Житомирський апеляційний суд
Справа №273/1395/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
01 лютого 2022 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргоюзі змінами захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 03 червня 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.185 КК України яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Полянка, Новоград-Волинського району, Житомирської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня-технічна, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, -
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання вироку законної сили ухвалено не обирати.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 686,48 грн. (шістсот вісімдесят шість грн. 48 коп.).
Речович доказ - шліфувальну машину марки «Ритм» моделі «МШУ-950-125», яка повернута під розписку потерпілій ОСОБА_9 на відповідальне зберігання, ухвалено залишити останній за належністю.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 визнаний винний та засуджений за те, що у період часу з 01.04.2021 по 09.04.2021року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи з відома власниці у гаражному приміщенні домогосподарства по АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_9 , побачив електроінструмент - шліфувальну машину. В цей час в останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з гаражу шліфувальну машину марки «Ритм» моделі «МШУ-950-125», вартістю 457 грн. 60 коп.
З викраденим майном ОСОБА_7 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 майнового збитку на вказану суму.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та направити провадження до суду першої інстанції на новий розгляд. Посилається на те, що вирок суду є незаконним, оскільки ухвалений з істотними порушеннями матеріального та кримінального законів. Вказує, що з вироку суду слідує, що ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо; на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Заподіяна ним матеріальна шкода повністю відшкодована потерпілій шляхом повернення викраденого майна, що підтверджується її розпискою. Згідно заяви потерпілої, дослідженої судом , претензій до обвинуваченого вона не має. Норми статті 45 КК України передбачають можливість звільнення особи , яка вперше вчинила кримінальний проступок щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду; від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям. Норми статті 46 КК України передбачають можливість звільнення такої особи від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилися з потерпілим і відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. Із матеріалів кримінального провадження видно, що за результатами дізнання і судового розгляду до ОСОБА_10 можливо було застосувати зазначені норми кримінального закону і залежно від його вибору звільнити від кримінальної відповідальності та закрити провадження або у зв'язку з дійовим каяттям або у зв'язку з примиренням з потерпілою. Можливо обвинувачений і скористався б правом на звільнення від кримінальної відповідальності, якби здійснюючий процесуальне керівництво прокурор, та суд виконали поставлений перед ними законом обов'язок роз'яснити ОСОБА_10 і потерпілій норми статей 45, 46 КК України ст.285, 286 КПК України, якими врегульовано порядок звільнення від кримінальної відповідальності з наведених вище підстав. Жодних доказів про роз'яснення обвинуваченому і потерпілій права на примирення і на звільнення його від кримінальної відповідальності матеріали провадження не містять, що підтверджує порушення права ОСОБА_10 на захист та ігнорування судом встановленої законом процедури здійснення кримінального провадження порушення таких засад як законність і верховенство права. Крім того стверджує, що слідчий та прокурор умисно грубо порушили право обвинуваченого на захист, оскільки, не повідомляючи його в установленому законом порядку про проведення слідчих дій закінчили дізнання і направили обвинувальний акт на розгляд суду. При цьому приховали від суду факт залучення його до справи в якості захисника обвинуваченого. Йому не відомо, які заходи впливу прокурор з поліцейськими застосовували до обвинуваченого, однак той з невідомих йому причин повідомив суду, що буде захищатися сам. Незаконні дії дізнавача і прокурора, є для нього підставою припускати, що він був умисно усунутий від участі в кримінальному провадженні, з метою недопущення звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.
В запереченнях до апеляційної скарги, прокурор просить апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без розгляду, як таку, що подана особою, яка не має права на оскарження вказаного вироку. Зазначає, адвокат ОСОБА_8 не є адвокатом ОСОБА_7 , участі в судовому засіданні у розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_7 він не приймав, відповідно не є особою, яка згідно ст.393 КПК України має право оскаржити вирок суду. Вказує, що дійсно, в ході досудового розслідування ОСОБА_7 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України та йому роз'яснені права в т.ч. право мати захисника. За клопотанням підозрюваного, постановою дізнавача Новоград-Волинського РВП залучено захисника Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області для здійснення захисту за призначенням. Будучи допитаним у якості підозрюваного ОСОБА_7 беззаперечно визнав вину в інкримінованому правопорушенні і в подальшому звернувся до прокурора із заявою щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Відповідно до ст.3 ст.302 КПК України, письмова заява підозрюваного щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні має бути складена у присутності захисника. Заява, що надійшла від підозрюваного ОСОБА_7 була підписана підозрюваним та містила власноручно виконаний адвокатом ОСОБА_8 текст про те, що ОСОБА_7 відмовився від його послуг, причину відмови відмовився пояснити. Також адвокат зауважив, що при складанні заяви він не був присутній. В той же день від ОСОБА_7 надійшла заява про те, що він відмовляється від адвоката ОСОБА_8 та у подальшому буде захищати свої інтереси самостійно. 28.05.2021 дізнавач Новоград-Волинського РВП винесла постанову, якою прийняла відмову підозрюваного ОСОБА_7 від участі захисника ОСОБА_8 . Обвинувальний акт у кримінальному провадженні направлено до суду для розгляду по - суті у загальному порядку. З червня 2021 року в ході розгляду кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_7 судом роз'яснені його права, в тому числі - право мати захисника. Однак, ОСОБА_7 повідомив суду, що не бажає мати захисника, свої інтереси захищатиме сам. Вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та погодився на розгляд справи в порядку ст. 349 КПК України.
Захисник ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду провадження змінив вимоги апеляційної скарги та просив звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілою ОСОБА_9 на підставі ст.46 КК України, оскільки в матеріалах провадження наявне клопотання потерпілої ОСОБА_9 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв'язку з її примиренням з обвинуваченим ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав зміни до апеляційної скарги захисника про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою. Прокурор не заперечив проти заявленого клопотання.
Прокурор в судовому засіданні апеляційного суду не заперечила проти даного клопотання.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги зі змінами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника зі змінами щодо про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом ст.9 КПК України (принцип законності кримінального провадження) під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. Потерпіла ОСОБА_9 надіслала до суду клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що він їй відшкодував всі заподіяні збитки та вона з ним примирилася, претензій до нього не має.
Відповідно до п. 1, ч.2 ст.284 КПК України якщо кримінальне провадженная закривається судом під час розгляду здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілою є вчинення злочину вперше невеликої тяжкості, примирення з потерпілою та відшкодування збитків. (ст. 46 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілою є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Зазначені підстави, як встановлено в ході апеляційного перегляду, дотримані.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Оскільки обвинувачений та потерпіла надали згоду на звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого на підставі ст.46 КК України згідно з вимогами ст.417 КПК України, з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує вирок суду щодо ОСОБА_7 і закриває кримінальне провадження.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням із потерпілою, тому вирок суду щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо нього закриттю у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілою.
У зв'язку із звільненням ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності судові витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу зі змінами захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 03 червня 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.185 КК України скасувати.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_9 .
Кримінальне провадження закрити відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду України протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: