нп 2/490/474/2022 Справа № 490/4387/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
02 лютого 2022 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Павленко Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованих об'ємів природного газу,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" вартості необлікованих об'ємів природного газу у сумі 68396,47 грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
22.05.2018 року на території домоволодіння за вищевказаною адресою представниками АТ «Миколаївгаз» було виявлено наявність несанкціонованого прихованого газопроводу, під'єднаного прихованим шляхом до газопроводу низького тиску діаметром 108 мм. за допомогою гумового шлангу, про що слкадено Акт про порушення №204.
15.06.2018 року на засіданні постійно діючої комісії по розгляду Актів про порушення фізичними особами-споживачами природного газу, в присутності споживача, було прийнято рішення про задоволення акту про порушення №204 від 22.05.2019 року. Позивачем було здійснено нарахування відповідачу необлікованих об'ємів газу та їх вартості на підставі акт-розрахунку в розмірі 7714,46 м.куб. вартістю 68396,47 грн. Відповідачу направлено акт-розрахунок, проте вказана заборгованість добровільно відповідачем не сплачена, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.06.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, про що повідомлено учасників справи.
Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за місцем реєстрації. В установлений судом строк відповідач відзив не подала.
Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.
Клопотання по суті спору та з процесуальних питань сторонами не подавалися.
Представник позивача надав до суду заяву, у якій просив розглядати справу у відсутність представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у разі неявки відповідача просив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі документів.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заперечень проти позову не надав.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач є споживачем природного газу, а особовий рахунок № НОМЕР_1 відритий за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_2 , після смерті якої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 прийняв спадщину, що підтверджується рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 28.07.2014 року.
Відповідно до п.1 глави 1 розділу У1 Кодексу газорозподільних систем, який було затверджено Постановою Національної комісії. Що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2494 від 30.09.2015 року (далі - Кодекс ГРМ), суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
П.4 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРМ передбачено, що договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на сайті Регулятора та Оператора ГРМ таабо в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу. І не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Крім цього, п.7 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРМ, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, оплата рахунка Оператора ГРМ, таабо документально підтверджене споживання природного газу.
Отже, договірні відносини між позивачем та відповідачем врегульовані у відповідності до вимог Кодексу ГРМ та Типового Договору розподілу природного газу.
22.05.2018 року представниками ПАТ «Миколаївгаз» на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено наявність несанкціонованого прихованого газопроводу, під'єднаного прихованим шляхом до газопроводу низького тиску діаметром 108 мм. за допомогою гумового шлангу, про що складено Акт про порушення №204.
Відповідно до вказаного Акту відповідача запрошено на засідання комісії Оператора ГРМ з розгляду зазначеного Акту на 15.08.2018 року.
15.06.2018 року на засіданні постійно діючої комісії по розгляду Актів про порушення фізичними особами-споживачами природного газу, в присутності споживача, було прийнято рішення про задоволення акту про порушення №204 від 22.05.2019 року.
Позивачем було здійснено нарахування відповідачу необлікованих об'ємів газу та їх вартості за період з 22.05.2016 р. по 21.05.2018 р. на підставі акт-розрахунку в розмірі 7714,46 м.куб. вартістю 68396,47 грн.
Листом від 09.07.2018 року за вих. №МК03.1-СЛ-16312-0718 ОСОБА_1 направлено повідомлення та акт-розрахунок. Даний лист повернувся не вручений, заборгованість не сплачена.
Доказів на спростування вказаних обставин та відшкодування завданих збитків відповідачем не надано.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Цивільним кодексом України та Кодексом газорозподільних систем, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2494 від 30.09.2015 року.
Відповідно до п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ несанкціонований газопровід - самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу); несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Згідно пп. 6 п.1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадках несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ.
Підпунктом 1 п.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать наявність несанкціонованого газопроводу.
Главою 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ визначено порядок складання акту про порушення та його розгляду, згідно якої, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
Споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.
У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
При складанні акта-розрахунку враховується таке:
1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу;
2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об'ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об'єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці;
3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу має бути віднятий об'єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку;
4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються.
Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
За приписами п. 1 Глави 3 Розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України 2004 року, частина перша статті 5 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин суд вважає, що факт порушення Кодексу газорозподільних систем знайшов своє підтвердження, акт про порушення відповідачем не оскаржений, а рішення комісії і акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості прийняті у межах повноважень комісії та відповідають розрахункам (формулам) і приписам Кодексу ГРМ.
Інших доказів, які б спростовували заявлену позивачем суму заборгованості або обов'язок щодо її погашення, відповідачем не надано, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Порядок та процедура нарахувань здійснена позивачем у відповідності до пункту 1 підрозділу 3 розділу ХІ Кодексу ГРС, та відповідачем не оспорена.
На підставі наведеного, суд доходить висновку про відповідність дій працівників позивача вимогам нормативно - правових актів, які регулюють правовідносини між постачальником газу та споживачами, в тому числі несанкціонованими споживачами, наслідком чого є стягнення з відповідача на користь АТ «ОГС «Миколаївгаз» правомірно нарахованих ним необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості за вказаний період. Підстави для зменшення суми вартості необлікованих об'ємів газу, у випадку його несанкціонованого відбору схованим способом, положення Кодексу ГРС не містять.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 "Ковач проти України","Мельниченко проти України", "Чуйкіна проти України").
Європейський Суд вказав, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визнано тільки у світлі конкретних обставин ("Проніна проти України", "Сєрявін та інші проти України").
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
За такого, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2270,00 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст.509,526 ЦК України,ст. 67 ЖК України, керуючись ст. ст.10,12,13,141,263,265,280-288 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованих об'ємів природного газу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (р/р НОМЕР_3 в АБ «Кліринговий дім», МФО 300647, код ЄДРПОУ 05410263) вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу в розмірі 68 396,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (р/р НОМЕР_3 в АБ «Кліринговий дім», МФО 300647, код ЄДРПОУ 05410263) судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 02 лютого 2022.
Суддя Н.П. Черенкова