ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/20421.06.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Терен»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Буран-Прогрес»
простягнення 44 170,28 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача:Головацька І.Б. -представник за довіреністю № 46 від 02.06.2010 року;
від відповідача:не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Терен»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буран-Прогрес»про стягнення 44 008,28 грн.
Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 19/07 від 19.07.2007 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 175 494,60 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов'язання з оплати робіт виконав частково. Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 27 759,40 грн., збитки від інфляції у розмірі 11 408,83 грн., 3 % річних у розмірі 2 002,05 грн. та збитки, спричинені оплатою наданої правової допомоги, у розмірі 3 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.06.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 08.06.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 21.05.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 08.06.2010 року не з'явився, витребувані ухвалою суду від 21.05.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 року відкладено розгляд справи на 21.06.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 21.06.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 08.06.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 21.06.2010 року не з'явився, повторно витребувані ухвалою суду від 08.06.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
19.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буран-Прогрес»(надалі -відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Терен»(надалі -позивач) укладено договір підряду № 19/07 (надалі -договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов'язався своїми силами та засобами виконати роботи з реконструкції котельні по вул. Сагайдачного у м. Трускавець, а відповідач зобов'язався оплатити їх вартість.
Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що вартість та витрати з виконання робіт, які доручаються позивачу, визначаються згідно з додатковими кошторисами та орієнтовно складають 100 000,00 грн. При цьому, пунктом 2.2 договору сторони обумовили, що кошторисна вартість робіт може змінюватися у зв'язку з виникненням додаткових обсягів робіт. Кінцеві вартість та обсяги робіт визначаються згідно з фактично виконаними позивачем обсягами робіт, що підтверджується підписаними відповідачем актами здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).
На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 175 129,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в за липень 2007 року на суму 42 552,00 грн., за серпень 2007 року на суму 21 225,60 грн., за жовтень 2007 року на суму 29 946,00 грн., за жовтень 2007 року на суму 17 751,60 грн., за жовтень 2007 року на суму 3 369,60 грн., за листопад 2007 року на суму 60 284,40 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 від 03.08.2007 року, 05.09.2007 року, 04.11.2007 року, 04.11.2007 року, 04.11.2007 року та 10.01.2008 року, які підписані представниками сторін та скріплені печатками.
Згідно з наданим суду актом приймання-здачі транспортних послуг від 26.10.2007 року позивач надав відповідачу послуги з роботи транспортного засобу на суму 365,40 грн.
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частина 1 статті 181 ГК України визначає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Закон не встановлює спеціальні вимоги до форми та порядку укладення договорів про надання послуг даного виду. Тому, суд вважає, що з моменту підтвердження позивачем прийняття до виконання замовлення відповідача на надання послуги між сторонами виникли відносини за договором про надання послуг, укладеним у спрощений спосіб.
Частина 1 статті 901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В рахунок оплати виконаних робіт та наданих послуг відповідач переказав на користь позивача 147 897,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку по особовому рахунку.
Зокрема, 03.08.2007 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 30 000,00 грн., 13.08.2007 року -12 552,00 грн., 06.09.2007 -21 225,60 грн., 17.10.2007 року -15 000,00 грн. та 28.12.2007 року -69 119,60 грн.
Неоплаченими залишилися роботи на суму 27 597,40 грн., виконані позивачем в листопаді 2007 року.
Згідно з пунктом 3.2 договору до початку робіт відповідач зобов'язався перерахувати на поточний рахунок позивача аванс у розмірі 30 % від орієнтовної вартості підрядних робіт. Подальше авансування робіт здійснюється в кінці кожного календарного місяця згідно з рахунками, представленими позивачем.
Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно на підставі актів приймання-здачі та довідок про вартість виконаних робіт; оплата суми боргу здійснюється відповідачем на поточний рахунок позивача не пізніше, ніж через 7 (сім) календарних днів після підписання довідки про вартість виконаних робіт, з урахуванням суми авансової проплати.
Відповідно до пункту 4.1 договору роботи, передбачені договором, позивач зобов'язався виконувати з моменту підписання договору до 31.12.2007 року з правом дострокового виконання, і при умові виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Виходячи зі змісту наведених вище пунктів 3.2 та 4.1 договору, здійснити передоплату за договором відповідач зобов'язався до моменту підписання договору.
Однак, виконання цивільних обов'язків не може передувати у часі підставі їх виникнення.
З огляду на вказане, суд визначає, що оплачувати роботи відповідач зобов'язаний був у строк, зазначений в пункті 3.3 договору, без урахування положень пункту 3.2 договору.
Наданий суду акт типової форми КБ-2в за листопад 2007 року не містить дати його підписання.
За таких обставин, суд вважає, що вказаний документ був підписаний сторонами в день підписання відповідної довідки типової форми КБ-3, тобто, 10.01.2008 року.
Враховуючи зазначене, строк виконання зобов'язання з розрахунку за роботи, виконані в листопаді 2007 року, сплив 17.01.2008 року.
Таким чином, станом на день вирішення спору за відповідачем рахується основна заборгованість перед позивачем у розмірі 27 597,40 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).
Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доказів належного виконання зобов'язання з оплати робіт відповідач не подав.
Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов'язання підтверджується матеріалами справи.
Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Беручи до уваги, що позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 27 759,40 грн., судом встановлено, що станом на день вирішення спору вказана заборгованість складає 27 597,40 грн., позовні вимоги в цій частині суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 27 597,40 грн.
Посилаючись на прострочення відповідачем оплати виконаних робіт, позивач просить стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 11 408,83 грн. за період з листопада 2007 року по квітень 2010 року та 3 % річних у розмірі 2 002,05 грн. за період з 01.08.2007 року по 11.05.2010 року.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що строк виконання зобов'язання з розрахунку за роботи, виконані в листопаді 2007 року, сплив 17.01.2008 року.
Таким чином, прострочення виконання зобов'язання має місце з 18.01.2008 року.
З доданих до позовної заяви розрахунків вбачається, що збитки від інфляції позивач обчислює також за прострочення оплати робіт, виконаних в жовтні 2007 року.
Надані суду акти типової форми КБ-2в за жовтень 2007 року, як і відповідний документ за листопад 2007 року, не містять дати їх підписання.
За таких обставин, суд вважає, що вказані документи були підписані сторонами також в день підписання відповідних довідок типової форми КБ-3, тобто, 04.11.2007 року.
Враховуючи зазначене, суд визначає, що оплатити роботи, виконані в жовтні 2007 року, відповідач зобов'язаний був у термін до 11.11.2007 року.
Таким чином, прострочення виконання зобов'язання має місце з 12.11.2007 року.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
З огляду на вказане, за перерахунком суду в межах заявлених позивачем сум та періодів розмір збитків від інфляції складає:
36 432,60 грн. * 104,3 % (індекс інфляції за період з листопада по грудень 2007 року: 102,2 % * 102,1 %) -36 432,60 грн. = 1 566,60 грн.
27 597,40 грн. * 139,3 % (індекс інфляції за період з лютого 2008 року по квітень 2010 року: 102,7 % * 103,8 % * 103,1 % * 101,3 % * 100,8 % * 99,5 % * 99,9 % * 101,1 % * 101,7 % * 101,5 % * 102,1 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8 % * 100,9 % * 101,1 % * 100,9 % * 101,8 % * 101,9 % * 100,9 % * 99,7 %) -27 597,40 грн. = 10 845,78 грн.
Беручи до уваги наведене, загальний розмір збитків від інфляції складає 12 412,38 грн.
Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.
Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню у розмірі 11 408,83 грн.
Розмір 3 % річних за перерахунком суду в межах заявлених позивачем сум та періодів складає:
36 432,60 грн. * 3 % * 46 (з 12.11.2007 року по 27.12.2007 року) / 365 = 137,75 грн.
27 597,40 грн. * 3 % * 349 (з 18.01.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 789,47 грн.
27 597,40 грн. * 3 % * 496 (з 01.01.2009 року по 11.05.2010 року) / 365 = 1 125,07 грн.
Враховуючи зазначене, загальний розмір 3 % річних складає 2 052,29 грн.
З підстав, наведених вище, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню у розмірі 2 002,05 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн., які в його розумінні є збитками, понесеними внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати робіт.
На підтвердження обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, останній надав суду укладений між позивачем як замовником та Фізичною особою-підприємцем Головацькою Іриною Броніславівною як виконавцем договір про надання юридичних послуг від 06.04.2010 року, відповідно до пункту 1.1 якого Головацька Ірина Броніславівна зобов'язалася надати позивачу консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, у тому числі в господарському суді щодо вимог про стягнення заборгованості та санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буран-Прогрес»за договором підряду № 19/07 від 19.07.2007 року, та видатковий касовий ордер № 404 від 06.05.2010 року, згідно з яким позивач в рахунок плати за юридичні послуги видав Головацькій Ірині Броніславівні 3 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання. Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 ЦК України.
За своєю правовою природою збитки є об'єктивним зменшенням майнових благ кредитора, які проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання наступає незалежно від волевиявлення кредитора, як наслідок невиконання боржником зобов'язання.
Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, наявність причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто, збитки -це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і знаходить вияв у певних витратах.
Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто, незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання чи неналежного виконання зобов'язань.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а порушення зобов'язань -причиною.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неправомірних дій, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Витрати позивача на юридичні послуги Головацької Ірини Броніславівни у розмірі 3 000,00 грн. не є об'єктивним зменшенням майнових благ позивача та не можуть в розумінні статті 22 ЦК України відноситись до збитків, які настали внаслідок порушення відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок. Зазначені витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача збитків, спричинених оплатою наданої правової допомоги, у розмірі 3 000,00 грн. суд вважає необґрунтованою та залишає без задоволення.
Викладаючи обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивач, посилаючись на пункт 8.3 договору, розраховує від суми основної заборгованості пеню. Однак, в прохальній частині позовної заяви зазначена вимога відображання не знайшла.
Враховуючи зазначене, приймаючи рішення, суд розглядає виключно вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості, збитків від інфляції, 3 % річних та збитків, спричинених оплатою наданої правової допомоги.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буран-Прогрес»(03150, м. Київ, вул. Ямська, 52; ідентифікаційний код 32767797) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терен»(82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, 2; ідентифікаційний код 20772742) основну заборгованість у розмірі 27 597 (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 40 коп., збитки від інфляції у розмірі 11 408 (одинадцять тисяч чотириста вісім) грн. 83 коп., 3 % річних у розмірі 2 002 (дві тисячі дві) грн. 05 коп., 410 (чотириста десять) грн. 08 коп. державного мита та 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А.
Дата підписання -06.07.2010 року.