03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/ 2157/2022
20 січня 2022 року м. Київ
Справа № 761/4756/20
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року, ухвалене у складі судді Волошина В.О.,
у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи : Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції ( м. Київ), Київська міська рада, ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин,
встановив:
У лютому 2020 року заявник ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою, заінтересовані особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Київська міська рада, в якій просив суд встановити факт родинних відносин в тому, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною тіткою заявника.
Свою заяву заявник обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна тітка по батьківській лінії - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина, проте здійснити дії щодо реєстрації спадщини він не в змозі, оскільки актовий запис про народження його тітки не зберігся.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року заяву ОСОБА_3 задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в с. Грузьке Макарівського району Київської області), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною тіткою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а останній є її рідним племінником.
Не погоджуючись з рішенням, заінтересована особа ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту, у зв'язку з наявністю спору про право на спадкове майно, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 не було відомо про подану заяву ОСОБА_3 та дату розгляду справи №761/4756/20, тому вонане мала можливості надати свої пояснення, доводи та заперечення по справі. ОСОБА_1 з 2009 року проживала однією сім'єю з померлою ОСОБА_4 , яка є її свекрухою, за якою вона доглядала та про яку піклувалась до моменту її смерті. Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 займалася похованням останньої та несла у зв'язку з цим всі витрати. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно - 1/2 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що із заявлених вимог ОСОБА_3 , вбачається, що метою звернення останнього із заявою про встановлення факту родинних відносин, є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , адже ОСОБА_3 теж вважає себе спадкоємцем. Однак, ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_3 не має права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , а його звернення до суду в порядку окремого провадження є намаганням встановити юридичні факти з метою успадкування спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_4 . Таким чином, між сторонами наявний спір про право на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , а саме 1/2 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а отже встановлення юридичних фактів має бути вирішено в рамках загального позовного провадження. ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення необґрунтовано та без дотримання норм матеріального та процесуального права, та суд після оцінки доказів у справі мав закрити провадження по справі, оскільки існує спір про право.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення, посилаючись на те, що в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не спростовує факту, що заявник є рідним племінником померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що після смерті тітки відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 . У передбаченому законом порядку, з метою отримання належної частки спадкового майна ОСОБА_3 звернувся до Першої Київської державної нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини. Проте, державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори повідомив, що з наданих документів неможливо встановити факт родинних відносин з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки відсутні документи, які підтверджують факт родинних відносин спадкоємця з померлою.
Суд першої інстанції залучив ОСОБА_1 до розгляду справи у якості заінтересованої особи та зобов'язав заявника надіслати їй копію заяви з усіма додатками рекомендованою поштою. Також у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 суд двічі переносив розгляд справи. Однак ОСОБА_1 до суду так і не з'явились, пошту не отримувала, так як вона в даній квартирі вже декілька років не проживає. З 2019 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживає племінник ОСОБА_1 , разом зі своєю дружиною. ОСОБА_1 вже багато років (з 2018 після смерті чоловіка) проживає в Житомирській області в будинку своєї матері, яка померла влітку 2021 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року по справі № 761/30304/20 заяву ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , останні п'ять років на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_1 не залучила ОСОБА_3 у даній справі як заінтересовану особу. Про винесене 04 лютого 2021 року рішення Шевченківським районним судом міста Києва заявник дізнався випадково лише 09.11.2021 року, під час ознайомлення з матеріалами спадкової справи у Першій Київській державній нотаріальній конторі. Тому ОСОБА_3 07 грудня 2021 року подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Заявник ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 вважали доводи апеляційної скарги безпідставними та просили залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутність у відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Звертаючись до суду з вказаною заявою, заявник просив суд встановити факт родинних відносин зі своєю померлою тіткою, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 , оскільки встановити у інший спосіб цей факт не є можливим, з урахуванням того, що не зберігся актовий запис про народження ОСОБА_4
Судом першої інстанції встановлено, що заявник ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження заявника (а.с. 10).
В свою чергу батьками (дідусем, бабусею заявника) батька заявника ОСОБА_3 є: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с. 16).
Згідно з архівною довідкою Центрального державного архіву від 15 січня 2020 року, згідно довідки - характеристики Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області від 05 січня 1960 року: дідусь заявника ОСОБА_11 , 1891 року народження мав родину: дружина ОСОБА_10 , 1884 року народження, Сини: ОСОБА_13 , 1918 року народження, ОСОБА_14 , 1922 року народження, ОСОБА_7 , 1928 року народження, ОСОБА_15 , 1938 року народження, донька ОСОБА_4 , 1925 року народження (а.с. 23).
Відповідно до свідоцтва про одруження від 19 липня 1955 року (а.с. 86) ОСОБА_17 , 1904 року народження, одружився з ОСОБА_4 , 1925 року народження, після реєстрації шлюбу прізвище подружжя - « ОСОБА_4 ».
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в с. Грузьке Макарівського району Київської області (а.с. 6). Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 .
Як вбачається з матеріалів справи (копії матеріалів спадкової справи), 13 серпня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті його рідної тітки ОСОБА_4 (а.с. 74).
Крім того, 06 вересня 2019 року заяву про прийняття спадщини після смерті її свекрухи ОСОБА_4 подала ОСОБА_1 (а.с. 100).
Розглядаючи справу в порядку окремого провадження та задовольняючи заяву, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні від 08 червня 2021 року встановив, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною тіткою заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а останній є її рідним племінником, а тому дійшов висновку, що подана заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 712/10959/17, від 27 грудня 2019 року у справі № 371/669/15-ц, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлення факту родинних відносинзі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно заявнику ОСОБА_3 для вирішення надалі питання щодо права на спадкове майно - Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 .
Тобто, метою звернення із цією заявою є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 посилається на те, що з 2009 року вона проживала однією сім'єю з померлою ОСОБА_4 , яка є її свекрухою, за якою вона доглядала та про яку піклувалась до моменту її смерті. Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 займалася похованням останньої та несла у зв'язку з цим всі витрати. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно 1/2 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що ОСОБА_3 не має права на спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Як вбачається з матеріалів, доданих до відзиву на апеляційну скаргу, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року по справі № 761/30304/20 заяву ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , останні п'ять років на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
З викладеного вбачається, що між учасниками справи фактично виник спір про право, наявності або відсутності правових передумов для визнання за заявником ОСОБА_3 права на отримання спадщини після смерті його тітки ОСОБА_4 , в той час коли ОСОБА_1 заперечує такий факт та вважає, що заявник не має права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , тобто існує спір щодо спадкування Ѕ частини квартири, що належала ОСОБА_4 , а тому вищенаведені обставини підлягають доказуванню саме під час розгляду справи в порядку позовного провадження, можуть бути встановлені на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням принципу змагальності і не можуть бути вирішені у порядку окремого провадження шляхом вирішення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
Отже, оскільки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 існує спір про право спадкування Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 , то факт, про встановлення якого просить ОСОБА_3 , не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Таким чином, суд першої інстанції, розглянувши заяву ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин в порядку окремого провадження, не з'ясував наявність між спадкоємцями спору про право, враховуючи наявну в матеріалах справи заяву заінтересованої особи ОСОБА_19 про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 .
Заперечення ОСОБА_3 проти апеляційної скарги, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів до уваги не приймає, адже наведені у ньому обставини підлягають доказуванню та з'ясуванню судом саме під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин - залишенню без розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність закриття провадження у справі колегія суддів відхиляє, оскільки вони суперечать вимогам ст. 294, ч. 4 ст. 315 ЦПК України.
Таким чином, суд роз'яснює ОСОБА_3 його право подати позовну заяву до суду на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374- 377, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року- скасувати.
Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи : Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції ( м. Київ), Київська міська рада, ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 03 лютого 2022 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Махлай Л.Д.
Немировська О.В.