4-с/754/38/22
Справа № 2-253/10
Іменем України
31 січня 2022 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
за участю секретаря судових засідань Микитюк А.В.,
представника заявника Вдовиченка А.А.,
суб'єкта оскарження ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії Державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Пічкур Юлії Анатоліївни, стягувач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк", -
Заявниця, в особі свого представника - адвоката Вдовиченка А.А., звернулась до суду зі скаргою щодо визнання дій державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пічкур Ю.А. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 60861255 від 07.12.2021 неправомірними; скасування постанови державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пічкур Ю.А. про відкриття виконавчого провадження № 60861255 від 07.12.2021 року.
Заява обґрунтована тим, що 11.12.2019 року ПАТ «Укргазбанк» звернувся до Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-253/10, виданого 09 жовтня 2019 р. Деснянським районним судом м. Києва та стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості в розмірі 113 451,15 доларів США, пені в розмірі 1 602, 49 гривень та судового збору у розмірі 366, 27 гривень
16 грудня 2019 року Державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченком Р.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60861255 по виконанню виконавчого листа.
12 лютого 2020 року Державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києві від 20 жовтня 2020 року по справі №2-253/10, ухвалено, зокрема: «Визнати неправомірними дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченко Р.А. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 60861255 від 16.12.2019.
Зобов'язано державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченка Р.А. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60861255 від 12.12.2019 та повторно вирішити питання про прийняття до виконання виконавчого листа № 2-253/10 від 09.10.2019».
Державним виконавцем більше року з моменту отримання ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 20.10.2020 не здійснювалось жодної дії, направленої на її виконання, а виконавче провадження по виконанню виконавчого листа, який надійшов 11 грудня 2019 року, відкрито лише 07 грудня 2021 року - з пропуском строку для відкриття виконавчого провадження, встановленого ч. 5 ст. 26 Закону.
Таким чином, не виконання Державною виконавчою службою рішення суду - ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2020 року протягом більше, ніж один рік, свідчить про порушення суб'єктом оскарження розумного строку його виконання, а постанова про відкриття виконавчого провадження від 07 грудня 2021 року винесена з порушенням ч. 5 ст. 26 Закону, оскільки як з моменту отримання Виконавчого листа Державною виконавчою службою (11 грудня 2019 року), так і ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2020 року (18 листопада 2020 року) минуло більше часу, ніж один робочий день. Крім того, державним виконавцем 06.12.2021 року, безпідставно, в порушення рішення суду, ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 20.10.2020, винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій та здійснено запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки заявниці. В п. 3 оскаржуваної постанови, в порушення ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Закону, ч. 4 ст. 49 Закону, визначено розмір виконавчого збору в гривнях в сумі 310 515, 79 грн., а не в доларах США.
Отже, на підставі викладених обставин, заявник звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 24.12.2021 року прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання в справі.
У судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав, в своїх поясненнях посилався на обставини викладені в скарзі.
У судовому засіданні Державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Пічкур Ю.А. заперечувала щодо вимог скарги посилаючись на її необґрунтованість, надавши матеріали виконавчого провадження № 60861255.
У судове засідання представник стягувача не з'явився, про розгляд справи сповіщався належним чином.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Вислухавши пояснення заявника, державного виконавця, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги та відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та у порядку, встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Судом встановлено, що 09.10.2019 Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-253/10 про стягнення солідарно зі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Укргазбанк» 113 451, 15 дол. США та 1 602, 49 грн., а саме: заборгованість по кредиту, що підлягає достроковому стягненню в сумі 86 216, 05 дол., прострочена заборгованість по кредиту в сумі 17 262, 36 дол. США, заборгованість по процентах за простроченну заборгованість в сумі 335, 31 дол. США, заборгованість по процентах в сумі 9 637, 43 дол. США, пеня за несвоєчасну сплату процентів в сумі 984,57 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 617, 92 грн.; стягнення зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укргазбанк» пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 04, 25грн.; стягнення зі ОСОБА_3 , на користь ПАТ «Укргазбанк» штрафу за порушення умов договору іпотеки щодо страхування заставленого майна в сумі 39 980 грн.; стягнення зі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укргазбанк» судовий збір у розмірі 366, 27 грн. з кожного. В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 20 вересня 2007 року № 183/2007 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-253/10 визначено до 11.05.2022 року.
16.12.2019 постановою державного виконавця Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Федорченко Р.А. відкрито виконавче провадження № 60861255 з примусового виконання виконавчого листа №2-253/10 від 09.10.2019, боржником в якому є ОСОБА_2
12.02.2020 в рамках зазначеного вище виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києві від 20 жовтня 2020 року по справі № 2-253/10, зокрема, визнано неправомірними дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченко Р.А. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 60861255 від 16.12.2019; зобов'язано державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федорченка Р.А. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60861255 від 12.12.2019 та повторно вирішено питання про прийняття до виконання виконавчого листа № 2-253/10 від 09.10.2019.
На виконання вищевказаної ухвали, 07.12.2021 року, в межах виконавчого провадження № 60861255, було вчинено ряд виконавчих дій: скасовано постанову про поновлення вчинення виконавчих дій від 06.12.2021 року, скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2021 року, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.02.2020 року.
07.12.2021 року Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60861255 по виконанню виконавчого листа № 2-253/10 виданого 09.10.2019 року.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 1, 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до статті 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення «Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторонидозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №5011-33/18786-2012, Постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №327/378/16-ц, Постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №2-н-148/09.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду від 14.12.2010 року, на підставі якого 09.10.2019 Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-253/10, на даний час не виконане, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, жодних передбачених Законом України «Про виконавче провадження» підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження не встановлено, а відтак вимоги скарги є необґрунтованими, доводи боржника спростовуються наявними матеріалами виконавчого провадження, а сам скаржник не надав належних доказів, які саме дії чи бездіяльність державного виконавця та в який спосіб порушують його права.
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що твердження заявника щодо неправомірності дій державного виконавця не знайшли свого об'єктивного підтвердження, суд вважає, що скарга є безпідставною, а відтак в її задоволенні відмовляє.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 18, 76-81, 89, 258-260, 268, 273, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_2 на дії Державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Пічкур Юлії Анатоліївни, стягувач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк" - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2022.
Суддя: