ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 18/107 24.06.10
За позовом ТОВ «Українська лізингова компанія»;
До ТОВ «Будівельне управління «МЖК-1»;
Про стягнення 2 079 172,69 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники
Від позивача: Кебкал І.В., представник, довіреність №б/н від 08.02.2010 р.;
Від відповідача: не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2010 р. порушено провадження у справі №18/107, справа призначена слуханням на 25.03.2010 р.
Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 25.03.2010 р. до 20.04.2010 р., з 20.04.2010 р. до 13.05.2010 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 25.03.2010 р. та від 20.04.2010 р.
На підставі статті 77 ГПК України у справі з 13.05.2010 р. до 25.05.2010 р. була оголошена перерва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2010 р. строк вирішення спору у даній справі був продовжений.
На підставі статті 77 ГПК України у справі були оголошені перерви: з 25.05.2010 р. до 10.06.2010 р., з 10.06.2010 р. до 24.06.2010 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 657 959,33 грн., 107 901,21 грн. інфляційних втрат, 28 323,92 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 284 988,23 грн. штрафу, 20 791,73 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1», повноважних представників у судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, у наданому відзиві на позов заборгованість перед позивачем визнав частково, у сумі 1 036 442,34 грн. станом на 09.04.2010 р.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
14.12.2007 р. між сторонами укладений договір фінансового лізингу №01-207/07-обл, за умовами якого позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується набути у свою власність і передати відповідачу на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування предмет лізингу, найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені в Специфікації і умовах передачі предмету лізингу (Додаток №2), а відповідач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору.
Додатком №1 до договору визначений графік сплати відповідачем лізингових платежів.
Додатком №2 до договору визначено, що у фінансовий лізинг відповідачеві передається опалубка, 2007 року випуску, вартістю 2 849 782,32 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі від 19.12.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв у фінансовий лізинг опалубку, 2007 року випуску, вартістю 2 849 782,32 грн.
Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором, у строки, визначені договором, лізингові платежі сплатив неналежним чином, у зв'язку з чим з боку останнього утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 1 657 959,33 грн.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7.2.1. Додатку №4 до договору відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження предмета лізингу шляхом направлення позивачеві звіту у формі, встановленій сторонами.
Відповідачем звіти за третій та четвертий квартали 2009 року позивачеві не направлялися.
За невиконання умов п. 7.2.1. Додатку №4 до договору, позивачем нарахований штраф у розмірі 284 988,23 грн., передбачений п. 4.2.5. договору.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У зв'язку з прострочкою оплати позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1 765 860,54 грн. (1 657 959,33 грн. основного боргу + 107 901,21 грн. інфляційних втрат), 28 323,92 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.
Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1» (інд. 01133, м. Київ, бул. Ліхачова, 1/27, код ЄДРПОУ 33786281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» (юридична адреса: інд. 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12; фактична адреса: інд. 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 30575865) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1 765 860 (один мільйон сімсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 54 коп., 28 323 (двадцять вісім тисяч триста двадцять три) грн. 92 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 284 988 (двісті вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 23 коп. штрафу, 20 791 (двадцять тисяч сімсот дев'яносто одна) грн. 73 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяО.В. Мандриченко