ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/15409.06.10
За позовом Першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі
1. Міністерства промислової політики України
2. Державного підприємства „Науково-виробничий комплекс „Фотоприлад”
До Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз України”
Про стягнення 983081,88 грн.
Суддя Удалова О. Г.
Представники учасників процесу:
Від прокуратури Черкаської області не з'явились
від позивача 1 не з'явились
від позивача 2 Глущенко О.М. (за дов.)
від відповідача Груненко Ю.В. (за дов.)
від прокуратури міста Києва Цюкало Ю. В. (посвідчення)
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернувся перший заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та державного підприємства „Науково-виробничий комплекс „Фотоприлад” з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз України” 983081,88 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу 210-08 від 17.12.2007 р., з яких 431692,90 грн. - неповернуті грошові кошти, 129076,10 грн. - інфляційні втрати, 24822,34 грн. - три проценти річних, 241653,60 грн. - пеня та 93472,70 грн. - штраф.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обов'язку по поставці природного газу за умовами вказаного вище договору, наслідком чого є обов'язок відповідача повернути позивачеві перераховані на виконання вказаного договору кошти.
Відповідач у відзиві на позов не погоджується з розрахунком штрафу та пені, оскільки договором та додатковою угодою до нього не передбачено нарахування пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання, крім того внаслідок порушення позивачем строків оплати за природний газ, відповідач звільняється від відповідальності та прострочення виконання не настає.
Також відповідач зауважив на тому, що строк позовної давності щодо нарахування штрафних санкцій пропущено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2010 р. порушено провадження у справі № 17/154.
Розгляд справи відкладався, в засіданні суду оголошувалась перерва, за згодою сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
17.12.2007 р. між державним підприємством „Науково-виробничий комплекс „Фотоприлад” та товариством з обмеженою відповідальністю „Промгаз України” укладено договір на постачання природного газу № 210/08 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язується передати позивачу-2 природний газ, а позивач-2 зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.
Пунктом 2.1 Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 04.01.2008 р., сторони визначили помісячний обсяг газу за період з січня по квітень 2008 року та з жовтня по грудень 2008 року, який постачається відповідачем позивачу-2 за умовами Договору.
Розділом 4 Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 04.01.2008 р., сторони визначили ціни на газ, який постачається за умовами Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору позивач-2 проводить 100% попередню оплату за перший квартал 2008 року протягом 5 робочих днів з моменту підписання Договору.
На виконання умов Договору позивач-2 перерахував відповідачеві 1000000 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 4291 від 24.12.2007 р., № 154 від 29.01.2008 р., № 257 від 07.02.2008 р., № 456 від 29.02.2008 р., № 460 від 29.02.2008 р. та № 484 від 04.03.2008 р..
Факт отримання вказаних коштів відповідачем не заперечується.
У свою чергу, загальна вартість поставленого відповідачем позивачу-2 газу за умовами Договору становить 568307,10 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями актів прийому передачі природного газу № 170 від 31.01.2008 р., № 352 від 29.02.2008 р. та № 469 від 31.03.2008 р. та сторонами не заперечується.
У подальшому природний газ за умовами Договору відповідачем позивачу-2 не поставлявся.
Таким чином, переплата позивача-2 за Договором становить 431692,90 грн.
Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У березні 2008 року позивач-2 звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 18/367 від 17.03.2008 р., в якій повідомив відповідача про неотримання від нього всього обсягу газу, який був передбачений умовами Договору на березень 2008 року, та у зв'язку з цим просив протягом 5 банківських днів повернути позивачу-2 перераховані на виконання умов Договору кошти в сумі 431692,90 грн. На підтвердження направлення вказаного листа до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії квитанцій № 656440, 6560458, 6562086 від 18.03.2008 р..
На вказаний лист відповідач відповів листом № 126 від 15.04.2008 р., в якому повідомив про те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором виникло внаслідок несвоєчасного перерахування позивачем-2 коштів та зміною чинного законодавства стосовно граничного рівня цін на природній газ.
Також відповідач зазначив, що у зв'язку зі зміною чинного законодавства стосовно граничного рівня цін на природній газ та несвоєчасним перерахуванням позивачем коштів, виконання даного договору втратило для відповідача інтерес, внаслідок чого відповідач запропонував укласти угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором та договором № 11/07 та провести повний взаєморозрахунок за вказаними договорами.
Проте, як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, взаємозаліку між позивачем-2 та відповідачем проведено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією зі сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Крім того, з умов Договору вбачається, що за неналежне виконання зобов'язань позивачем-2 в частині оплати поставок газу, сторони передбачили відповідальність.
Згідно з частиною 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією зі сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Отже, відмова відповідача поставити газ з підстав неналежного виконання позивачем-2 зобов'язань в частині оплати не відповідає умовам Договору та вимогам законодавства.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача перерахованих на виконання умов Договору коштів в сумі 431692,90 грн. підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та збитків від інфляції, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 24822,34 грн. та збитків від інфляції в сумі 129076,10 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком, наданим суду та перевіреним останнім.
Щодо вимог про стягнення пені та штрафів, слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання), згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на досліджені обставини, вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій є законними та обґрунтованими.
Проте, слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 2 ст. 549 ЦК штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Враховуючи, що наявними в матеріалах справи документальними доказами підтверджується той факт, що позивач-2 належить до державного сектору економіки, є правомірним застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 231 ГК України.
Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх обов'язків за Договором, а саме: непоставка природного газу в терміни, визначені Договором, та неповернення спірних коштів.
Частиною позовних вимог є стягнення з відповідача пені в сумі 78999,80 грн. та штрафу в сумі 30218,50 грн. за непоставку природного газу в квітні 2008 року та неповернення передоплати за Договором, пені в сумі 162563,80 грн. та штрафу в сумі 63254,20 грн. за непоставку природного газу протягом квітня, жовтня-грудня 2008 року.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 78999,80 грн. та штрафу в сумі 30218,50 грн. за непоставку природного газу в квітні 2008 року та неповернення передоплати за Договором, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, враховуючи те, що прострочення відповідачем зобов'язання по поверненню коштів відбулось з 01.04.2008 р., право позивача-2 на нарахування неустойки виникло саме з цієї дати.
Частиною 3 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У відзиві на позов відповідачем заявлено про сплив строку позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення пені в сумі 78999,80 грн. та штрафу в сумі в сумі 30218,50 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 78999,80 грн. та штрафу в сумі в сумі 30218,50 грн. задоволенню не підлягають як такі, що заявлені після спливу строку позовної давності.
Щодо вимог про стягнення пені в сумі 162563,80 грн. та штрафу в сумі 63254,20 грн. за непоставку природного газу протягом квітня, жовтня-грудня 2008 року слід зазначити наступне.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
У відзиві на позов відповідачем заявлено про сплив строку позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення пені в сумі 162563,80 грн. та штрафу в сумі 63254,20 грн. за непоставку природного газу протягом квітня, жовтня-грудня 2008 року.
Як визначено умовами додаткової угоди №1 до Договору обсяг природного газу, який відповідач зобов'язується передати у період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, становить до 1560 куб.м.
Відповідно до ч. 4 ст. статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 162563,80 грн. та штрафу в сумі 63254,20 грн. за непоставку природного газу протягом квітня, жовтня-грудня 2008 року задоволенню не підлягають як такі, що заявлені після спливу строку позовної давності, про що заявлено відповідачем.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Обставини, на які посилається позивач-2 як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача-2 підлягають частковому задоволенню як законні та обґрунтовані.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз України” (01014, м. Київ, вул. Верхня, 3-5, код 32851474, р/р 260073013130 в АБ „Національні інвестиції” м. Київ, МФО 300498, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь державного підприємства „Науково-виробничий комплекс „Фотоприлад” (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 85, код 14312329) основний борг в сумі 431692 (чотириста тридцять одна тисяча шістсот дев'яносто дві) грн. 90 коп., три проценти річних в сумі 24822 (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 34 коп., збитки від інфляції в сумі 129076 (сто двадцять дев'ять тисяч сімдесят шість) грн. 10 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз України” (01014, м. Київ, вул. Верхня, 3-5, код 32851474, р/р 260073013130 в АБ „Національні інвестиції” м. Київ, МФО 300498, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 5855 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 91 коп. та 140 (сто сорок) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 08.07.2010 р.