№ 207/5181/21
№ 2/207/472/22
19 січня 2022 року районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бистрової Л.О.
при секретарі Пономаренко В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, в якій посилається на те, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 з 04 жовтня 2008 року, який було зареєстровано Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 710.
Від шлюбу вони мають спільну дитину - дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбні відносини з відповідачкою не склалися і їх шлюб було розірвано на підставі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 31 березня 2011 року по цивільній справі № 2-861/2011.
На підставі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 березня 2011 року по цивільній справі № 2-875/2011 з нього було стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 8 лютого 2011 року і до повноліття дочки.
Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська 18 квітня 2011 року ОСОБА_2 було видано виконавчий лист № 2-875/2011, на підставі якого Нікопольським ВДВС відкрито виконавче провадження і з того часу з його заробітної плати щомісяця стабільно утримується ј частина його заробітку у якості аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 .
11 травня 2013 року він уклав шлюб з ОСОБА_3 , який було зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю реєстраційної служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 178. Після реєстрації шлюбу дружина взяла його прізвище « ОСОБА_3 ».
У шлюбі з ОСОБА_3 вони мають двох спільних неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Його друга дружина ОСОБА_3 , у зв'язку з народженням їхньої другої дитини ОСОБА_11 30 квітня 2021 року, на даний час є тимчасово непрацездатною, оскільки перебуває в декретній відпустці по досягненню дитиною 3-х років.
Він сумлінно виконує свій батьківський обов'язок щодо надання матеріальної допомоги на утримання дочки від першого шлюбу ОСОБА_5 , стабільно сплачуючи аліменти на користь її матері ОСОБА_2 . Виконуючи свій батьківський обов'язок встановлений ст.180 СК України він також утримує двох своїх дочок від другого шлюбу - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також свою нинішню дружину ОСОБА_3 .
Враховуючи той факт, що на його утриманні на даний час перебувають ще й двоє дітей від другого шлюбу - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також дружина ОСОБА_3 , яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х років, його сімейний стан порівняно з часом ухвалення судом рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дочки від першого шлюбу ОСОБА_5 значно змінився.
У зв'язку з цією обставиною є очевидним, що його діти від другого шлюбу ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виявились менш забезпеченими ніж дочка від першого шлюбу ОСОБА_5 , на утримання якої він сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 , тому вважає, що стягнення з нього аліментів на її утримання в розмірі ј частини є несправедливим по відношенню до двох дочок від другого шлюбу та таким, що порушує їхні інтереси, а том враховуючи суттєву зміну його сімейного стану, вважає що є всі підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього за рішенням суду від 15 березня 2011 року по цивільній справі № 2-875/2011 з ј частини до 1/6 частини його щомісячного доходу (заробітку).
Позивач та в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачка та її представник в судове засідання не з'явились, через канцелярію суду надали заяву в якій просили справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги не визнали в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позов, в якому зазначають, що сам факт народження іншої дитини в іншому шлюбі не змінює сімейний стан та сам по собі не свідчить про погіршення матеріального стану. Друга дитина у позивача народилася ще в 2014 році і за логікою позивача вже тоді у нього змінився і сімейний, і матеріальний стан, але ж звернувся позивач з відповідним позовом тільки зараз. Позивач в позові не наводить доказами, який у нього дохід, скільки він витрачає на свою теперішню сім'ю, чи взагалі витрачає ці кошти на сім'ю. Перша дитина позивача зростає не в повній сім'ї, отримує тільки визначені судом аліменти від свого батька і жодної гривні дитина не отримує від батька на додаткові витрати. Заробітна плата позивача, про розмір якої письмовими доказами не підтверджено, це обумовлена сума, яка може бути офіційною і не офіційною, яка нажаль в нашій державі може виплачуватися в конверті, а тому заробітна плата позивача, його дохід та матеріальне становище позивача не є тотожними поняттями.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась. Надала суду заяву щодо розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги визнала, не заперечувала в їх задоволенні.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.10.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений шлюб, зареєстрований Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів було складено відповідний актовий запис № 710.
В шлюбі з ОСОБА_2 народилась донька, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
31 березня 2011 року рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
З 11 травня 2013 року і по теперішній час ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю реєстраційної служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області. Перебуваючи в шлюбі у них народились доньки - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю реєстраційної служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області від 17.06.2014 року, про що в Книзі реєстрації народжень було складено відповідний актовий запис № 552 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, виданим Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 06.05.2021 року, про що в Книзі реєстрації народжень було складено відповідний актовий запис № 272.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.03.2011 р. стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі ј доходу починаючи з 08.02.2011 р..
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (частина 2 статті 182 СК України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що після ухвалення первісного рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідача на утримання їх спільної дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у нього від іншого шлюбу народились доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його дружина, ОСОБА_3 , на даний час знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, ОСОБА_11 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 ..
Таким чином, суд вбачає суттєву зміну сімейного та матеріального стану платника аліментів (позивача), в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дитини аліментів у розмірі ј частини всіх видів доходів, що відповідно до положень ст.192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.
Зменшення розміру аліментів з ј до 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між доходами позивача та захистом прав неповнолітніх дітей.
За правилами ст.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Отже, у суду наявні підстави для задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів суд враховує обставини викладені в позові, зміни сімейного стану ОСОБА_1 , а саме те, що він має на утриманні ще двох малолітніх дітей та дружину, яка знаходиться у декретній відпустці, до досягнення дитиною трьох років і приходить до висновку про задоволення позовних вимог, щодо зменшення розміру стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_5 , з ј на 1/6, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, враховуючи вимоги статтей 181, 182, 191 СК України та виходячи з обставин справи.
Суд, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 908 грн. 00коп..
Керуючись ст.ст. 141, 223, 235 ,259, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 182, 183, 192 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ј на 1/6 частину зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів в зменшеному розмірі розпочати з часу набрання рішенням законної сили.
Відкликати виконавчий лист Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 квітня 2011 року № 2-875/2011 з Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) після набрання цим рішення законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 908грн. 00коп..
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.О.Бистрова