майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"24" січня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/422/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Наумов О.Л. - юрисконсульт, наказ №2-К від 10.02.2020,
від відповідача: Вернидуб Д.В. - адвокат, ордер серії АМ № 1011353 від 26.05.2021.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське АТП-11827"
до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради
про стягнення 161150,80 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 161150,80 грн. матеріального збитків, з яких: 111050,80 грн. - вартість відновлювального ремонту, 2100,00 грн. - витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження, 48000,00 грн. - витрат, пов'язаних з проведенням судової дорожньо-технічної та будівельно-технічної експертизи №20-41СЕ від 18.011.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в результаті винних дій Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, які виразилися у неналежному виконанні робіт, пов'язаних з усуненням причин аварій на інженерних комунікаціях. Саме через такі дії відповідача 06.09.2019 в м. Житомирі по вул. Східній, 103, в результаті чого дорожнє покриття провалилося та сталася ДТП за участю автобуса "БАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 , який отримав значні пошкодження. Власником даного транспортного засобу, а саме ТДВ "Житомирське АТП -11827", завдано матеріального збитку у вказаній сумі.
Ухвала Господарського суду Житомирського області від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
22.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову, оскільки твердження позивача про неналежне виконання робіт, пов'язаних із усуненням причин аварій на інженерних комунікаціях не відповідає дійсності та не доведено належними та допустимими доказами. Крім цього, відповідач вважає, що є неналежним відповідачем у даній справі. Також відповідач зазначив, що висновок автотоварознавчого дослідження № 2178 від 18.02.2019 є неналежним доказом, оскільки під час проведення такого дослідження не дотримано вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Саме виходячи з цього, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.
Крім цього, представник відповідача подав клопотання про визнання недопустимим письмового доказу - висновку експерта автотоварознавчого дослідження автобуса БАЗ-А079.14 д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки такий висновок не відповідає вимогам ст. 98 ГПК України, та не містить підтвердження, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Також представник відповідача в судовому засіданні подав суду клопотання про визнання недопустимим письмового доказу - висновку експерта за результатами проведення судової дорожньо-технічної експертизи №20-41 СЕ від 18.11.2020, оскільки такий висновок отриманий не в способи, визначені законом, тобто не на замовлення сторін у справі та не за ухвалою суду у даній справі.
Проаналізувавши зазначені клопотання, суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Відповідно до положень ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи (ч. 1). Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч. 2).
Отже, приймаючи до уваги імперативні приписи ст. 207 ГПК України, суд дійшов висновку, що клопотання про визнання письмових доказів недопустимими заявлені під час розгляду справи по суті без зазначення поважних причин, внаслідок яких такі клопотання не були заявлені під час підготовчого провадження, а тому суд залишає такі без розгляду.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, а саме постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 у справі № 906/865/19, 06.02.2019 о 21:30 год. в м. Житомир по вул. Східній, 103 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участі автобуса марки "БАЗ А079.14" д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське АТП 11827". Внаслідок наїзду на перешкоду вищевказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження передньої правої частини та бокової правої частини, про що управлінням патрульної поліції в Житомирській області було складено довідку №3019038476478800.
Також в матеріалах справи міститься висновок експерта №20-41/СЕ від 18.11.2020 (а.с. 33-41) за результатами проведення судової дорожньо-технічної та будівельно-технічної експертизи, експертами встановлено, що причиною провалу дорожнього покриття на ділянці автодороги у м. Житомир по вул. Східній, 103, який відбувся 06.02.2019 близько 21:30 год. є прорив колектора через його незадовільний стан (фізична зношеність). Прориви на даному колекторі по вул. Східна відбувались неодноразово. Під час чергового прориву вода, яка витікала з пошкодженого колектора, вимила ґрунт з під дорожнього одягу. Під час проїзду автобуса від його ваги склепіння порожнини не витримало і утворився провал.
У дослідницькій частині, зокрема, вказано, що про те, що причиною провалу є саме прорив колектора свідчить глибина провалу.
Крім наведеного, в обґрунтування розміру завданої шкоди до позову подано висновок №2178 експерта автотоварознавчого дослідження автобуса БАЗ-А079.14 д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.19-32), відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автобуса БАЗ-А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору, станом на дату огляду 12.02.2019 становить 65102,50 грн., а вартість відновлюваного ремонту автобуса БАЗ-А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з врахуванням ПДВ становить 111050,80 грн.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За загальним правилом збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском інтересів особи як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.
Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.
За змістом наведених законодавчих положень відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки.
При розгляді даної справи судом прийнято до уваги уваги обставини, встановлені Північно-західним апеляційним господарським судом при розгляді справи №906/865/19 (постанова від 21.12.2020), а також положення ст. 75 ГПК України.
Проаналізувавши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що обов'язок по забезпеченню функціонування водоводів та каналізаційних мереж покладений виключно на Комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, у зв'язку з чим відповідальність за відшкодування збитків, завданих позивачу пошкодженням автобуса БАЗ-А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 06.02.2019 по вул. Східна, 103 у м. Житомирі внаслідок утворення провалу дорожного покриття під час руху автобуса, оскільки під час чергового прориву колектора, вода яка витікала вимила ґрунт з-під дорожного одягу. Тому відповідальність повинен нести відповідач, який не забезпечив справного функціонування колектора.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься висновок експерта автотоварознавчого дослідження № 2178 виконаний судовим експертом Землюком Вадимом Володимировичем ( а.с. 19-32).
Як вбачається з вказаного висновку експертом Землюком В.В. використано Методику визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, реєстраційний код в Реєстрі методик проведення судових експертиз 12.2.03, дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 12.09.2014 (далі - Методика).
Зазначена Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.
Відповідно до п.1.3 Методики, вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Згідно з п.п. "е" п.1.4 Методики вона застосовується, зокрема з метою, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ. Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики).
Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Згідно з п.п. 7.20, 7.21 Методики вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування.
При цьому, вартість технічно справних складників визначається відповідно до вимог пункту 7.36 та підпунктів 8.5.10 - 8.5.12 пункту 8.5 цієї Методики з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та з відніманням вартості робіт з їх демонтажу, діагностування, дефектування, витрат, пов'язаних з їх продажем у регіоні (складські, транспортні, торговельні витрати та інше), суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів та прибутку, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку. Зазначені витрати, окрім вартості робіт з демонтажу, діагностування, дефектування складників, мають бути задані як вихідні дані замовника оцінки або визначені залученими до оцінки фахівцями у галузі економіки.
Відповідно до п. 8.1 Методики для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.
За приписами п. 8.6 Методики величина ВТВ характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті. Величина ВТВ нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ (п. 8.6.1 Методики). Величина ВТВ КТЗ не нараховується, якщо строк експлуатації легкових автомобілів перевищує 5 років для КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших КТЗ (п. 8.6.2 Методики).
Для визначення вартості матеріального збитку, що підлягає відшкодуванню власнику пошкодженого транспортного засобу БАЗ-А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проводилась ідентифікація КТЗ, визначались обсяг і номенклатура робіт з відновлювального ремонту КТЗ, перелік необхідних складових та матеріалів, ринкова вартість КТЗ за формулою, визначеною у п. 7.3 Методики, коефіцієнт фізичного зносу складових КТЗ за формулою, визначеною у п. 7.37 Методики.
Вказаний висновок визначає, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "БАЗ А079.14", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату оцінки колісного транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 65102,50грн. При цьому, вартість відновлювального ремонту автобуса складає 111050,80 грн.
За наданою експертом Землюком В.В. калькуляцією вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 111050,80 грн. з ПДВ.
У вартість ремонтно-відновлювальних робіт в сумі 111050,80 грн. входить вартість нових складових, що підлягають заміні під час ремонту, а також вартість відновлювальних робіт.
Разом з тим, у розділі 3 висновку № 2178 експерта автотоварознавчого дослідження експерт встановлює вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу складників. Отже, експертом визначено вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ в розмірі 65102,50 грн.
Як визначає ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 65102,50грн вартості відновлювального ремонту, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення 45948,30грн вартості відновлювального ремонту суд відмовляє.
Що стосується витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 2100,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 4 ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Судом встановлено, що судовий експерт Землюк В.В. має право проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 - визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитків завданих власнику транспортного засобу, що підтверджується свідоцтвом №1282 ВІД 03.10.2014 (а.с. 32).
За виконання експертного автотоварознавчого дослідження позивачем сплачено 2100,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №157 від 12.02.2019 (а.с. 18).
18.02.2019 між позивачем та судовим експертом Землюком В.В. було складено та підписано Акт №2178 прийому-передачі виконаної роботи, в якому зазначено, що попередня договірна ціна дослідження (без ПДВ) визначена на підставі двосторонньої згоди. Замовник не має претензій щодо виконаної роботи (а.с. 17).
Зазначений висновок №2178 автотоварознавчого дослідження безпосередньо пов'язаний з розглядом даної справи, виготовлений на замовлення позивача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження в сумі 2100,00 грн.
Щодо витрат, пов'язаних з проведенням судової дорожньо-технічної та будівельно-технічної експертизи №20-41СЕ від 18.11.2020, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Проте, з висновку експерта №20-41СЕ від 18.11.2020 та копії постанови Богунського ВДВС у м. Житомирі про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2021 вбачається, що з дана експертиза проведена в межах справи 906/865/19 згідно ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 і витрати по проведенню даної експертизи понесло КП "Управління автомобільних шляхів", які в свою чергу були стягнути з позивача в порядку примусового виконання додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що такі витрати не є судовими витратами в розумінні глави 8 ГПК України, понесеними в межах даної справи, тому не можуть відшкодовані в межах даної справи.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (10005, Житомирська область, м. Житомир, вул. Чуднівська, буд. 120, ідентифікаційний код 03344065)
- на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" (10029, Житомирська область, м. Житомир, вул. Східна, буд.88/2; ідентифікаційний код 03116743):
- 65102,50грн вартості відновлювального ремонту,
- 2100,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження,
- 1008,04 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 03.02.22
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2, 3 - сторонам (рек. з повід.)