ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/29130.06.10
За позовом Приватного підприємства фірми "Нордек"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардінг Ко"
про стягнення 13000,00 грн.
Суддя І.Д. Курдельчук
Представники:
від позивача Гуменюк І.О. - директор,
від відповідача не з'явились.
Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:
Приватне підприємство фірма "Нордек" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардінг Ко" (надалі -відповідач) боргу у сумі 13000,00 грн.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов договору перевезення, відповідно до якого позивач здійснив перевезення, а відповідач за нього не сплатив у повному розмірі.
Крім того позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.10 позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі № 13/291 було порушено, розгляд справи був призначений на 30.06.10, на сторони покладено обов'язок надати документи та вчинити дії.
24.06.10 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 13000,00 грн. заборгованості, 739,42 грн. -втрат від інфляції, 214,23 грн. трьох відсотків річних.
25.06.10 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку із сплатою відповідачем суми основної заборгованості.
У судовому засіданнях 30.06.10 представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами Господарського суду міста Києва на адресу вказану у позовній заяві та Витязі з ЄДРПОУ.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України та роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.
Відповідно з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд -
21.09.09 та 09.10.09 між Приватним підприємством фірмою "Нордек" (далі-Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардінг Ко" (далі-відповідач) було укладено заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/21-09-09 та №02/09-10-09 відповідно, на підставі договору № 155 від 21.09.09 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, відповідно умов яких Позивач зобов'язався перевести вантаж за маршрутом Польща-Україна, а відповідач зобов'язався сплатити вартість перевезення за цінами визначеними у заявках.
Отже правовідносини, що виникли між сторонами є договором перевезення.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
У заявках сторонами погоджено вартість перевезення у розмірі 6500,00 грн. за кожне перевезення та порядок оплати перевезення. Порядком оплати визначено, проведення розрахунків протягом 36 днів після надання необхідних документів підтверджуючих виконання перевезення.
Позивачем виконані зобов'язання за заявками у повному обсязі, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) № 0039905 та № 0104873, копії яких належним чином засвідчені наявні у матеріалах справи. Ці міжнародні товарно-транспортні накладні підписані відправником та одержувачем товара, а їх підписи скріплені печатками юридичних осіб. Крім того, сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт.
В порушення умов заявок відповідач свій обов'язок не виконав, за перевезення не розрахувався.
Позивачем на адресу відповідача направлена претензія з вимогою погасити заборгованість у сумі 13000,00 грн., проте зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості перевезення, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за перевезення не розрахувався, в зв'язку з чим за ним була заборгованість в розмірі 13000,00 грн., яка сплачена відповідачем лише після порушення провадження у справі. Зважаючи на викладене позовні вимоги позивача підлягають припиненню в частинні стягнення з відповідача суми основного боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
В зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати перевезення позивач просить стягнути з відповідача 739,42 грн. -втрат від інфляції та 214,23 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 214,23 грн. та втрати від інфляції в сумі 739,42 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі через його не правильні дії.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на 13000,00 грн.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардінг Ко" (02092, м. Київ, вул. Довбуша, 37, код ЄДРПОУ 32305728) на користь Приватного підприємства фірми "Нордек" (33028, м. Рівне, вул. Драгоманова, 27, код ЄДРПОУ 22580110) 739 (сімсот тридцять дев'ять), 42 грн. -втрат від інфляції, 214 (двісті чотирнадцять), 23 грн. -трьох відсотків річних, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяІ.Д. Курдельчук