27.01.22
Справа № 635/6017/18
Провадження № 2/635/650/2022
27 січня 2022 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Назаренко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лещенко А.О.
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полторацька Лариса Миколаївна про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним,
позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полторацька Лариса Миколаївна, в якому просила договір дарування житлового будинку із земельною ділянкою №374 від 12 жовтня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полторацькою Ларисою Миколаївною визнати недійним.
В обгрунтування позову зазначено, що на підставі скасованого судом рішення Пісочинської селищної ради відповідачу ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК574770, зареєстрований за №0110703000024 25.01.2010 року, кадастровий номер 6325157800:00020:0088, розташовану в АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка була передана у власність відповідачу і. була проведена державна реєстрація права власності на вказану ділянку. При оформленні технічної документації, яка слугувала підставою для прийняття рішення Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, на підставі якого ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, йому було передано у власність оспорювану земельну ділянку і відомості про право власності було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно, не були узгоджені з усіма власниками земельних ділянок та землекористувачами суміжних ділянок, чим були порушені вимоги діючого на той час законодавства, тому суд визнав недійсним рішення 19 сесії 5 скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 28 березня 2008 року «Про передачу у власність присадибної земельної ділянки ОСОБА_3 ». Позивач зазначає, що у середині березня 2018 року в ході ознайомлення з матеріалами цивільної справи вона дізналася, що 12.10.2016 року ОСОБА_3 оформив договір дарування на спірну земельну ділянку на ОСОБА_2 , яка є його дочкою і була його представником у цивільній справі та знала, що суддя буде скасовувати рішення Пісочинської селищної ради, так як усно їм було про це повідомлено. Як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_2 не повідомили суду дану інформацію з метою спливу терміну на оскарження договору дарування, дочекались рішення суду про скасування рішення Пісочинської селищної ради. А коли вже дійшло діло до скасування державного акту на землю то ОСОБА_2 долучила відомості про договір дарування до матеріалів цивільної справи № 635/3440/17. Згідно вказаного договору дарування житлового будинку з земельною ділянкою від 20 жовтня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полторацькою Л.М., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали цей договір про таке: ОСОБА_4 подарував, а Обдаровувана ОСОБА_2 прийняла в дар житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,0766 гектара, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . За даним договором відчужується житловий будинок літера «А-1», загальною площею79,20 кв.м., житловою площею 43,60 кв. м.; земельна ділянка, загальною площею 0,0766 га., на якій розташований житловий будинок, кадастровий номер 6325157900:00:020:0088 призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Зазначений в договорі житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельна ділянка, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належать ОСОБА_3 на праві власності таким чином: житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу, земельна ділянка на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯК №574770, виданого 30 грудня 2009 року Пісочинською Селищною радою Харківської області на підставі рішення XIX сесії V скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 28.03.2008 року, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0111070300024, Управлінням Держкомзему у Харківському районі Харківської області 30.12.2009 року. Земельна ділянка зареєстрована Управлінням Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області 25.01.2010 року. В договорі дарування, згідно діючого законодавства, обов'язковою умовою повинні міститись відомості про те, що право власності на земельну ділянку, яка є об'єктом дарування, не є предметом судового спору і що будь-які спори з приводу земельної ділянки відсутні. Позивач зазначає, що сторони вказаного договору, можливо, навмисно не повідомили приватного нотаріуса, яка посвідчувала його, про те, що на момент укладання вказаного договору в суді розглядався позов про визнання недійсним рішення сесії Пісочинської селищної ради, якою спірна земельна ділянка передана ОСОБА_3 і яка була подарована. ОСОБА_3 був відповідачем в даній справі, а ОСОБА_2 його представником і їм було достеменно відомо про предмет спору, про що вони навмисно не повідомили нотаріуса, тому позивач змушена звернутися за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Полторацька Лариса Миколаївна про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів зі дня отримання копії ухвали.
Після усунення недоліків, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 лютого 2019 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.
13 червня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Полторацька Лариса Миколаївна, про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним, відповідно до якого зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, що свідчать про недійсність правочину, а отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Полторацька Лариса Миколаївна про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним, не підлягають задоволенню. Посилається на те, що її батькові, ОСОБА_3 , на праві власності належав житловий будинок літера «А-1», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,20 кв.м, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Харківського району державною нотаріальною конторою 25.01.1975 року р. №124. Право власності зареєстроване Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації 26.02.1975 року, реєстраційний №73 в книзі 1. Також, ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка, загальною площею 0,0766 га, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯК№574770, виданого 30 грудня 2009 року Пісочинською селищною радою Харківського району на підставі рішення XIX сесії V скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 28.03.2008 року, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0111070300024 Управлінням Держкомзему у Харківському районі Харківської області 30.12.2009 року. Земельна ділянка зареєстрована Управлінням Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області 25.01.2010 року. Кадастровий номер 6325157900:00:020:0088 призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). 12 жовтня 2016 року між нею та її батьком був укладений договір дарування житлового будинку з земельною ділянкою, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу, Харківської області Полторацькою Ларисою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі №374, за умовами якого дарувальник - ОСОБА_3 , подарував ОСОБА_2 вищевказані житловий будинок та земельну ділянку. Зазначає, що договір дарування житлового будинку з земельною ділянкою, що оскаржується, був укладений з дотриманням всіх норм діючого законодавства. Вважає, що ОСОБА_1 просить визнати недійсним вказаний договір дарування, при цьому не посилається на жодну правову норму, яка регламентує підстави недійсності правочину. Вказує, що набула право власності на підставі Договору дарування житлового будинку з земельною ділянкою від 12.10.2016 року, що відповідає всім вимогам, передбаченим діючим законодавством, таким чином, її право власності є непорушним. Також на думку відповідача, позивач безпідставно вважає, що рішення Харківського районного суду Харківської області від 23,12.2016 року у справі №635/4351/16-ц, було перепоною для укладання договору дарування від 12.10.2016 року. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23.12.2016 року у справі №635/4351/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області було визнано недійсним рішення XIX сесії V скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 28.03.2018 року «Про передачу у власність присадибної земельної ділянки ОСОБА_3 » з підстав неузгодження меж з усіма власниками земельних ділянок та землекористувачами суміжних ділянок. Вважає, що позивачем не враховано, що договір дарування був укладений 12.10.2016 року, а рішення суду винесено 23.12.2016 року. Крім того, в рамках розгляду справи №635/4351/16-ц ані договір купівлі-продажу 25.01.1975 року, ані Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯК№574770 від 30 грудня 2009 року не оскаржувалися. Сторони у справі №635/4351/16-ц могли знати результат вирішення судової справи лише після закінчення судового розгляду і ухвалення рішення, тобто 23.12.2016 року. Також зазначає, що ОСОБА_1 зверталася до Харківського районного суду Харківської області про скасування державного акту на земельну ділянку дійсно подавався, однак номер справи був інший - 635/3470/17. Крім того, дана справа на теперішній час в провадженні не перебуває, в зв'язку з тим, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25.02.2019 року у справі №635/3470/17 позов залишений без розгляду.
19 червня 2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позов відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якої просить задовольнити позову у повному обсязі. У відповіді зазначає, що відповідач у відзиві говорить, що договір дарування житлового будинку з земельною ділянкою, що оскаржується, був укладений з дотриманням всіх норм діючого законодавства, але чомусь не надає доказів про повідомлення нотаріуса про те, що на момент укладення договору дарування «подарована» земельна ділянка являлась предметом спору і з приводу цього, цивільна справа розглядалася в суді. Коли вже навіть було судом скасовано рішення Пісочинської селищної ради, яким відповідно було визнано передачу земельної ділянки ОСОБА_3 незаконною, відповідачі знову не повідомили суд про договір дарування, коли в суді вже розглядалась інша цивільна справа 635/3440/17 за її позовом про скасування державного акту на земельну ділянку. Там також ОСОБА_3 був визнаний відповідачем, а ОСОБА_2 була його представником і вони не повідомили суд про те, що ОСОБА_3 вже не є власником земельної ділянки, а надали копію договору дарування аж в березні 2018 року. Вказує, що коли вона ознайомилась із вказаним договором то зрозуміла, що ОСОБА_3 вже не може бути відповідачем по справі, зміни до позову, який вже розглядається по суті внести було неможливо і тому такий позов було залишено без руху.
15 жовтня 2019 року за наслідками повторного автоматизованого розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який був проведено згідно розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області № 01-02/90 від 15.10.2019 у зв'язку з розглядом Вищою радою правосуддя 19.09.2019 заяви про звільнення судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_5 та відповідно до наказу голови Харківського районного суду Харківської області від 23.09.2019 № 05-05/119 «Про відрахування судді Харківського районного суду Харківської області Токарєвої Н.М.», зазначена справа передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В..
На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 04 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Полторацька Лариса Миколаївна, про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним до судового розгляду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 травня 2021 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано з Харківського обласного державного нотаріального архіву за адресою: 61007, м. Харків, вул. Біблика, 18, 3 під'їзд, 1 поверх, копію договору дарування №374, посвідченого 12 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полторацькою Ларисою Миколаївною, а також належним чином завірену копію нотаріальної справи.
В судовому засідання позивач підтримала позов у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні вищенаведеним.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засідання позов не визнала, надавши пояснення, аналогічні вищенаведеним.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, в справі є заява про розгляд справи у його відсутність.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
ОСОБА_1 на підставі ухвали апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2004 року та рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2003 року належить 59/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 та відповідна частка земельної ділянки за цією ж адресою, що становить 769 кв.м. з боку домоволодіння АДРЕСА_3 та співвласником частини земельної ділянки розміром 300 кв.м. Зазначене встановлення рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 грулдня 2016 року по цивілній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання рішень органу місцевого самоврядування неправомірними та спонукання до вчинення певних дій.
ОСОБА_3 , на праві власності належав житловий будинок літера «А-1», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,20 кв.м, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Харківського району державною нотаріальною конторою 25.01.1975 року р. №124. Право власності зареєстроване Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації 26.02.1975 року, реєстраційний №73 в книзі 1. Також, ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка, загальною площею 0,0766 га, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯК№574770, виданого 30 грудня 2009 року Пісочинською селищною радою Харківського району на підставі рішення XIX сесії V скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 28.03.2008 року, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0111070300024 Управлінням Держкомзему у Харківському районі Харківської області 30.12.2009 року. Земельна ділянка зареєстрована Управлінням Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області 25.01.2010 року. Кадастровий номер 6325157900:00:020:0088 призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
12 жовтня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір дарування житлового будинку з земельною ділянкою, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу, Харківської області Полторацькою Ларисою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі №374, за умовами якого дарувальник - ОСОБА_3 , подарував ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,0766 гектара, передану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . За даним договором відчужується житловий будинок літера «А-1», загальною площею79,20 кв.м., житловою площею 43,60 кв. м.: земельна ділянка, загальною площею 0,0766 га., на якій розташований житловий будинок, кадастровий номер6325157900:00:020:0088 призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Зазначений в договорі житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельна ділянка, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належать ОСОБА_3 на праві власності таким чином: житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу, земельна ділянка на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯК №574770, виданого 30 грудня 2009 року Пісочинською Селищною радою Харківської області на підставі рішення XIX сесії V скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 28.03.2008 року, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0111070300024, Управлінням Держкомзему у Харківському районі Харківської області 30.12.2009 року. Земельна ділянка зареєстрована Управлінням Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області 25.01.2010 року.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2016 року, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання рішень органу місцевого самоврядування неправомірними та спонукання до вчинення певних дій задоволено частково. Визнано недійсним рішення XIX сесії V скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 28 березня 2008 року «Про передачу у власність присадибної земельної ділянки ОСОБА_3 », за яким у ОСОБА_3 виникло право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 . В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Рішення набрало законної.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 41 Конституції України та статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Нормами цивільного законодавства передбачений спосіб захисту цивільних прав та інтересів, зокрема й шляхом визнання правочину недійсним, правові засади для застосування якого врегульовані приписами статей 215-236 Цивільного кодексу України.
Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа.
При цьому, суд виходить із того, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Так, як вбачається із п. 5 договору дарування житлового будинку з земельною ділянкою, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу, Харківської області Полторацькою Ларисою Миколаївною 12 жовтня 2016 року, зареєстрований в реєстрі №374, дарувальник ( ОСОБА_3 ) свідчить про те, що від обдарованої ( ОСОБА_2 ) не приховано обставин, які мають істотне значення для справи, в тому числі що щодо предмету договору відсутні судові спори.
Однак, на час укладення оспорюваного договору, в провадженні Харківського районного суду Харківської області перебувала цивільна справа №635/4351/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання рішень органу місцевого самоврядування неправомірними та спонукання до вчинення певних дій. Із зазначеним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 23 травня 2016 року.
Тобто на момент укладення договору дарування, сторонам оспорюваного договору ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які була представником ОСОБА_3 під час судового розгляду справи №635/4351/16-ц, було відомо, що наявні судові спору щодо предмету договору, а саме земельної ділянки загальною площею 0,0766 га., на якій розташований житловий будинок, кадастровий номер 6325157900:00:020:0088 призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, позовні вимоги в частині визнання недійним договору дарування житлового будинку з земельною ділянкою, посвідченого 12 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полторацькою Ларисою Миколаївною, реєстровий №374 в частині дарування земельної ділянки площею 0,0766 гектара за адресою АДРЕСА_1 підлягають задоволенню, оскільки договір укладено з порушенням вимог статей 203, 215 ЦК України, так як відчужуючи на користь своєї доньки земельну ділянку ОСОБА_3 діяв недобросовісно, оскільки за наявності судового спору щодо межі між земельними ділянками сторін, укладення такого договору і приховування такої інформації від суду, що розглядає спір, мало на меті унеможливити виконання рішення, оскільки таким рішенням вирішено питання щодо безпідставності набуття права власності на земельну ділянку, а укладання цього договору порушує право власності та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого вона звернулася до суду
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Однак суд не застосовує в даному випадку наслідки визнання недійсним правочину, оскільки рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2016 року встановлено, що ані позивачем ані його представником суду не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем самовільно була зайнята частина земельної ділянки АДРЕСА_2 , тому у задоволенні позову в частині зобов'язання ОСОБА_3 звільнити самочинну зайняту частку земельної ділянки АДРЕСА_2 шляхом демонтування капітального забору - відмовлено.
Що стосується вимоги позивача про визнання недійним договір дарування посвідченого 12 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полторацькою Ларисою Миколаївною, реєстровий №374, в частині дарування житлового будинку, суд зазначає наступне.
Оскільки договір дарування в цій частині не порушує інтересів позивача, і позивач у судовому засіданні не наполягала на визнанні договору дарування житлового будинку недійсним, а також враховуючи те, що під час укладення зазначеного договору щодо житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 були відсутні судові спори, в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати недійним договір дарування житлового будинку з земельною ділянкою, посвідчений 12 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полторацькою Ларисою Миколаївною, реєстровий №374 в частині дарування земельної ділянки площею 0,0766 гектара за адресою АДРЕСА_1 .
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 ;
відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;
третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Полторацька Лариса Миколаївна, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, пров. Транспортний, 2.
Повний текст рішення складено 04 лютого 2022 року.
Суддя О.В.Назаренко