперервну відеозйомку. Так, вищевказані поліцейські, перебуваючи на службі в Національній поліції України, будучи зобов'язаними служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, що визначено частиною 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського (пункт 1 частина 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»), виконувати приписи Правил етичної поведірки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, вчинили протиправні дії, які носять дискредитуючий характер та несумісні з подальшим проходженням служби у Національній поліції України. На підставі викладеного, просить у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
Ухвалою судді від 06.09.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, призначено підготовче судове засідання на 04.10.2021.
Протокольною ухвалою суду від 04.10.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення предмету позову та відкладено підготовче засідання до 25.10.2021.
Протокольною ухвалою суду від 25.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження строком на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.11.2021.
Протокольною ухвалою суду від 17.11.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.11.2021 та витребувано у відповідача довідку про розмір грошового забезпечення позивача за останні два місяці перед звільненням.
Протокольною ухвалою суду від 29.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.12.2021.
Протокольною ухвалою суду від 22.12.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 28.12.2021.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача просив у задоволенні позовної заяви відмовити, з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні 28.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
Згідно наказу Департаменту патрульної поліції від 16.07.2021 р. № 466 на підставі висновку службового розслідування до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції «за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 6, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» пунктів 3, 8 частини 1 статті 23 Закону України«Про Національну поліцію», пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини першої статті 283, частини першої статті 285, частини першої статті 276, статті 278, статті 280, Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 4 розділу І , пунктів 1,2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № Ю26.
Згідно витягу з наказу Департаменту патрульної поліції від 27.07. 2021 р. № 723 о/с, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Запорізькій області: старшого лейтенанта поліції Денисова Олександра, інспектора відділу безпеки дорожнього руху УПП в Запорізькій області ДПП, з 27 липня 2021 року.
Не погодившись із наказом Департаменту патрульної поліції по особовому складу від 27.07.2021 р. № 723о/с про звільнення ОСОБА_1 та наказом Департаменту патрульної поліції від 16.07.2021 р. № 466 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та з вимогою поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.
Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Положеннями частини 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком згідно статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Змістовний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає змогу зробити висновок, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов'язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення.
Однак, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до частини 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частинами 1, 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
Відповідно до частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (надалі - Порядок № 893).
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Судом встановлено, що наказом від 20.04.2021 № 52 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою повного, усебічного та обёєктивного встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції Запорізької області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції Запорізької області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , на підставі абз.2 п.1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України призначено службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування стала доповідна записка ОСОБА_4 від 19.04.2021 на ім'я начальника управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капітану поліції С.Михайловської про те, що 18.04.2021 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції Запорізької області Департаменту патрульної поліції надійшов рапорт старшого інспектора-чергового відділу чергової служби УПП в Запорізькій області ДПП майора міліції ОСОБА_5 щодо можливих дій з боку інспектора відділу безпеки дорожнього руху УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора відділу безпеки дорожнього руху УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Згідно отриманих відомостей, які містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» про те, що на скорочений номер екстреного виклику поліції служби «102» (далі - скорочений номер «102») о 18.29 17.04.2021 надійшов виклик від гр. ОСОБА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , з повідомленням про те що, за адресою: Кам'янко - Дніпровський район, Запорізької області, на автомобільній дорозі заявника зупинили два службових транспортних засоба поліції, один має реєстраційний номер НОМЕР_3 , поліцейські повідомили, що автомобіль заявника «двійник» та його потрібно забирати на штраф-майданчик. Також вищевказані запропонували заявнику заплатити 60тис.гривень. Заявник перевів на карту 25 тисяч гривень, дані повідомить окремо.
Отже, суд доходить висновку, що призначення службового розслідування відбулося за фактом отримання від громадянина заяви (повідомлення) про вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, тобто з передбачених законом підстав.
Так, у висновку службового розслідування зафіксовано, що гр. ОСОБА_3 16.04.2021 приблизно о 13.10 виїхав зі свого присадибного будинку розташованого у с. Дніпровка, Кам'янко - Дніпровський район, Запорізької області, на транспортному засобі FORD MONDEO, з реєстраційним номером НОМЕР_2 .
16.04.2021 приблизно о 13.20 після повороту до м. Кам'янка-Дніпровска, гр. ОСОБА_3 рухався за кермом автомобіля FORD MONDEO, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , у бік м. Енергодар та після повороту побачив позаду два автомобіля SKODA, схожі на службові автомобілі поліції, які ввімкнули проблискові маячки червоного та синього кольору. Виконуючи маневр зупинки, гр. ОСОБА_6 припинив рух біля правового краю проїжджої частини. До нього підійшли два співробітника поліції з автомобіля SKODA OCTAVІA, реєстраційний номер НОМЕР_4 . Поліцейські були з погонами, шевронами та нагрудними знаками, що дозволяло розпізнати в них саме працівників поліції.
З гр. ОСОБА_3 спілкувався співробітник на прізвище ОСОБА_7 , як було згодом встановлено за фотографіями, наданими співробітниками поліції.
Інспектор Васіліаді повідомив, що автомобіль гр. ОСОБА_3 є двійником та підлягає затриманню на штраф майданчик. Приблизно о 13 год. 30 хв. гр. ОСОБА_3 зателефонував сину, гр. ОСОБА_8 , повідомив, що його зупинили працівники поліції та запитав, як в разі необхідності взяти ключі від квартири. Після чого, Васіліаді повідомив, що може супроводити автомобіль до м. Енергодар за умови, що гр. ОСОБА_3 буде брати участь у благодійності на користь хворих дітей. О 13 год. 45 хв. у супроводі поліцейського автомобіля, вони приїхали за адресою: АДРЕСА_3 .
По приїзду на вказану адресу, гр. ОСОБА_3 особисто вирішив перерахувати на карту 20000 гривень за що, поліцейський пообіцяв повернути свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, за умови, що гр. ОСОБА_3 зобов'язується вирішити проблеми з реєстрацією автомобіля.
Після чого, інспектор Васіліаді продиктував йому номер карти (який гр. ОСОБА_3 надати не зміг, оскільки пересилав гроші з картки білоруського банку і в додатку номер карти не зберігся). О 14 год. 01 хв. гр. ОСОБА_3 переслав на вказаний номер карти грошові кошти у сумі 20000 гривень. Після чого, йому повернули свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та повідомили про відповідальність за подальше керування транспортним засобом.
Службовий автомобіль SKODA RAPID, залишився на трасі та до м. Енергодар не заїздив.
Приблизно о 14 год. 20 хв. інспектори сіли до службового автомобіля і ввімкнули проблискові маячки поїхали з місця події.
Після чого, гр. ОСОБА_3 поставив машину до гаража та подзвонив дружині, щоб вона йшла додому пішки.
Наступного дня, 17.04.2021 знайомий гр. ОСОБА_3 , порекомендував йому звернутись до органів поліції та повідомити про факт неправомірних дій з боку поліцейських.
Вечері, 17.04.2021 до гр. ОСОБА_3 приїхав слідчий з відділення поліції та опитав за фактом вказаної події.
19.04.2021 приблизно о 10 год. 50 хв. ОСОБА_3 прийшло повідомлення, що гроші з карти списані не були та на даний момент знаходяться на рахунку гр. ОСОБА_3 .
Також, у висновку службового розслідування вказано, що відповідно до розстановки особового складу ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП за 16.04.2021, на службовому транспортному засобі SKODA ОСТАVIА, реєстраційний номер НОМЕР_4 , несли службу інспектор ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та інспектор ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_9 . У складі екіпажу «Драгун - 0025» на службовому транспортному засобі SKODA RAPID, реєстраційний номер НОМЕР_5 , несли службу інспектор ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_10 та інспектор ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_11 .
Також з відомостей підсистеми «Гарпун» системи ІПНП було встановлено, що в період з 00.00 14.04.2021 до 00.00 15.04.2021 автомобіль FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зафіксовано 6 разів (з 09.11 до 15.53, 14.04.2021) у м. Енергодар, Запорізької області, та 15 разів (з 08.05 до 13.01, 14.04.2021) у м. Чернівці, Чернівецької області.
З вивчених вищевказаних відеозаписів комісією встановлено наступне:
о 13 год. 46 хв. 34 сек. транспортний засіб FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в'їхав до м. Енергодар;
о 13 год. 46 хв. 40 сек. службовий транспортний засіб SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_4 , в'їхав до м. Енергодар;
о 13 год. 50 хв. 10 сек. службовий транспортний засіб SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_4 , та транспортний засіб FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Молодіжної, заїхали у двори будинків № 3 по вул. Юності, № 9 по вул. Молодіжна, № 8 по просп. Будівельників.
о 14 год. 11 хв. 48 сек. службовий транспортний засіб SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_4 , проїхав перехрестя вул. Молодіжної та просп. Будівельників, м. Енергодар, у бік Енергодарського шосе.
о 14 год. 15 хв. 38 сек. службовий транспортний засіб SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_4 , виїхав з м. Енергодар, у бік с. Примірне.
о 14 год. 20 хв. 23 сек. транспортний засіб FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , проїхав перехрестя вул. Молодіжної та просп. Будівельників, м. Енергодар, поїхав по вул. Молодіжна, у бік вул. Придніпровська.
У зв'язку із цим у висновку службового розслідування зазначено, що наведені обставини дають підстави вважати, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , не бажали сприяти проведенню службового розслідування та навмисно надали неправдиві пояснення.
В той же час, у висновку вказано, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що 16.04.2021 відповідно до роздаточної відомості, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_10 та старший лейтенант поліції ОСОБА_11 , не отримували у секторі зв'язку та телекомунікацій УПП в Запорізькій області ДПП, у денну зміну, портативні відеореєстратори.
Комісією встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 грубо порушили вимоги пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, а саме 16.04.2021 не здійснювали безперервну відеозйомку.
Крім того, в ході службового розслідування встановлено, що 16.04.2021 інспектори ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з безпідставних причин не притягнули до адміністративної відповідальності водія транспортного засобу FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_3 , за порушення ним частини 1 статті 121 КУпАП, чим порушили пункт 1 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, пунктів 3, 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини четвертої статті 258 КУпАП, що виразилось в не притягнені водія вказаного транспортного засобу до адміністративної відповідальності, а також нестриманні напарника від вчинення проступків.
Так, вищевказані поліцейські, перебуваючи на службі в Національній поліції України, будучи зобов'язаними служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, що визначено частиною 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського (пункт 1 частина 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»), виконувати приписи Правил етичної поведірки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, вчинили протиправні дії, які носять дискредитуючий характер та несумісні з подальшим проходженням служби у Національній поліції України.
Зазначені непрофесійні дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 безумовно підривають рівень довіри населення до поліції, що відповідно до частини третьої статті 11 Закону є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Крім цього, вказані дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 беззаперечно паплюжать честь держави та грубо порушують Присягу на вірність Українському народові.
У ході службового розслідування було встановлено обставини які обтяжують дисциплінарну відповідальність, а саме те, що 16.06.2021 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 (наказом УПП в Запорізькій області ДПП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції» від 01.06.2021 за № 25) та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (наказом УПП в Запорізькій області ДПП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції» від 15.06.2021 за № 26) було застосовані дисциплінарні стягнення у виді суворої догани.
Разом з тим, дисциплінарна комісія вважає, що причинами та умовами, які призвели до вчинення повторюваних дисциплінарних проступків старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 є їх власна легковажність, недбалість та низька правосвідомість, що виражається у їх недостатньо високих моральних якостях, не усвідомленні своєї високої відповідальності перед державою і Українським народом, а також у нехтуванні наданою ш честю гідно та сумлінно нести високе звання поліцейського.
Отже, за висновком службового розслідування підставою для застосування дисциплінарного стягнення стало: не притягнення до адміністративної відповідальності водія транспортного засобу FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_3 , за порушення ним частини 1 статті 121 КУпАП; не здійснення 16.04.2021 безперервної відеозйомки.
Щодо непритягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 .
Відповідно до частини першої статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
На підставі статті 222 КУпАП органи Національної поліції України розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частини першої та шостої статті 121.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) України від 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121…
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, ч.1 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водія за кермування транспортним засобом який має несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Відповідно до пункту 1.1 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі - КТЗ) категорій М, MG, N, NG, О, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Підпунктом 6.8.5 пункту 6.8. розділу 6 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», встановлено вимоги щодо безпечності технічного стану КТЗ інших елементів конструкції, а саме на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
В той же час, чинне законодавство подібні пошкодження не кваліфікує як технічна несправність, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Відповідно до п. 31.1 ПДР, технічний стан ТЗ і його обладнання повинно відповідати стандартам, які відносяться до безпеки дорожнього руху і навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкції виробників та інших технічних документів.
Згідно пункту 31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху; якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю); якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів; у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.
Пунктом 31.5 ПДР також забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності зігдно переліку.
Такої технічної несправності як тріщина на лобовому склі в зоні роботи склоочисників п.31.5 ПДР також не передбачає.
Таким чином, суд вважає безпідставним висновок комісії щодо порушення позивачем вимог пункт 1 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, пунктів 3, 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини четвертої статті 258 КУпАП.
Щодо нездійснення безперервної відеозйомки 16.04.2021.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Зміст норми ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» дає суду підстави стверджувати, що поліція МОЖЕ закріплювати у на однострої співробітника поліції у/на службових автомобілях фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Згідно із Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п.5 Розділу ІІ Інструкції).
Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.
Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам'яті передається відповідальній особі.
За необхідності портативний відеореєстратор може застосовуватися під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки з метою здійснення аналізу дій поліцейських.
Системний аналіз наведених положень Закону та Інструкції дає підстави стверджувати, що наявність у поліцейського портативного відеореєстратора законодавцем визначена як можлива. Однак, у разі встановлення такого портативного відеореєстратора фіксування здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
У ході проведення службового розслідування встановлено, що 16.04.2021 відповідно до роздаточної відомості, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_10 та старший лейтенант поліції ОСОБА_11 , не отримували у секторі зв'язку та телекомунікацій УПП в Запорізькій області ДПП, у денну зміну, портативні відеореєстратори.
Причини та обставини, в результаті яких позивач не отримав портативний відеореєстратор у висновку службового розслідування не наведені.
На запитання суду позивач пояснив, що 16.04.2021 він та інші співробітники поспішали на комісійне обстеження вулично-шляхової мережі Василівського району разом із представниками САД. Приміщення, де отримують портативні відеореєстратори було зачинено.
Враховуючи той факт, що позивач 16.04.2021 не отримав портативний відеореєстратор, допустити порушення вимог пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, він не міг.
За сукупністю наведених обставин та досліджених доказів, суд приходить до переконання, що наведені у висновку службового розслідування дії позивача не можна кваліфікувати як порушення службової дисципліни. А відтак, дії ОСОБА_1 не підпадають під визначення дисциплінарного проступку.
У зв'язку із цим, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є протиправним та не обгрунтованими.
При цьому, суд звертає увагу на те, що не надає оцінку обставинам викладеним у заяві гр. ОСОБА_3 , знімкам з камер спостережння, відеофіксації з камер спостереження тощо, оскільки у висновку службового розслідування події 16.04.2021 описані детально, навіть зроблено висновок про неправдивість показів позивача. Однак, вказані події та обставини не покладені в основу кваліфікації дій ОСОБА_1 як дисциплінарного проступку.
Отже, наказ Департаменту патрульної поліції від 16.07.2021 № 466 в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та наказ Департаменту патрульної поліції від 27.07.2021 № 723о/с “По особовому складу” про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції суд визнає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
За приписами ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 804/958/16 зазначено, що з аналізу ст. 235 КЗпП України вбачається, що у разі встановлення незаконного звільнення суд обмежений правами щодо поновлення такого працівника на посаді, а саме суд може поновити таку особу лише на роботі, з якої працівника було звільнено.
Відтак, з огляду на протиправність наказу про звільнення, наявні правові підстави для поновлення старшого лейтенанта ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 28.07.2021.
В постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 “Про практику розгляду судами трудових спорів” роз'яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи (пункт 32 Пленуму).
Визначаючи розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що при обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок №100).
Так, згідно з вимогами пункту 2 розділу ІІ Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку №100).
В матеріалах справи міститься Довідка від 18.10.2021 №1664 (а.с.122), відповідно до якої розмір середньоденної заробітної плати позивача склав 421,07 грн., середньомісячна заробітна плата - 12842,64 грн.
За таких обставин, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2021 по 28.12.2021 (107 днів) складає 45054,49 грн. (421,07 грн. х 107 ).
Враховуючи наведене, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 45054,49 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії” (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
За таких обставин, рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 28.07.2021 та в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12 842,64 грн. підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 16.07.2021 № 466 в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 27.07.2021 № 723о/с “По особовому складу” про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновити старшого лейтенанта ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 28.07.2021.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.07.2021 по 28.12.2021 у розмірі 45 054,49 грн.
Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12 842,64 грн. звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 17.01.2022.
Суддя Л.Я. Максименко