Справа № 369/1756/22
Провадження №2/369/3547/22
про залишення позовної заяви без руху
04.02.2022 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи: Державний реєстратор Бишівської сільської ради Київської області Білич Оксана Славівна, Державний реєстратор Петрівської Київської області Григор'єва Ганна Леонідівна, ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_6 , треті особи: Державний реєстратор Бишівської сільської ради Київської області Білич Оксана Славівна, Державний реєстратор Петрівської Київської області Григор'єва Ганна Леонідівна, ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заявляють вимоги про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 у власність позивачів земельних ділянок.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відтак вимога позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, є вимогою майнового характеру.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постанові від 04 квітня 2018 року у справі №363/1741/16-ц.
Таким чином, позивачам слід вказати ціну позову, виходячи з дійсної вартості майна, яке позивачі просять суд витребувати з чужого незаконного володіння, з посиланням на докази на підтвердження зазначених обставин (висновок про вартість нерухомого майна станом на 2022 рік тощо).
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
П. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12405,00 грн).
П. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачами фактично заявляються п'ять вимог майнового характеру про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позивачі, хоч і додають до позовної заяви квитанції про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви, проте судовий збір сплачений ними не в повному обсязі, незрозуміло, за які саме вимоги позивачами сплачено судовий збір, чому саме у вказаному розмірі та чим вони керувалась при здійсненні розрахунку судового збору.
Таким чином, позивачам слід надати докази сплати судового збору за п'ять вимог майнового характеру у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з дійсної вартості майна, яке позивачі просять суд витребувати з чужого незаконного володіння, а також з огляду на те, що позивачами вже сплачено судовий збір.
Крім того, вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
За приписами ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім того, належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно з п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч вищевказаним законодавчим нормам всі надані позивачами для відповідачки та третіх осіб копії письмових доказів не засвідчені належним чином (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має бути окремо підтверджена особистим підписом позивача із зазначенням її ініціалів та прізвища, а також дати такого засвідчення), позивачем не зазначено про наявність у неї або іншої особи оригіналів поданих нею письмових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На виконання зазначеної ухвали позивачі повинна подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи: Державний реєстратор Бишівської сільської ради Київської області Білич Оксана Славівна, Державний реєстратор Петрівської Київської області Григор'єва Ганна Леонідівна, ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху та надати позивачам строк на усунення недоліків, але не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачам.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя Т.В. Дубас