ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/5105.07.10
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 8
про стягнення 528 500, 00 грн.
За зустрічним позовом
До
Про Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 8
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
визнання недійсним договору № 30 від 01.07.2008 року.
За участю Прокуратури Шевченківського району міста Києва в інтересах
КП «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 8
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники:
Від позивача (за первісним позовом) ОСОБА_2 -дов. від 02.11.2009 року;
Від відповідача (за первісним позовом) Герус Ю.М. -дов. від 04.01.2010 року;
Від прокуратури не з'явилися
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 8 про відшкодування збитків у розмірі 528 500, 00 грн., з підстав порушення відповідачем умов договору № 30 від 01.07.2008 року про організацію миття транспортних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 08.02.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.02.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.
У судовому засіданні 08.02.2010 року оголошено перерву до 23.02.2010 року.
19.02.2010 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем була подана зустрічна позовна заява, відповідно до якої останній просить суд визнати недійсним договір № 30 від 01.07.2008 року та застосувати до сторін договору наслідки недійсності правочину.
Ухвалою суду від 23.02.2010 року зустрічну позовну заяву Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 8 прийнято до розгляду з первісним позовом та призначено розгляд на 02.03.2010 року.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.02.2010 року надав усні заперечення проти первісного позову, а також надав усні пояснення на подану ним зустрічну позовну заяву.
Представник позивача у судовому засіданні 23.02.2010 року надав усні пояснення.
У судовому засіданні 23.02.2010 року оголошено перерву до 02.03.2010 року.
Представники сторін у судовому засіданні 02.03.2010 року надали усні пояснення та заперечення.
24.02.2010 року через загальний відділ діловодства суду подано письмове повідомлення Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва про вступ прокурора у справу № 27/51 на захист фінансово-економічних інтересів держави на стороні КП «Київпастранс».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 року відкладено розгляд справи на 23.03.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 23.03.2010 року заявив клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду.
Представник прокуратури у судовому засіданні 23.03.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.03.2010 року надав усні пояснення.
Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.
Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.
У судовому засіданні 23.03.2010 року продовжено строк вирішення спору, оголошено перерву до 13.04.2010 року та зобов'язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу прокуратури Шевченківського району міста Києва.
Представник позивача у судовому засіданні 13.04.2010 року подав додаткові письмові пояснення та підтримав подане 23.03.2010 року клопотання, в якому просить суд залишити зустрічну позовну заяву без розгляду у зв'язку з тим, що остання підписана неуповноваженою особою ОСОБА_4, оскільки строк дії довіреності закінчився 31.12.2009 року, у той час як зустрічний позов поданий 19.02.2010 року.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, оскільки представник відповідача у судовому засіданні 13.04.2010 року подав довіреність № 06-5/31, яка видана 04.01.2010 року ОСОБА_4 і є дійсною до 31.12.2010 року.
Крім того, представник позивача заявив клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 38 ГПК України сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.
Зважаючи на той факт, що зазначені позивачем у клопотанні докази є необхідними для вирішення спору, керуючись ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольнив клопотання позивача про витребування додаткових доказів.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.04.2010 року надав усні пояснення.
Представник прокуратури у судове засідання не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 року відкладено розгляд справи до 18.05.2010 року.
Представник прокуратури у судовому засіданні 18.05.2010 року подав письмові та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд визнати договір № 30 від 01.07.2008 року недійсним та виселити Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 з займаного приміщення механічної мийки Автобусного парку № 8 КП «Київпастранс»за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 7/9.
Представник позивача у судовому засіданні 18.05.2010 року подав витребувані судом докази та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.05.2010 року подав додаткові докази та заяву про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом. Відповідно до поданої заяви відповідач просить суд виселити Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 з займаного приміщення механічної мийки Автобусного парку № 8 КП «Київпастранс»за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 7/9. Судом задоволена подана відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) заява про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом.
У судовому засіданні 18.05.2010 року оголошено перерву до 31.05.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 31.05.2010 року подав додаткові письмові пояснення на зустрічний позов, відповідно до яких просив суд у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні 31.05.2010 року усно заперечував проти наданих позивачем додаткових пояснень.
Представник прокуратури у судовому засіданні 31.05.2010 року підтримав заявлені у зустрічному позові вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні 31.05.2010 року оголошено перерву до 15.06.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2010 року заявив клопотання про витребування додаткових доказів.
Представник відповідача заперечував проти заявленого позивачем клопотання про витребування додаткових доказів.
Суд відхилив клопотання позивача про витребування додаткових доказів, оскільки не вбачає підстав для його задоволення.
Представник відповідача повторно подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд виселити Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 з займаного приміщення механічної мийки Автобусного парку № 8 КП «Київпастранс»за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 7/9.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, судом задоволено подану відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) заяву про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом.
Представник прокуратури у судове засідання 15.06.2010 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року відкладено розгляд справи до 05.07.2010 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.07.2008 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - позивач) та Автобусним парком № 8 Комунального підприємства «київпастранс»(надалі -відповідач) в особі директора Гончарука Миколи Андрійовича було укладено договір № 30 про організацію миття транспортних засобів (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого сторони зобов'язуються організувати спільну діяльність, спрямовану на миття транспортних засобів, що знаходяться на балансі позивача та з правом відповідача проводити самостійно миття інших транспортних засобів і отримання відповідачем від миття інших транспортних засобів результатів господарської діяльності.
На підставі зазначеного договору позивач отримав право на здійснення діяльності з миття транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. С. Хохлових, 7/9 (п. 1.3 договору) та встановлення для цього власного автоматичного миючого обладнання для транспортних засобів (п. 3.4.1. договору) у споруді автомийки наданій відповідачем відповідно до п. 3.2.1 договору.
Звертаючись до суду з первісним позовом позивач зазначає, що з 09.11.2009 року відповідач, почав чинити перешкоди у здійсненні позивачем господарської діяльності з технічного обслуговування автомобілів, зокрема, директор Автобусного парку №8 ОСОБА_4 віддав розпорядження про закриття в'їзних воріт автопарку, через які здійснюється в'їзд автомобілів до автомиючого комплексу, та припинення постачання електроенергії до автомиючого комплексу, а також заборонив водіям здійснювати миття автомобілів Автобусного парку.
На підтвердження зазначеного, позивач надав суду акти протидії господарській діяльності за період 3 09 листопада по 09 грудня 2009 року та постанову ст. ВДІМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 01.12.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи.
Таким чином, позивач вважає, що внаслідок незаконних дій відповідача, починаючи з 09 листопада 2009 року він позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність з миття транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. С. Хохлових, 7/9, в результаті чого зазнав значних збитків.
Згідно зі звітом №140-2009 від 09.12.2009 року про незалежну оцінку вартості майна - матеріальних (прямих) збитків, завданих Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 внаслідок примусового припинення господарської діяльності, розмір таких збитків становить 528 500, 00 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву, відповідно до якої зазначає, що незалежно від назви договору укладеного між позивачем та відповідачем, за своєю сутністю, яка визначається предметом договору - це є договір про спільну діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Однак, в супереч вимогам закону щодо визначення мети спільної діяльності, договором така мета не визначена, проте п. 1.2. договору зазначає, що сторони не мають на меті отримання від спільної діяльності прибутку. З аналізу п. 1.1. договору вбачається, що метою договору є отримання прибутку відповідачем.
Будь-яких позитивних наслідків для відповідача за результатами укладення договору створено не було, і його метою не передбачалось.
Таким чином, в результаті укладення договору, Автобусний парк №8 був позбавлений частини майна, яке забезпечувало його функціонування та досягнення мети діяльності, визначеної в положенні Автобусного парку № 8 (надалі - положення).
Відповідно до п. 5.2. Положення майно Автопарку є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплене за ним КП «Київпастранс»на праві оперативного управління.
Згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин спрямований на незаконне заволодіння майна територіальної громади вважається таким, що порушує публічний порядок.
Підтвердженням незаконності заволодіння майном територіальної громади (у вигляді майна, яке вийшло з під контролю уповноваженої особи та було надано їй для надання соціально-значущих послуг) є те що, договір підписаний ОСОБА_5 з перевищенням повноважень, наданих довіреністю, всупереч положенню про Автобусний парк № 8 та інтересів Комунального підприємства «Київпастранс», без відома нього, з метою приховання відносин оренди будівель та споруд. Відповідно до п. 6.1.2. положення, Автобусний парк № 8 має право укладати договори згідно з метою предметом своєї діяльності.
Пункт 3.1. положення визначає, що метою діяльності парку є здійснення заходів щодо реалізації держаної політики в діяльності мобільного транспорту та забезпечення потреб населення в автотранспортних послугах. Предмет діяльності Автобусного парку № 8 визначений в п. 3.2. положення, відповідно до якого ведення спільної діяльності, надання в оренду приміщень не входять до предмету діяльності Автобусного парку № 8.
Тобто, ОСОБА_5 було вчинено правочин, який він не мав права укладати на підставі положення та на укладення якого не уповноважувала його юридична особа -Комунальне підприємство «Київпастранс», яка взагалі не знала про укладення такого правочину директором філії.
Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору № 30 від 01.07.2008 року, за своєю природою є договором про спільну діяльність (стаття 1130 ЦК України), за умовами якого зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що сторони зобов'язуються організувати спільну діяльність, спрямовану на миття транспортних засобів, що знаходяться на балансі позивача та з правом відповідача проводити самостійно миття інших транспортних засобів і отримання відповідачем від миття інших транспортних засобів результатів господарської діяльності.
В даному випадку, згідно із умовами договору, метою здійснення спільної діяльності для позивача є отримання прибутку від здійснення господарської діяльності, а саме миття транспортних засобів, а для відповідача -безоплатне миття позивачем його транспортних засобів.
Частиною 1 ст. 1133 ЦК України передбачено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що для досягнення мети, сторони об'єднують тільки трудову участь, без об'єднання майна (вкладів). Автоматичне миюче обладнання, результати господарської діяльності по миттю транспортних засобів, інше майно неналежне відповідачеві, у спільну власність сторін не переходить.
Згідно із п. 1.2 положення Автобусного парку № 8 автопарк є філією Комунального підприємства «Київпастранс». Автопарк здійснює свою діяльність в межах прав, наданих йому підприємством відповідно до цього положення.
Відповідно до п. 5.4 положення Автобусного парку № 8 автопарк має право за попереднім погодженням з підприємством: здавати в оренду (в т.ч. погоджувати орендарям проектно-кошторисну документацію на роботи по ремонту, переобладнанню та поліпшенню орендованого майна), надавати іншим організаціям, підприємствам та установам безоплатно у тимчасове користування будинки, споруди, нежилі приміщення, інвентар, устаткування та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу в установленому порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме листа генерального директора Комунального підприємства «Київпастранс»Хвостика В.П. № 06-3/222 від 18.05.2010 року Автобусний парк № 8 в особі ОСОБА_5 не отримував попереднього погодження на укладання договору № 30 від 01.07.2008 року та (або) надання іншим організаціям, підприємствам та установам споруди механічної мийки.
Частина 1 статті 207 ГК України визначає, що на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади може бути визнано судом недійсним повністю або в частині господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
У відповідності з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених частиною першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до частини 2 статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Абзац 2 частини 2 статті 207 ЦК України передбачає, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Заперечуючи проти зустрічного позову, позивач зазначає, що відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Як вбачається з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень-вересень 2008 року, відповідач прийняв договір до виконання, та протягом зазначеного періоду приймав послуги, безоплатно надані позивачем.
Однак, як видно із актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2008 року, 31.08.2008 року та 30.09.2008 року, останні зі сторони замовника підписанні директором Автобусного парку № 8 Комунального підприємства «Київпастранс»ОСОБА_5
Як зазначалося вище, право здавати в оренду, надавати іншим організаціям, підприємствам та установам безоплатно у тимчасове користування будинки, споруди, нежилі приміщення, устаткування Автобусний парк № 8 має лише за попереднім по ходженням з Комунальним підприємством «Київпатранс».
Останній зазначеного погодження не надавав, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписував.
Отже, договір № 30 про організацію миття транспортних засобів був підписаний особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Щодо твердження відповідача, що вказаний договір є правочином спрямованим на незаконне заволодіння майна територіальної громади, а отже таким, що порушує публічний порядок, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 228 правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідач зазначає, що підтвердженням незаконності заволодіння майном територіальної громади (у вигляді майна, яке вийшло з під контролю уповноваженої особи та було надано їй для надання соціально-значущих послуг) є те що, договір підписаний ОСОБА_5 з перевищенням повноважень, наданих положенням про Автобусний парк № 8.
Беручи до уваги зазначене, суд не вбачає в діях позивача незаконності заволодіння майном відповідача, а лише підписання директором відокремленого підрозділу відповідача, який не має статусу юридичної особи, вищезазначене договору з перевищенням своїх повноважень.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що сторонами не було надано доказів наступного схвалення відповідачем правочину (договору) укладеного між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та Автобусним парком № 8 Комунального підприємства «Київпастранс», суд визнає договір № 30 про організацію миття транспортних засобів від 01.07.2008 року недійсним з моменту його укладення.
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Беручи до уваги, що відсутні законні підстави перебування позивача на території відповідача за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 7/9, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 підлягає виселенню.
Відповідно до абз. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні первісних позовних вимогах щодо стягнення збитків за внаслідок примусового припинення господарської діяльності за договором № 30 від 01.07.2008 року у сумі 528 500, 00 грн. у повному обсязі.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 203, 207, 215, 216, 1130 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. У первісному позові відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Визнати недійсним з моменту укладення договір № 30 про організацію миття транспортних засобів від 01.07.2008 року, укладений між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та Автобусним парком № 8 Комунального підприємства «Київпастранс».
4. Виселити Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 з займаного приміщення механічної мийки Автобусного парку № 8 Комунального підприємства «Київпастранс»за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 7/9.
5. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (02091, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Автобусного парку № 8 Комунального підприємства «Київпастранс»(04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 7/9; код ЄДРПОУ 03114230) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
СуддяДідиченко М.А.