14 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7074/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-КВ" до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки,
встановив:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-КВ" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (надалі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000245/2 від 22.10.2021 р. та картку відмови № UА508040/2021/00336 від 22.10.2021 р.
Також просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 4540,00 грн та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на умовах, визначених контрактом від 21.02.2021 № № 21/36/2021, виготовлено та поставлено товар. Під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому МК України, позивач заявив самостійно визначену митну вартість товарів у сумі 46587,70 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. ст. 57 та ст. 58 МК України. На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав повний пакет документів, що передбачені ст. 53 МК України та необхідні для митного оформлення вказаного в декларації товару. Проте, 22.10.2021 р. відповідачем прийнято рішення № UА508040/2021/000245/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 5,0200 USD за кг/нетто, на загальну суму 57885,62 USD та 22.10.2021 р. оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508040/2021/00336, з якими позивач не погоджується, оскільки вважає, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог ст.ст. 53-55 МК України, та спростовуються наданими позивачем документами, необхідними для документального підтвердження митної вартості товару, зазначеної у контракті № 21/36/2021 на виконання підрядних робіт по виробництву продукції. Крім того, позивач не погоджується із скоригованою відповідачем митною вартістю товарів, оскільки, застосувавши резервний метод та в якості джерела інформації щодо митної вартості аналогічного товару, відповідачем застосовано інформацію про товар, марка якого відмінні від імпортованого позивачем товару, який виготовляється за власними технологічними документами позивача. Посилаючись на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
21.12.2021 р. відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про необґрунтованість позовних вимог. По результатам аналізу рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ПІК "ЄАІС Держмитслужби" було виявлено не відповідність заявленого рівня митної вартості до інформації яка є в розпорядженні митниці. У наданому разом з митною декларацією коносаменті № HLCUTS12107ASVY8 наявна інформація, що фрахт передплачений, при цьому декларантом не надано банківський платіжний документ про сплату послуг з доставки вантажу. В коносаменті № TT+LCL 215449 як перевізник поіменований BEIJING TAGMARK IMPORT AND EXPORT, але документ, що підтверджує вартість перевезення № 21-10\008, виданий АВТОСПЕЦТРАНС ТЕК. При цьому, у документі, що підтверджує вартість перевезення № 21-10\008, не наведено чи експедирування здійснено поза межами чи в межах митної території України. Заявлена у митній декларації та наведена у коносаменті назва судна (СМА CGM TIGRIS) не відповідають назві судна, вказаного у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення (СМА CGM NHAMES); номери коносаментів також містять розбіжності (TT+LCL 215449 та COSU6309632800D). Також не надано інформації щодо проведення страхування товару покупцем, та як окрема складова митної вартості не заявлена. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. В результаті митну вартість товару скориговано та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА508040/2021/000245/2 від 22.10.2021 та оформлено картку відмови № UА508040/2021/00336 від 22.10.2021. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи суд установив такі обставини.
21.02.2021 між ТОВ "Прогрес-КВ" та компанією ZHEJIANG DONGSHI AUTO PARTS MANUFACTURING CO., LTD, Китай, укладено контракт № 21/36/2021 (далі - Контракт), предметом якого є виготовлення з власного матеріалу за технічною документацією замовника, продукцію у асортименті та кількості, зазначених в специфікаціях до даного контракту.
Пунктами 4.1. та 4.2. Контракту передбачено, що ціна робіт за Контрактом включає відшкодування витрат Підрядника та плату за виконану ним роботу і виготовлену продукцію. Строки та умови оплати обговорюються по кожній конкретній партії продукції окремо та фіксуються в специфікаціях до даного контракту та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 8.1. Контракту прийом-передача виготовленої продукції оформлюється актами прийому-передачі.
Пунктом 10.1. Контракту передбачено, що поставка продукції здійснюється відповідно до базисних умов поставки FOB Ningbo China, які відповідають правилам «Інкотермс» в редакції 2010 року.
В жовтні місяці 2021 р. відповідно до умов Контракту та на підставі супроводжувальних документів позивач отримав від Компанії ZHEJIANG DONGSHI AUTO PARTS MANUFACTURING CO., LTD товар - частини та пристрої для моторних транспортних засобів відповідно до Інвойсу DS21017 від 31.07.2021 р. на загальну суму 46587,70 доларів США.
22.10.2021 р. позивачем подано митну декларацію № UА508040/2021/008227, в якій зазначено самостійно визначену митну вартість товару, яка склала 1331447,13 грн, виходячи із контрактної вартості товару 46587, 70 доларів США.
Разом із митною декларацією позивачем надано до митного органу пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, а саме: пакувальний лист (Packing list); рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice); коносамент; автотранспортну накладну; сертифікат про походження товару форми А; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 3 та Специфікація № 4; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу; ліцензійний договір на використання об'єкта права інтелектуальної власності; договір (контракт) про перевезення; митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів.
22.10.2021 р. відповідачем прийнято рішення № UА508040/2021/000245/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 5,0200 USD за кг/нетто, на загальну суму 57885,62 USD та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508040/2021/00336.
Позивач вважає спірне рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з умовами контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з ч. 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
За змістом графи 33 оскаржуваного рішення, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності.
Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, зважаючи на наступне.
Так, митний орган зазначає, що декларантом не надано страхових документів та не зазначено інформації про вартість страхування, відсутній платіжний документ про сплату послуг з доставки вантажу, назва перевізника у транспортних документах не відповідає назві перевізника у документах про вартість перевезення, не зазначено чи експедирування здійснено поза межами чи в межах території України, назва судна у митній декларації країни відправлення не відповідає назві судна, зазначеній у коносаменті та митній декларації, номери коносаментів у поданих декларантом документах містять розбіжності.
Як установлено судом, поставка імпортованого позивачем товару згідно із контрактом від 21.02.2021 №21/36/2021 здійснювалась на умовах FOB Нінгбо за правилами Інкотермс 2010.
На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.
Відповідно до Інкотермс-2010 FOB (Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) це термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
Відповідно до умов поставки FOB позивач, як покупець, ніс витрати по транспортуванню товару. Умови страхування товару не є обов'язковими.
Як зазначив позивач, витрати на страхування товару ним не здійснювались, про що було повідомлено митницю у наданих до митного оформлення документах.
Крім того, п. 10.4 контракту від 21.02.2021 №21/36/2021 передбачені умови передачі (приймання) товару, а саме, визначений перелік товаросупровідних документів: рахунок-фактура (інвойс), повний пакет чистих морських бортових коносаментів, виписаних на ім'я замовника, пакувальні листи з вказівкою ваги нетто/брутто, акт виконаних робіт.
Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.
У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 21.07.2021 № DS21017, специфікаціях від 21.07.2021 № 3, № 4 вказана ціна товару з урахуванням умов поставки FOB Нінгбо, Китай.
Суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та перевезення, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.
Згідно з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508040/2021/00336, відповідач перевірив митну декларацію та інші документи, подані відповідно до МК України 26.10.2021, зокрема, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 21-10\008 від 21.10.2021 року.
Згідно з довідкою 21-10\008 від 21.10.2021 року вартість міжнародного морського перевезення вантажу по коносаменту ТТ+LCL215449, по маршруту: NINGBO (Китай) - Odessa (Україна), складає морський фрахт 100092 грн, експедирування 10394 грн. Також зазначено, що страхування не проводилось.
Таким чином, належними документами підтверджено вартість перевезення товару, а наведені в оскаржуваному рішенні розбіжності не впливають на заявлену декларантом вартість товару, яка була визначена за основним методом.
Посилання на положення ст. VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, як на підставу для коригування митної вартості, через заниження декларантом вартості товару суд відхиляє, оскільки митним органом не наведено обґрунтувань та не надано доказів, яким чином подані позивачем документи порушують чи не відповідають статті VII ГАТТ.
Щодо використання інформації з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) Держмитслужби, необхідно зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження цієї вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом.
Верховний Суд у Постанові від 24.01.2019 р., справа № 820/636/17, зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Враховуючи вищенаведений правовий висновок Верховного Суду, підстава щодо порівняння ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості за інформацією з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) Держмитслужби судом не приймається.
З приводу неподання усіх документів суд зазначає, що вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої товариством, на цій підставі - необґрунтованим, оскільки відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, тому ненадання додаткових документів, наведених в оскаржуваному рішенні, не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у Постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребуванню підлягають документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, виключно наявність яких могла бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у Постанові від 28.10.2020 р. у справі № 1.380.2019.000724.
Так, за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі наявної у митного органу інформації - МД від 28.07.2020 № UA112090/2020/000305, а саме: 5,02 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 11531*5,02 = 57885,62 дол. США).
Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів: - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Суд зауважує, що оскаржуване рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 808/9123/15.
Таким чином, позиція митного органу щодо не підтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена, у зв'язку із чим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови підлягає скасуванню.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на підставі положень ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача.
Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що оскільки про них заявлено у позові, але не надано доказів понесення, то у відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України такі докази позивач може подати протягом п'яти днів.
Вказаною нормою передбачено, що такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. (абз. 2,3)
Враховуючи ті обставини, що справа розглядається судом в порядку письмового провадження, суд вважає, що для забезпечення права позивача на отримання відшкодування витрат на правничу допомогу, строк подачі доказів про витрати необхідно відраховувати з дня повідомлення позивача про прийняте судом рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000245/2 від 22.10.2021 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508040/2021/00336 від 22.10.2021 р.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-КВ" (код ЄДРПОУ 43461430, 73003, м. Херсон, вул. Робоча, 64) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (ВП ЄДРПОУ 43946385, м. Херсон, вул. Гоголя, 13).
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес-КВ" про можливість подачі доказів витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів з дня повідомлення його про прийняте судом рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 108020200