справа №176/336/22
провадження №1-кп/176/96/22
07 лютого 2022 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Жовті Води Дніпропетровської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, на обліку у центрі зайнятості не перебуваючої, незаміжньої, такого що дітей не має, група інвалідності не встановлена, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26.01.2015 року за ч.2 ст.309, ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 4 місяці, звільненої умовно-достроково з місць позбавлення волі 06.09.2017 року на невідбутий строк 3 місяці 25 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 357 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2022 року за №12022041220000039,
участю учасників судового провадження: прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , судового розпорядника ОСОБА_7 ,
22.01.2022 року приблизно о 16 год. 00 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , проходила вздовж сміттєвих контейнерів, розташованих поблизу буд. АДРЕСА_2 та помітила потерпілу ОСОБА_6 . Підійшовши до неї, ОСОБА_3 попрохала у неї позичити грошей, на що остання відмовила. Після чого ОСОБА_3 , маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме непомітно для потерпілої ОСОБА_6 , ОСОБА_3 правою рукою дістала з зовнішньої кишені з лівої сторони куртки потерпілої ключ від квартири АДРЕСА_3 . Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 була відома адреса проживання потерпілої ОСОБА_6 , вона спрямувала до квартири АДРЕСА_3 .
Після чого, підійшовши до вхідних дверей вищевказаної квартири ОСОБА_3 , скориставшись викраденим ключем, відчинила вхідні двері квартири АДРЕСА_3 , та таємно проникла всередину вказаного приміщення. Після того як ОСОБА_3 проникла до квартири, в спальній кімнаті на ліжку вона помітила мобільний телефон чорного кольору марки «Нокіа» модель 1800, ІМЕІ: НОМЕР_1 та відчинивши шафу в спальній кімнаті помітила документи та пластикову банківську картку «Ощадбанк».
Цього ж дня, тобто 22.01.2022 року приблизно о 16 год. 10 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , де знаходилося вищезазначене майно, попередньо визначивши його як предмет свого злочинного посягання, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вона посягає на чуже майно і не має права розпоряджатись ним, з метою наживи, впевнившись, що за нею ніхто не спостерігає та не може контролювати її дії, ОСОБА_3 незаконно заволоділа мобільним телефоном чорного кольору марки «Нокіа» моделі 1800, ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 200 грн., в якому знаходилась сім-карта за номером НОМЕР_2 - вартістю 57 грн., що належать потерпілій ОСОБА_6 , який знаходився на ліжку спальної кімнати та пластиковою банківською картою «Ощадбанк» № НОМЕР_3 що належить потерпілій ОСОБА_6 , яка знаходилась в шафі спальної кімнати квартири АДРЕСА_3 .
Після цього ОСОБА_3 , з місця вчинення злочину зникла, залишивши ключі в одній з кімнат в квартирі ОСОБА_6 .
Цього ж дня, тобто 22.01.2022 року приблизно в період часу з 18 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. ОСОБА_3 кількома операціями розрахувалась в магазинах м. Жовті Води Дніпропетровської області на загальну суму 180 грн. 50 коп. згідно банківської виписки по картковому рахунку № НОМЕР_4 .
Отже, протиправними діями ОСОБА_3 завдано матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 423/22 від 27.01.2022 в розмірі 257 гривень 00 копійок, та згідно виписки по картковому рахунку № НОМЕР_4 з «Ощадбанку» завдано матеріальний збиток 180 грн. 50 коп., на загальну суму 437 грн. 50 коп.
Крім того, ОСОБА_3 , 22.01.2022 року в приблизно о 16 год. 10 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 в спальній кімнаті, а саме в шафі під одягом виявила банківську картку, ОСОБА_3 таємно, з корисливих мотивів, заволоділа платіжною банківською карткою «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , яка згідно виписки по картковому рахунку № НОМЕР_4 з «Ощадбанку» належить потерпілій ОСОБА_6 , на якій були грошові кошти в загальній сумі 275 гривень 06 копійок. ОСОБА_3 присвоївши платіжну банківську картку «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , яка згідно виписки по картковому рахунку № НОМЕР_4 з «Ощадбанку» належить потерпілій ОСОБА_6 , та отримавши її в своє повне розпоряджання, усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків, незаконно заволоділа іншим важливим особистим документом, який в подальшому дав змогу вчинити їй ряд інших злочинів.
У відповідності до Закону України від 2 квітня 1992 року «Про інформацію», Закону від 2 жовтня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в України», п. 1 ст. 5 Закону від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг», «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 жовтня 1998 року, і ст. 200 КК України платіжні банківські картки є електронним платіжним документом.
У відповідності до ст. 1 Закону від 2 жовтня 1992 року «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 Закону від 5 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону від 7 грудня 2000 року «Про банки та банківську діяльність» документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.
Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно п. 1.4 «Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, спеціальним платіжним засобом разом із іншими визнається платіжна картка, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якої держатель якого її держатель, здійснює платіжні операції, установлені договором з емітентом - банком, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних засобів, тобто проводить операції з її випуском.
Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов одночасно з угодою про визнання винуватості, яка укладена 31.01.2022 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 . Окрім того, прокурором подано письмову згоду потерпілої ОСОБА_6 на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до зазначеної угоди, ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст357 КК України за тих обставин, які викладені в угоді про визнання винуватості. Зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі пред'явленого обвинувачення, за фактичних обставин, встановлених та доведених органом досудового розслідування. При цьому, сторони узгодили на призначення ОСОБА_3 покарання. Сторонами угоди вирішено долю речових доказів. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваній.
Прокурор в судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості.
Обвинувачена в судовому засіданні також просить укладену з прокурором угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому повністю і беззастережно визнала себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України в обсязі обвинувачення, дала згоду на призначення узгодженого виду та строку покарання. Зазначила, що наслідки укладення та затвердження угоди зрозумілі. Окрім цього, зрозумілі їй наслідки не виконання угоди про визнання винуватості. Зазначила, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Відмовилася від справедливого судового розгляду кримінального провадження. Зазначила, що повністю розуміє наслідки обмеження апеляційного та касаційного оскарження вироку суду ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладеної між підозрюваною та прокурором. Зазначив, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та КК України
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні дала згоду на укладення угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваною в присутності захисника. Письмова згода потерпілої надана суду.
Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали судового провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнала себе винуватою, згідно ст.12 КК України, є: за ч. 3 ст. 185 КК України - тяжким злочином, за ч. 3 ст.357 КК України - кримінальним проступком.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 в повній мірі розуміє положення ст.ст. 394, 424, 473 474,476 КПК України, ст.389-1 КК України.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Суд, з'ясував у обвинуваченої та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер кожного обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.1 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за:
- ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло;
- ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом.
Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченій, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставинами, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченій, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, рецидив злочинів.
Обвинуваченій слід призначити узгоджений сторонами угоди про визнання винуватості вид та строк покарання.
Сторони угоди /прокурор та обвинувачений/ узгодили про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. З ст. 357 КК України - у вигляді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Враховуючи, що на думку сторін виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, сторони узгодили звільнення обвинуваченої від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком, термін якого буде визначено судом, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України:
- п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Сторони узгодили питання щодо долі речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Оскільки суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною, суд, на підставі ст. 475 КПК України, з урахуванням вимог ст. 374 КПК України, повинен вирішити питання про долю речових доказів. В матеріалах судового провадження містяться належні документи, які стосуються вирішенню питання про долю речових доказів.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.
Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374-376, 468-470, 472-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 січня 2022 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 357 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2022 року за №12022041220000039, яка укладена між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 /три/ роки.
Відповідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не обирати.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- аркуш паперу А4, що має назву "Заява про приєднання № 2337321210717 та банківська картка "Ощадбанк" № НОМЕР_5 , повернути потерпілій ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон чорного кольору марки «Нокіа» модель 1800, ІМЕІ: НОМЕР_1 - залишити потерпілій ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої ст.389 -1 КК України.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя