нп 2/490/1012/2021 Справа № 490/6004/20
Центральний районний суд м. Миколаєва
31 січня 2022 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Гуденко О.А.,
за участю секретаря Волошиної Я.І.,
за участю позивача та представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
У вересні 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат на дитину, в яких просила стягнути на свою користь додаткові витрати на дитину ОСОБА_5 в розмірі 3000 грн щомісячно, а також судові витрати.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що рішенням Ленніського районного суду м.Миколаєва від 27 липня 2010 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.07.2010 року і до повноліття дитини.
Відповідач сплачує аліменти несвоєчасно, у розмірі приблизно 2500 грн намісяць, при цьому приховуючи свої дійсні доходи, адже працює він у Польші.
Вказаної суми не вистачає на повноцінний розвиток дитини, син часто хворіє, має хронічні захворювання. вона неодноразово намагалася вирішити вказане питання добровільно, просила допомоги у відповідача на лікування сина, на відвідування ним спортивних секцій, оздоровлення сина, проте батько не має наміру брати участь у житті сина. А її доходу не вистачає для повноцінного задоволення потреб сина.
18 грудня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в поновму обсязі, посилаючись на положення Сімейного кодексу україни та судову практику Верховного Суду. Позивачем не зазначено та не надано належних доказів існування особливих обставин, які зумовили б необхідність відвідування дитиною спортивної секції, потреби дитину у особливому харчуванні та взагалі не доведено доказів необхідності саме зазнгаченої суми регулярно для забезпечення дитини. Всі наведені позивачем обставини не відностяться до додаткових витртат на дитину в розумінні ст. 185 СК України. Відповідач сплачує регулярно аліменти, середній розмір яких перевищує прожитковий мінімум на дитину, всі зазначені витрати позивачем входять до звичайного утримання дитини, отже відстуні підстави для задволення позову. Крім того позивачем взагалі не доведено, що відповідач має матеріальну можливість сплачувати додатково до аліментів ще по 3000 грн на місяць
В травні 2021 року позивачем подано уточнена позовна заява зі збільшенням позовних вимог, в якій позивачка просить стягнути на її корсииь з відповідача додаткові витрати, понесені на утримання дитини ОСОБА_5 , у розмірі 40 410 грн, а також додаткові витрати на дитину в розмірі 3000 грн щомісячно.
В обгрунтування вимог посилається на те, що крім сплати алментів відповідач будь-якої іншої допомоги у вихованні та утриманні сина не надає, хоча їй відомомо, що він працює докером в Республіці Польща.
Син має лівосторонній сколіоз та плоскостопість ІІ-ІІІ ступеню, атакож проблеми з зором, у зв'язку з чим має потребу у лікуванні та супутніх обстеженнях, які здійснювалися на вимогу лікарів та які вона оплачувала для дитини. Також з вересня 2019 року син відвідує секцію з плавання для укріплення м'язів спини та оздоровлення всього організму, що зумовило придбання шапочки для плавання 100 грн та сплати за цей період 9450 грн з розрахунку 70 грн за одне заняття.
Також для розвитку здібностей хлопця син займається у секції дзюдо з 2017 року і за цей період нею сплачено 12 615 грн з розрахунку 45 грн за одне заняття. Також для цього нею було придбано екіпірування кімоно вартістю 800 грнта спортивний інвентар. Син з захопленням займається цим видом спорта, має здібності, виграє змагання , витрати на які становлять 550 грн.
Також для оздоровлення сина , вона 30.07.-01.08.2020 року здійснила виїзд до м.Одеси, на що на диитину витратила 1004 грн; в листопаді 2019 та березні 2020 року здійснила виїзд до Арабської Республіки Єгипет.
Також з метою облаштування зони відпочинку дитини нею придбано килим 4990 грн та відремонтовано кондиціонер на сумум 1900 грн.
Також нею організовується дозвілля дитини між навчанням та заняттями спортом , де вони разом відвідували кафе, аквапарк, також вона придбавала подарунки та іграшки для розумового та фізичного розвитку дитини.
Таким чином, загальна сума додаткових витрат, які є відмінними від коштів, які вона отримує на утримання дитини, становить 90 820 грн , половину з яких вона просить стягнути з відповідаач.
Також з огляду на систематичність витрат, які прогнозуються понести, оскільки потреба в продовженні лікування та оздоровлення дитини не відпала , також існує потреба в поїздках дитини у дитячі спортивні лагері та турніри в Україні та за її межами, для підвищення здібностей сина в галузі математики та іноземних мов планується відвідування дитиною додаткових занять в приватному порядку - просить щомісячно стягувати з відповідача по 3000 грн на ці долаткові витрати.
Протокольною ухвалою суду від 31.05.2021 року прийнято уточнену позовну заяву зі збільшенням позовнихв имог до розгляду та відкладено судове засідання за клопотанням представника відповідача адвокатат Заякіна Д.О. для ознайомлення з змістом заяви та подання своїх заперечень - до 13.10.2021 року
В судове засідання, призначене на 13.10.2021 року відповідач та його представник не з'явилися, в зв'язку з неявкою відповідача судове засідання відкладено на 13.01.2022 року.
В грудні 2021 року позивачка подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 55 739,54 грн понесених додаткових витрат на дитину, оскільки нею понесені витрати восени 2021 року на медичне обстеження дитини згідно призначень лікаря-генетика , перебував на стаціонарному лікуванні у вересні 2021 року, були придбані окуляри на суму 1330 грн та придбано ультрафіолетовий кварц за призначеннґм лікаря вартістю 1560 грн.
В судове засідання, призначене на 13.01.2022 року відповідач та його представник не з'явилися, в зв'язку з неявкою відповідача та надходженням заяви його представника адвоката Заякіна Д.О. - судове засідання відкладено на 31.01.2022 року.
В судовому засіданні 31.01.2022 року представник відповідача надав заперечення на уточнену позовну заяву про збільшення уточнених позовних вимог, в якіих просив залишити уточнену позовну заяву від 19.05.2021 року та заяву про збільшення позовних вимог від 22.12.2021 року без розгляду та повернути їх позивачу. В обгрунтування заяви посилався на те, що подання такого процесуального документу як уточнена позовна заява не передбачено нормами ЦПК України. Також посилається на порушення вимог ч.3 ст. 49 ЦПК Укураїни, оскільки одночасна зміна і підстав, і предмета позову неможлива. Предметом у первісній позовній заяві є одна вимога про стягнення витрат на дитину у розмірі 3000 грн щомісяця, аотже фактично позивач просить збільшити розмір адіментів з 1/4 частини доходу щомісячно до 3000 грн щомісячно. А зміненим преметом уточненого позову та заяви про збільшення уточнених позовних вимог є стягнення додаткових витрат на утримання дитини, в якихї позивач посилається також на нові обставини , якими він обгрунтовує свої вимоги ( підстави позову) . Зазначене підтверджується, що до цих заяв позивачем подано нові докази на підтвердження нових осбьавин, що обгрунтовують нові вимоги позиваач. Таким чином, разом зі зміною первісних позовних вмог ( предмету спору) відбулася і зміна підстав позову в обгрунтування нових позовних вимог. Крім того, здійснивши оцінку змісту уточненої позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог в сукупності зі змістом раніше поданого позову, неможливо дійти чіткого висновку про обраний позивачем спосіб зміни предмета позову. У вказаній заяві позивач заявляє н, чи є ці нові вимоги доповненням чи повною заміною раніше заявлених вимог, чи вилучаються деякі із попередніх вимог. Тобто позивач пред'являє окремі самостійні вимоги майнового характеру, що фактично свідчить про подання новою позовної заяви, з визначенням іншого способу захисту в частині вимог майнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів. Тому суд має відмовити в прийнятті такої уточненої позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог та повернути їх позивачу і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги.
Представник позиваач та позивачка заперечували проти задоволення заяви.
Перевіривши доводи заяви суд приходить до наступного.
Згідно із частиною першою статті 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно ч. 1 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.
У постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 (пункт 4.16) зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).
У своїй постанові від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17 Верховний Суд зазначив, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви.
Так, позивачка первісно звернулася до суду з вимогами про стягнення додаткових витрат на дитину у розмірі 3000 грн щомісячно, посилаючись як на правову підставу позову на ст. 185 СК УКраїни.
В подальшому , подаючи заяви про збільшення позовних вимог вона також просила стягнути з відповідача додаткові витрти на диту, які понесені нею за вкзааний період одноразово у визначеному грошовому розмірі, та стягувати з відповідача на свою користь додаткові витрат на дитину у розмірі 3000 грн щомісячно, також посилаючись як на правову підставу позову на ст. 185 СК УКраїни.
Первісна позовна вимога, як і вимога, заявлена у заявах про збільшення позовних вимог, які подані в межах встановлених ст. 49 ЦПК України строків, є вимогами майнового характеру, ці вимоги виникають з одних і тих самих правовідносин, регулюються однією і тією самою нормою матеріального права.
Отже подання нових доказів на обгрунтування нових обставин , що виникли у правовідносинах сторін, але в межах первісно заявлених підстав позову - не є зміною предмета та підстав позову, як помилково вважає представник відповідача.
Не є спроможними і посилання представника відповідача, що фактично первісно позивачка звернулася до суду фактично з вимогами про збільшення розміру аліментів, оскільки вони суперечать змісту первісної позовної заяви ( адже само по собі зазначення в позові серед іншого посилання на ст. 192 СК України не свідчить про саме цю підставу позову) і є власним тлумачення представника відповідача предмета та підстав позову.
За такого, суд приходить до висновку, що заява позивача про збільшення позовних вимог не є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, тобто не змінюється одночасно предмет та підстави позову шляхом відповідних доповнень, що не виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог, аотже відсутні підстави для повернення заяви про збільшення позовних вимог позивачеві.
Щодо заяви представника відповідача про залишення без розгляду цих заяв- то такі вимоги взагалі не грунтуються на вимогах ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 259-261, 279, 353-355 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Заякіна Д.О. про залишення уточнену позовну заяву від 19.05.2021 року та заяву про збільшення позовних вимог від 22.12.2021 року без розгляду та повернути їх позивачу.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає. При цьому відповідач не позбавлений права подання заперечень на зазначену ухвалу суду у разі оскарження рішення суду першої інстанції, якщо не погодиться з висновками по суті справи.
Суддя Гуденко О.А.