Справа № 409/2030/20
Провадження № 22-з/810/2/22
27 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.
суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сінько А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 18 березня 2021 рокуза позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит,
встановив:
Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 18 березня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк"заборгованість за договором про іпотечний кредит № 286 від 29 серпня 2008 року у розмірі 155,04 дол США.
У задоволенні інших позовних вимог АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 286 від 29 серпня 2008 року відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" судовий збір в сумі 65,87 гривень.
В апеляційній скарзі АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" просив скасувати частково оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог банку про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами по кредиту за період з 17 лютого 2017 року по 27 жовтня 2020 року в сумі 5 895,91 дол. США та 3 % річних по прострочених процентах за період з 17 лютого по 27 жовтня 2020 року та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити в повному обсязі.
Постановою Луганського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задоволено частково.
Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 18 березня 2021 року в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних за прострочення процентів за період з 17 лютого 2017 року по 27 жовтня 2020 року в сумі 1 284,03 дол. США скасовано і в цій частині ухвалене нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних за прострочення процентів за період з 17 лютого 2017 року по 27 жовтня 2020 року в сумі 1 284,03 дол США відмовлено.
В іншій оскаржуваній частині рішення залишено без змін.
05 січня 2022 року від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 18 березня 2021 року з нього стягнуто на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" судовий збір в сумі 65,87 гривень. Посилаючись на вимоги ч. 13 ст. 141 ЦПК України, заявник вважає, що оскільки позивачу відмовлено у задоволенні вказаних вище позовних вимог, є необхідність остаточно змінити розподіл судових витрат та відмовити банку у стягнені судового збору у вказаному вище розмірі, тому просить апеляційний суд, ухвалити додаткове рішення, яким здійснити остаточний розподіл судових витрат по справі № 409/2030/20 та скасувати рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 18 березня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" судового збору в сумі 65,87гривень.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, до судового засідання не з'явилися, що не перешкоджає вирішенню вказаного питання.
Колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (ст. 270 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Тобто процесуальне законодавство визначає вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, які передбачені ст. 270 ЦПК України. Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених зазначеною статтею, і не може змінювати по суті основне рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
ОСОБА_1 у заяві про ухвалення додаткового рішення зазначає, що оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог у вказаній вище частині, необхідно остаточно змінити розподіл судових витрат та відмовити у стягнені судового збору.
За положеннями підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення (пп. б) п. 4 ч. 1); розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (пп. в) п. 4 ч. 1).
В тексті вказаної вище постанови Луганського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року, зазначено, що предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції від 18 березня 2021 року лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами по кредиту за період з 17 лютого 2017 року по 27 жовтня 2020 року в сумі 5 895,91 дол. США та 3 % річних по прострочених процентах за період з 17 лютого по 27 жовтня 2020 року, і в іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалось.
Отже, колегія суддів зауважує, що оскільки вказане вище рішення суду від 18 березня 2021 року не оскаржувалось в частині задоволення позовних вимог АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором про іпотечний кредит № 286 від 29 серпня 2008 року у розмірі 155,04 дол. США, яка складається з 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом за період з 09 листопада 2017 року по 09 листопада 2020 року у вказаному розмірі, тому відсутні підстави для задоволення вказаної заяви ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат, зокрема, судового збору у сумі 65 гривень, стягнутих судом першої інстанції під час вирішення даної справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 270, 381, 382, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 18 березня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: