Справа № 417/801/21
Провадження № 22-ц/810/876/21
13 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.
суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сінько А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Марківського районного суду Луганської області від 02 серпня 2021 року ухвалене судом у складі судді Дідоренко А.Е. в приміщенні того ж суду
у цивільній справі про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні у зв'язку із виходом на пенсію, та невиплачених надбавок,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація Північ»
встановив:
У червні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним вище позовом, в якому посилаючись на порушення відповідачем її трудових прав, що виразилось у невиплаті одноразової винагороди у розмірі місячного окладу, як працівнику який звільнився у зв'язку із виходом на пенсію, і пропрацював на підприємстві більше 10 років, а також у невиплаті преміювання за складність та напруженість у роботі за лютий та березень 2021 року, просила суд стягнути з відповідача на її користь одноразову винагороду у розмірі місячного окладу у сумі 16576,32 гривень та не виплачене преміювання за складність та напруженість у роботі за лютий - березень 2021 року у сумі 9362,32 гривень.
Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 02 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 посилаючись на обставини, якими обґрунтовується позов, вказує, що висновки суду про відмову в задоволенні її позовних вимог з підстав наведених у змісті оскаржуваного рішення є помилковими, тому просить скасувати оскаржуване рішення Марківського районного суду Луганської області від 02 серпня 2021 року та ухвалити нове судове рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач посилаючись на законність оскаржуваного рішення та необґрунтованість доводів скарги, просить залишити без змін рішення суду від 02 серпня 2021 року, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивачка просила суд апеляційної інстанції розглянути справу без її участі.
Заслухавши доповідача, представника відповідача Тавадян Л.Р. за доводами апеляційної скарги, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду відповідає.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чиним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно статті 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Статтею 13 КЗпП України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
За статтями 10, 16 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціальних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників і уповноважених ними органів, умови колективного договору, що погіршує порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.
Відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, умови запровадження та розміри надбавок доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.
За частиною 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, а згідно частини 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору.
Відповідно до положень статті 10 Кодексу законів про працю України та статті 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.
Статтею 18 Кодексу законів про працю України та статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Судом першої інстанції встановлені та матеріалами справи підтверджуються такі факти та обставини.
З 26 лютого 1976 року по 06 квітня 2021 року позивачка ОСОБА_1 працювала в аптеці №75 смт. Марківка та займала відповідні посади, а з 25 листопада 2015 року була призначена на посаду завідувача відокремленого підрозділу «Центральна районна аптека №75» Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ». 01 жовтня 2020 року позивачка ОСОБА_1 переведена на посаду завідувача відокремленого підрозділу «Центральна районна аптека №75»- керівника аптечної мережі. 06 квітня 20201 року звільнена за власним бажанням, за статтею 38 КЗпП України.
05 травня 2021 року позивачка ОСОБА_1 з приводу виплати одноразової винагороди у розмірі місячного окладу, як працівнику, який пропрацював на підприємстві більше 10 років і звільнився у зв'язку із виходом на пенсію, відповідно до п.7.4. колективного договору звернулась із заявою до в.о. генерального директора КП «Луганська обласна «Фармація Північ» М.Подєйко.
Листом в.о. генерального директора КП «Луганська обласна «Фармація Північ» М.Подєйко №01-36/51 від 04 червня 2021 року позивачку повідомлено, про те, що відповідно до положень колективного договору між адміністрацією КП «Луганська обласна «Фармація Північ» та профспілкою «Професійна спілка працівників фармацевтичної галузі Луганської області» на 2021-2024 роки, затвердженого на конференції трудового колективу КП «Луганська обласна Фармація Північ» 12 січня 2021 року, протокол №1 пунктом 7.4 дійсно передбачений обов'язок керівника виплачувати одноразову винагороду у розмірі місячного окладу працівникам при звільненні у зв'язку із виходом на пенсію, за умови якщо працівник перший раз звільняється з цієї підстави з підприємства та працював на підприємстві більше 10 років. При цьому, пункт 7.1 колективного договору передбачає право виділяти кошти на розвиток соціальної сфери підприємства та соціально-трудові пільги гарантії, компенсації. Використовувати ці кошти виходячи з пріоритетів і реальних фінансових можливостей у разі досягнення рентабельності не нижче 7% на підставі фінансової звітності підприємства. Разом з цим, згідно бухгалтерської фінансової звітності за 1 квартал 2021 року результатом діяльності підприємства є збиток у сумі 2359 гривень, тому фінансової можливості та правові підстави для виплати одноразової винагороди у зв'язку із виходом на пенсію відсутні.
Пунктом 7.4 Колективного договору між адміністрацією Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» та профспілкою «Професійна спілка працівників фармацевтичної галузі Луганської області» на 2021-2024 роки, передбачена виплата одноразової винагороди у розмірі місячного окладу працівникам при звільненні у зв'язку із виходом на пенсію, за умови якщо працівник перший раз звільняється з цієї підстави з підприємства та пропрацював на підприємстві більше 10 років.
Позивачка ОСОБА_1 працювала у Комунальному підприємстві «Луганська обласна «Фармація Північ» з 04 листопада 2015 року, що підтверджується наказом №05-к від 30 жовтня 2015 року та 06 квітня 2021 року була звільнена за власним бажання, згідно наказу №155-к від 06 квітня 2021 року, що становить 5 років 4 місяця.
Пунктом 5.2.1.3 «Колективного договору» передбачені інші заохочувальні та компенсаційні виплати:
а) винагороди та заохочення, які мають одноразовий характер:
-премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;
-одноразові заохочення, які не пов'язані з конкретними результатами праці (до ювілейних та пам'ятних дат);
б) одноразова матеріальна допомога працівникам підприємства згідно колективного договору;
в) інші виплати, які носять індивідуальний характер (оплата квартири і найманого житла, проїзд тощо).
Відповідно до пункту 7.1 «Колективного договору» керівник зобов'язується виділяти кошти на розвиток соціальної сфери підприємства та соціально-трудові пільги, гарантії, компенсації. Використовувати ці кошти виходячи з пріоритетів і реальних фінансових можливостей у разі досягнення рентабельності не нижче 7% на підставі фінансової звітності підприємства.
У першому кварталі 2021 року за даними, що наведені у формі 2 «Звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), збиток по підприємству склав 2 359 000 гривень через що, рентабельність дорівнює нулю.
Судом першої інстанції також встановлено, що 12 січня 2021 року на конференції трудового колективу затверджено колективний договір між адміністрацією комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» та профспілкою «Професійна спілка працівників фармацевтичної галузі Луганської області» на 2021-2024 роки.
Порядок виплати надбавок, за складністьта напруженість у роботі врегульований пунктом 5.7.4 «Колективного договору». Відповідно до підпункту 5.7.4.1 надбавка за складність та напруженість у роботі виплачується за підсумками роботи попереднього місяця. Підпунктом 5.7.4.2 передбачає, що завідувачам аптек, аптечних пунктів, провізорам, фармацевтам, менеджерам зі збуту, молодшим менеджерам зі збуту відокремлених підрозділів, які безпосередньо реалізують лікарські засоби, медичні вироби та інші товари, які мають право реалізувати аптечні заклади відповідно до вимог чинного законодавства встановлюється надбавка за складність, напруженість у роботі в наступних розмірах:
місячний роздрібний товарообіг на 1 працюючого аптечного закладу, тис. грн.
міські-300; селищні, сільські-250, % надбавки складає 50%;
міські-280; селищні, сільські-230, % надбавки складає 45%;
міські-250; селищні, сільські-200, % надбавки складає 40%;
міські-230; селищні, сільські-180, % надбавки складає 35%;
міські-200; селищні, сільські-150, % надбавки складає 30%;
міські-180; селищні, сільські-130, % надбавки складає 25%;
міські-150; селищні, сільські-120, % надбавки складає 20%;
міські-130; селищні, сільські-100, % надбавки складає 15%;
міські-100; селищні, сільські-70, % надбавки складає 10%;
міські-70; селищні, сільські-50, % надбавки складає 5%.
Позивачка ОСОБА_1 у січні, лютому та березні 2021 року згідно наказу №05-к від 30 жовтня 2015 року займала посаду завідуючого відокремленого підрозділу «Центральна районна аптека №75». Центральна районна аптека №75 розташована у селищі міського типу Марківка.
Отже, для нарахування 50% надбавки за складність та напруженість у роботі місячний роздріб товарообіг повинен складати не менше ніж 250 000, 00 гривень на одного працюючого аптечного закладу.
У січні та лютому 2021 року кількість працюючих у аптечному закладі складала 10 осіб. Для отримання позивачкою надбавки за складність та напруженість у роботі у розмірі 50% від посадового окладу товарообіг по Центральній районній аптеці №75 мав би складати 2 500 000,00 гривень щомісячно.
У січні 2021 року, роздрібний товарообіг безпосередньо по Центральній районній аптеці №75 товарообіг склав 472 800 гривень, а по всьому відокремленому підрозділу Центральна районна аптека №75 з урахуванням товарообігу аптечних пунктів 1 019 700 гривень, про що свідчить витяг з програми «1 С: Підприємства-Фармація Північ бухгалтерія» виконання основних показників торгово-фінансового плану за січень 2021 року.
У лютому 2021 року, безпосередньо по Центральній районній аптеці №75 товарообіг склав 330 900 гривень, а по усьому Відокремленому підрозділу Центральна районна аптека №75з урахуванням товарообігу аптечних пунктів 791 000 гривень, що підтверджується витягом з програми «1 С: Підприємства-Фармація Північ бухгалтерія» виконання основних показників торгово-фінансового плану за лютий 2021 року.
За вказаних обставин, у зазначений період не були виконані необхідні умови для нарахування та виплати надбавки за складність та напруженість.
При цьому, судом також зазначено, що відповідно пунктом 5.7.4.9 «Колективного договору», завідувачам, їх заступникам, головним бухгалтерам, заступникам головних бухгалтерів, завідуючим аптечних закладів відокремлених підрозділів, які мають збитки за підсумками роботи, надбавки за складність, напруженість у роботі не встановлюються.
За результатами діяльності Відокремленого підрозділу «Центральна районна аптека №75» збитки склали:
-за лютий 2021 року 70 000,00 гривень.
-за березень 2021 року 40 700 гривень.
Отже, судом вірно встановлені обставини щодо відсутності підстав для нарахування та виплати надбавки за складність та напруженість у роботі у лютому та березні 2021 року.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірними висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , з вказаних вище підстав.
Доводи апеляційної скарги за своєю суттю є обґрунтуванням позовних вимог, і зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, яким суд надав належну правову оцінку.
Доказів на спростування висновків суду скаржницею не надано.
Отже, доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Марківського районного суду Луганської області від 02 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Дата складення повної постанови - 17 січня 2022 року.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: В.В. Кострицький
М.В. Назарова