СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/422/22 ун. № 759/1808/22
04 лютого 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019100080003557 від 20.05.2019, пов'язану з неприйняттям рішення в порядку ст. 283 КПК України, -
До суду надійшла вказана скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019100080003557 від 20.05.2019, пов'язану з неприйняттям рішення в порядку ст. 283 КПК України. Скарга мотивована тим, що 24 липня 2020 року у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIIІ (далі - Закон № 2617-VIIІ) ухвалою суду було повернуто обвинувальний акт у межах даного кримінального провадження прокурору. Натомість, по теперішній час будь-якого процесуального рішення на виконання приписів ст. 283 КПК України прокурором не прийнято, що порушує права обвинуваченого ОСОБА_5 , який у такий спосіб позбавлений доступу до правосуддя. Вказану бездіяльність захисник просить визнати протиправною та покласти обов'язок на прокурора в найкоротший строк прийняте одне з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 наполягав на задоволенні своєї скарги з підстав в ній наведених.
Прокурор заперечував проти задоволення поданої скарги, пославшись на те, що дійсно 24 липня 2020 року обвинувальний акт стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 був повернутий ухвалою суду прокурору. Відтак, прокурор вже зреалізував своє право на прийняття продовж розумного строку одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України. Для повторного звернення до суду з обвинувальним актом, його копія обов'язково має бути вручена як підозрюваному, так і захиснику. Разом з тим, підозрюваний ухилився від прибуття до слідчого та вибув на тривалий час за межі України, що унеможливлює дотримання належної правової процедури. Таким чином, прокурор вважав підстави для задоволення даної скарги відсутніми.
Проаналізувавши доводи скарги, вивчивши її матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Вирішення поданої скарги на бездіяльність прокурора, пов'язану з неприйняттям рішення в порядку ст. 283 КПК України, охоплюється предметом оскарження, визначеним п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, а відтак належить до компетенції слідчого судді.
Матеріалами скарги безспірно встановлено, що в межах кримінального провадження ЄРДР № 12019100080003557 на розгляд суду був поданий обвинувальний акт стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, проте ухвалою суду від 24 липня 2020 року у зв'язку з набранням чинності Законом № 2617-VIIІ був повернутий прокурору (ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2020 року ун. № 75912572/19). Відтак ОСОБА_6 втратив процесуальний статус обвинуваченого (ч. 2 ст. 42 КПК України) і знову користується правами та повинен дотримуватися обов'язків підозрюваного.
Прокурором не спростовано твердження захисника про те, що у період часу з 24 липня 2020 року по теперішній час прокурором в межах даного кримінального провадження не було прийнято жодного з процесуальних рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, а саме, чи то закриття провадження, чи то звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або з обвинувальним актом, хоча законом встановлено найкоротший строк для прийняття таких рішень.
Разом з тим, згідно з правилами ст. 281 КПК України, якщо підозрюваний виїхав та перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, він оголошується у розшук, що може слугувати самостійною підставою для зупинення провадження після повідомлення особі про підозру.
Як вбачається з додатково поданих прокурором документів, ОСОБА_6 у межах даного кримінального провадження з 02 червня 2020 року, тобто ще до прийняття рішення судом про повернення обвинувального акта прокурору, був оголошений у розшук із подальшим зупиненням провадження через невстановлення місця його знаходження (постанова від 02 червня 2020 року). Крім того, як видно з поданих документів захисником ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , повноваження якої підтверджені відповідним ордером від 09 грудня 2021 року, ОСОБА_6 з 26 жовтня 2021 року по теперішній час перебуває за кордоном і планує там перебувати до 23 квітня 2022 року. Отже, підозрюваний перебуває за межами України, у зв'язку з чим об'єктивно унеможливлено його прибуття за викликом до слідчого чи прокурора, принаймні, до 23 квітня 2022 року. Ці дані захисником не спростовані, відтак їх актуальність не втрачена. Прибуття до суду підозрюваного, в інтересах якої діє захисник ОСОБА_4 , також забезпечено не було, як і не доведено захисником того, що стороною обвинувачення було проігнороване в якійсь спосіб прибуття ОСОБА_5 до прокурора чи дізнавача.
Вказані обставини можуть розглядатися як поважна перешкода для дотримання належної правової процедури прийняття рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України (закриття провадження, звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з обвинувальним актом), оскільки у кожному такому випадку має відбутися контакт сторони обвинувачення з підозрюваним саме задля забезпечення реалізації прав останнього (абз. 2 ч. 6, ч. 8 ст. 284, ст. ст. 287, 293 КПК України тощо).
Предметом поданої скарги рішення про зупинення досудового розслідування (п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України) не являється, у зв'язку з чим слідчий суддя з огляду на приписи ч. 3 ст. 26 КПК України не наділений процесуальною компетенцією перевірки такого рішення, яке у такому випадку сприймає як факт.
За таких обставин покладення в інтересах підозрюваного обов'язку на сторону обвинувачення вчинити будь-яку процесуальну дію під час зупинення провадження через процесуальну поведінку самого підозрюваного, слідчий суддя вважає неприйнятним, а розумність строків знівельована поведінкою самого підозрюваного.
Оскільки за поданими документами підозрюваний планує прибути на територію України лише 23 квітня 2022 року, а іншого не встановлено, його невідкладене прибуття до сторони обвинувачення сприятиме найскорішій реалізації прокурором свого обв'язку, який випливає зі змісту ч. 2 ст. 283 КПК України, а подальше відтермінування таких дій з боку підозрюваного тільки затягуватиме час, перебігом якого добросовісно опікується захисник. У матеріалах справи відсутні дані, які вказували б на те, що ОСОБА_6 з порушених у скарзі питань звертався до сторони обвинувачення, але останньою такі звернення підозрюваного були проігноровані.
У зв'язку із зазначеним, вважаю що подана скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 220, 303, 307 КПК України, -
Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019100080003557 від 20.05.2019, пов'язану з неприйняттям рішення в порядку ст. 283 КПК України - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити до Святошинської окружної прокуратури м. Києва для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8