м. Київ, вул. Солом'янська , 2-а
28 січня 2022 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Харчука О.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.12.2021 року,
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.12.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з вказаною постановою, ОСОБА_1 03.09.2021 року о 01 год. 50 хв. керував автомобілем «Тойота» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Соборна, 14-Б в с. Софіївська Борщагівка з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість, зіниці очей не реагують на світло, сповільненість). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, адвокат Харчук О.П. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову судді, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Мотивуючи апеляційну скаргу зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а суд прийняв рішення без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Зокрема зазначає, що ОСОБА_1 не здійснював керування автомобілем «Тойота» номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль був припаркований на паркові магазину «АТБ», а тому законних підстав на направлення для проведення огляду не було. Також вказує, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичногосп'яніння, ознак сп'яніння не мав. Звертає увагу на те, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , не вилучався і від його керування його не відсторонили.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення адвоката Харчука О.П., ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У оскаржуваній постанові суддя місцевого суду дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та обґрунтував свій висновок дослідженими у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом.
Однак, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 надав пояснення, що відповідають змісту апеляційної скарги, зауваживши, що він наркотичні засоби не вживає, ознак будь-якого сп'яніння не мав, автомобілем не керував, а тому підстав на направлення його для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у працівників поліції не було.
Наявний в матеріалах справи відеозапис нагрудних відеокамер працівників поліції не містить даних, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а сам ОСОБА_1 заперечував при цьому факт керування. Автомобіль розташовувався на паркувальному майданчику прибудинкової території.
За таких обставин, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем «Тойота» номерний знак НОМЕР_1 в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП за наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов'язаний тимчасово затримати транспортний засіб та відсторонити водія від керуванням транспортним засобом.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, в порушення вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом та дозволили йому продовжувати управляти автомобілем.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність того факту, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу.
Відповідно до п. 27 постанови Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП суб'єктом правопорушення може бути лише водій транспортного засобу, що виключає наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу адвоката Харчука О.П. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.12.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - скасувати.
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя