10 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7836/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 24.11.2021 року №66537622,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 24.11.2021 №66537622 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про накладення штрафу в сумі 5100 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.08.2021, позивач листом №2100-0801-5/45751 від 21.09.2021 повідомив Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 540/1799/21 у добровільному порядку у серпні 2021 року. Зокрема, Головним управлінням в серпні 2021 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у межах покладених зобов'язань. Виплата пенсії в перерахованому розмірі здійснюється з серпня 2021 року. Сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 30.06.2021 становить 40797,84 грн. Виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Сума заборгованості в розмірі за судовим рішенням обліковується у відповідному реєстрі судових рішень з датою надходження до боржника 19.05.2021, оскільки постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 була одержана управлінням Фонду 19.05.2021 . Відповідний пакет документів надіслано до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України супровідним листом від 14.06.2021 за №2100-0404-5/28259. Фактична невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень в порядку черговості прийняття. Станом на 01.09.2021 виплачено заборгованості за судовими рішеннями, що надійшли до боржника в листопаді 2019 року. Невиконання судового рішення Управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Ухвалою суду від 07.12.2021р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17.12.2021.
17.12.2021р. до суду від позивача надійшло клопотання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження. Відповідач 17.12.2021 до суду не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомляв.
Судом відкладено розгляд справи на 10.01.2022.
Представником позивача подана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.
З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі № 540/1799/21зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 83% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 27.07.2021 року. Виконавчий лист №540/1799/21 видано Херсонським окружним адміністративним судом 03.08.2021 року.
На виконання вказаного виконавчого листа 18.08.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетеруком В.В. відкрито виконавче провадження № 66537622. У постанові про відкриття виконавчого провадження від 18.08.2021, яку позивач отримав 26.08.2021, зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, тобто до 09.09.2021 .
Головним управлінням повідомлено ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про добровільне виконання рішення суду листом №2100- 0801-5/45751 від 21.09.2021.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно проігнорував інформацію ГУ ПФУ щодо виконання рішення суду, та застосував постановою від 24.11.2021 штраф за невиконання рішення у розмірі 5100 гривень, тому позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ч.1 ст. 18 Закону № 1404-VIII на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини 3 статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.5 ст. 26 Закону України №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Згідно з ч.6 ст. 26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом ч.ч.1-3 якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч.1 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження").
Законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Тобто, невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Отже на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2021 ГУ ПФУ в Херсонській області подало відповідачу заяву про закінчення виконавчого провадження ВП № 66537622, в якій зазначено, що ГУ ПФУ в Херсонській області на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 виходячи з розміру пенсії 83 % грошового забезпечення. Після перерахунку розмір пенсії склав 5527 грн., з 01.01.2019 - 6710 грн. 15 коп., з 01.01.2020 7893 грн. 30 коп., з 01.07.2021 8657 грн. Також позивач повідомив виконавчу службу , що доплата по перерахунку пенсії з 01.01.2018 склала станом на 30.06.2021 40797 грн. 84 коп., але не виплачені з об'єктивних причин внаслідок відсутності бюджетних асигнувань. ПФУ є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпордником.
Позивач посилається на те, що виконавчій служби було надано докази на підтвердження факту вчинення дій необхідних для виконання судового рішення, надані докази у справі підтверджують неможливість боржника вчинити більш широкий обсяг дій направлених на виконання судового рішення з незалежних від нього причин, тому підстави для накладення штрафу відсутні,
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили є обов'язковим до виконання, а тому має бути виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області в повному обсязі.
Для вирішення даного спору суду необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин - наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.
Суд наголошує, що ані до органу виконавчої служби, ані до суду позивачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про вжиття органом Пенсійного фонду будь-яких заходів, направлених на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/1799/21 в частині виплати ОСОБА_1 різниці в пенсії , яка виникла внаслідок неправильного обчислення її органом ПФУ.
Зокрема, посилаючись на те, що сума заборгованості за судовим рішенням у справі обліковується у відповідному реєстрі судових рішень з датою надходження до боржника 19.05.2021, або іншому обліку, позивач не надає жодного доказу. Також немає доказів і надіслання Головним управлінням пакету документів до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України для виконання судового рішення в порядку черговості. Крім того, на момент надання позивачем інформації державному виконавцю п.1.2 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду,затвердж постановою КМУ №649 від 22.08.2018, вже втратили чинність на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 640/5248/19, яка набрала законної сили 22.07.2020. Тому, суд вважає, що після втрати чинності Постановою № 649 та неприйняття урядом будь-яких інших нормативно-правових актів, які б встановлювали спеціальний порядок виконання рішень судів органами Пенсійного фонду України, рішення суду мало виконуватись позивачем в загальному порядку. Позивач має належним чином підтвердити вчинення усіх можливих та залежних від нього дій для виконання судового рішення. У такому випадку позивач зобов'язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема, через відсутність коштів та вжиття заходів щодо отримання цих коштів. Проте таких доказів позивач державному виконавцю не надав.
Повна відсутність інформації у державного виконавця щодо обсягу коштів, які надішли на виконання судових рішень, обсягу коштів, які сплачені позивачем стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про непрозорість процесу задоволення позивачем вимог стягувачів у виконавчих провадженнях та робить неможливим для державного виконавця оцінити поважність причини невиконання судового рішення в конкретному виконавчому провадженні № №66537622. При цьому обов'язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини.
Посилаючись на відсутність відповідного фінансового забезпечення, пенсійний орган жодних доказів вказаних обставин, зокрема, що у позивача відсутнє відповідне фінансове забезпечення, відсутні кошти, виділені бюджетом та спрямовані на виконання рішення суду, а також чи вживав він заходів, спрямованих на реальне виконання судового рішення, до суду не надав.
Суд зазначає, що в ході розгляду справи, наданні докази у справі не підтверджують належне виконання рішення суду або неможливість боржника вчинити більш широкий обсяг дій направлених на виконання судового рішення з незалежних від нього причин.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 по справі №420/70/19 зауважив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997р. вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Крім того, слід зазначити, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі "Півень проти України" Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова від 24.11.2021 про накладення штрафу на ГУПФ України в Херсонській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 66537622 є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає. Відповідач діяв на підставі та в межах своїх повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ГУ ПФУ в Херсонській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 24.11.2021 № 66537622..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Повний текст рішення складений та підписаний 13.01.2021.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 105000000