ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/13805.07.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лі-тревел»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бегін-А”
про стягнення 99 303,52 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Бондаренко Б.С. (довіреність № б/н від 03.02.2010 р.)
Від відповідача: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лі-тревел»(позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бегін-А” (відповідача) про стягнення 99 303,52 грн. заборгованості за договором поставки № 0906-01 від 09.06.2008 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 99 303,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2010 р. порушено провадження у справі № 39/138 та призначено справу до розгляду на 14.06.2010 р. о 15:00 год.
Ухвалою суду від 14.06.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 05.07.2010 р. о 14:40 год., у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 05.07.2010 р. надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серія АД № 253477 стосовно відповідача станом на 24.02.2010 р. та надав суду усні пояснення, якими позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 05.07.2010 р. не з'явився, документи на виконання вимоги ухвал суду від 31.05.2010 р. та від 14.06.2010 р. не подав і не надіслав, про причини неявки в судове засідання 05.07.2010 р. суд не сповістив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/138 від 31.05.2010 р. та 14.06.2010 р. були направлені відповідачу за його поштовою адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серія АД № 253477 (02097, м. Київ, вул. Бальзака, 81/1). Підтвердженням надсилання відповідачу вищезазначених ухвал суду є відповідна відмітка на її зворотньому боці.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Фактично в матеріалах справи наявний конверт поштового відправлення повернуте органами зв'язку з позначкою “немає договору”.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 05.07.2010 р. від останнього до суду не надходило.
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/138 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
В судовому засіданні, призначеному на 05.07.2010 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
09.06.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лі-тревел»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бегін-А»(відповідач) було укладено договір поставки № 0906-01, відповідно до п. 1 якого, позивач зобов'язувався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) відповідачу товар (товари), а відповідач зобов'язувався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у товарознавчому довіднику.
Пунктом 2 договору визначено, що поставка товарів здійснюється на умовах EXW (EX WORKS), ФРАНКО ЗАВОД (м. Київ) місце поставки - склад позивача: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 116-А.
Пунктом 4 договору визначено, що дата вказана відповідачем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару є датою поставки товару позивачем.
На виконання умов договору поставки № 0906-01 від 09.06.2008 р. позивач поставив відповідачу комп'ютерну техніку та аксесуари (товар), що підтверджується накладною № 2706-03 від 27.06.2008 р. та довіреністю на отримання товару № 20 від 25.06.2008 р. на загальну суму 99 303,52 грн. (копії накладної та довіреності знаходяться в матеріалах справи).
Позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості від 14.07.2008 р. з проханням оплатити отриманий товар з моменту отримання даної претензії. Відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію від 01.08.2008 р., якою заборгованість у розмірі 99 303,52 грн. визнав в повному обсязі, зазначив, що заперечень щодо виплати грошової заборгованості не має, але за відсутності коштів та скрутним фінансовим становищем не має змоги сплатити вищезазначену суму.
За таких обставин, станом на день подання позову до суду відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 99 303,52 грн.
Факт заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 99 303,52 грн. також підтверджує підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 23.12.2008 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 99 303,52 грн.
Проте заборгованість у сумі 99 303,52 грн. відповідач, станом на час подання позивачем позову до суду, не оплатив, чим порушив покладені на нього зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (договір № 0906-01 поставки товару від 09.06.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням п. 8 договору № 0906-01 від 09.06.2008 р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно накладної № 2706-03 від 27.06.2008 р. та отриманого на підставі довіреності № 20 від 25.06.2008 р. станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем не пізніше 30 робочих днів з дати поставки.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 99 303,52 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 993,04 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бегін-А»(02097, м. Київ, вул. Бальзака, 81/1; код ЄДРПОУ № 34635765; р/р № 260061022101 у банку ТОВ «Партнер-Банк», МФО 339339), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лі-тревел»(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 116-А; код ЄДРПОУ № 35077035; р/р № 260051052301 в ТОВ «Партнер-Банк», МФО 339339) 99 303,52 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч триста три гривні 52 коп.) основного боргу, 993 (дев'ятсот дев'яносто три) грн. 04 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 08.07.2010 р.