13 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/2583/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву подану в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у обчисленні та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки, наданої Херсонським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки №8/1/396 від 06.05.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-ХІІІ на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №8/1/396 від 06.05.2021 із обов'язковим урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії починаючи з 01.04.2019 р. та здійснити виплату недоотриманих з 01.04.2019 року сум.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.07.2021:
- визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73039, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) щодо відмови у обчисленні та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії на підставі нової довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.05.2021 р. за вих.№8/1/396.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73039, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії відповідно до вимог ст.43 і 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІІ, положень постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. №704, на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.05.2021 р. №8/1/396 із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, починаючи з 01.04.2019 р.
ОСОБА_1 надіслав суду заяву в порядку ст. 383 КАС України заяву, у якій просив:
1. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо проведення виплат раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) пенсії відповідно до вимог ст.43і63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04,1992 року №2262-ХІІІ. положеньпостанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу га деяких інших осіб” від 30.08.2017 р. №704, на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.05.2021 р. №8/1/396 із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, починаючи з 01.04.2019 р.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вжити заходи щодо усунення порушень статті 129-1 Конституції України шляхом виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) пенсії відповідно до вимог ст.43іб3 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІІ положень постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб' від 30.08.2017 р. №704. на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.05.2021 р. №8/1/396 із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, починаючи з 01.04.2019 р.
Ухвалою від 04.01.2022 прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 у порядку ст. 383 КАС України; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у строк до 10.01.2022 надати суду докази виконання рішення суду у справі № 540/2583/21 в частині виплати позивачу перерахованої пенсії із 01.04.2019.
У своїх поясненнях Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зазначило, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 у серпні 2021 року проведено перерахунок пенсії. Виплата пенсії в перерахованому розмірі розпочата з вересня 2021 року. Вважає підстави невиконання рішення суду в частині виплати заборгованості за період з 01.04.2019 по 31.08.2021 поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої суми боргу, яка виникла за рішенням суду не є власністю відповідача, не знаходиться на його рахунках (після запровадження з 01.04.2021 централізованого фінансування пенсій кошти на виплату пенсії фінансуються безпосередньо Пенсійним фондом України на банківські установи та через національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта»). Вказує, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету. Крім того не виконання судового рішення Головним управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, до поведення фінансування Пенсійним фондом України на вказані потреби.
Відповідно до ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Відтак, суд вважає за можливе провести розгляд заяви позивача, поданої в порядку визначеному ст.383 КАС України, в порядку письмового провадження.
В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 посилається на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області рішення суду у повному обсязі не виконано, а саме не виконано зобов'язання в частині виплати перерахованої пенсії.
Дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Згідно з частинами 1, 4, 6 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, суд враховує, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.05.2021 р. №8/1/396 із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, починаючи з 01.04.2019 р.
Проте, у відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вказує, що рішення суду виконано частково. Комплект документів для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на ОСОБА_1 була надіслана до Пенсійного фонду України (сума заборгованості складає 235828,95 грн).
Отже, рішення суду від 14.07.2021 залишається не виконаним у повному обсязі, а саме не виплачено кошти у сумі 235828,95 грн. Водночас, як стверджує відповідач, невиплата цих коштів зумовлена відсутністю коштів.
Суд зазначає, що відповідно до ч.5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" №228 від 28.02.2002, установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров'я також за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.
Установи мають право брати бюджетні зобов'язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
Відповідач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області не наділене повноваженнями самостійно без правового регулювання та фінансової можливості здійснювати виплату коштів. Органи Пенсійного фонду України зобов'язані використовувати кошти виключно за цільовим призначенням.
Отже виділення коштів із Державного бюджету на фінансування бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 розділу II Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, основним завданням управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі висування пенсій та виплати пенсій, щомісячного довічного утримання судцям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між зонами (містами). Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перш за все статтею 23 Бюджетного Кодексу України, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року (справа №806/2143/15, адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу на те, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року (справа №804/2076/17) встановлена наступна позиція: "Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність чи протиправні дії. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Суд зазначає, що позивачу не відмовлено у виконанні судового рішення у справі, а таке рішення перебуває у процесі виконання, який не залежить від пенсійного органу в частині виділення коштів Державного бюджету на відповідні бюджетні програми.
Крім того, Верховний Суд неодноразово приходив до висновку (зокрема, справа № 310/6910/16-а (2-а/310/32/17) від 21 травня 2020 року), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування, коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Таким чином, суду надані докази нарахування позивачеві пенсії відповідно до судового рішення у даній справі та одночасно не спростований факт відсутності бюджетних призначень, які були б виділені на вказані цілі, для виплати такої пенсії.
В спірному випадку судом не встановлено свідомого невжиття Управлінням залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутні протиправні дії/бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо невиконання судового рішення.
Відповідно до ч.6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Отже, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.
Керуючись ст. 241, 248, 383 КАС України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Г.М. Морська