ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25689/21
провадження № 1-кс/753/47/22
про скасування постанови про закриття
кримінального провадження
"24" січня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
скаржника ОСОБА_3
представника скаржника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження №12019100020000069 від 05.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
У грудні 2021 року адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 - потерпілого у кримінальному провадженні, внесеному 05.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100020000069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Вважає, що постанова від 30.06.2021 слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження є незаконною, оскільки слідчим не було вчинено усіх можливих слідчих та процесуальних дій для встановлення істини у справі.
У зв'язку із чим просив скасувати постанову слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 24.05.2021 про закриття кримінального провадження №12019100020000069 від 05.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
У судове засідання з'явилися скаржник та його представник, вимоги скарги підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.
Уповноважений слідчий слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві у судове засідання не з'явився, надіслав на виконання ухвали слідчого судді матеріали кримінального провадження №12019100020000069 від 05.01.2019. Про час та місце розгляду скарги слідчий повідомлений у встановленому законом порядку, однак його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні заявником, потерпілим його представником або законним представником може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції ГУПН у м. Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019100020000069 від 05.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Підставою для реєстрації зазначеного кримінального провадження була заява ОСОБА_3 про те, що 04.01.2019 близько 17 год. 35 хв. за адресою: АДРЕСА_1 сусід ОСОБА_7 наніс йому тілесні ушкодження.
30.06.2021 постановою слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 кримінальне провадження №12019100020000069 від 05.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, було закрите на підставі ст. 284 КПК України у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Ознайомившись із наданими слідчим матеріалами кримінального провадження та матеріалами скарги, приходжу до висновку, що постанова про закриття кримінального провадження, внесеного 05.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100020000069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, винесена слідчим завчасно та без перевірки усіх обставин, які мають значення для розслідування кримінального правопорушення.
Так, під час досудового розслідування слідчим не в повному обсязі виконані вказівки процесуального керівника у кримінальному провадженні, які є обов'язковими до виконання.
Підставами ухвалення вказаної постанови слідчий навів те, що під час досудового розслідування, з метою повного, всебічного, неупередженого дослідження обставин фактів зазначених в заяві, були проведено всі необхідні слідчі дії, але строк досудового розслідування, з моменту внесення відомостей до ЄРДР закінчився, і жодній особі підозра не була пред'явлена.
Отже, слідчий фактично у постанові навів дві обставини для закриття провадження, а саме виконання всіх можливих дій для повного, всебічного, неупередженого дослідження обставин факту зазначених в заяві та закінчення строку досудового розслідування. Оцінюючи вказані підстави, суд ураховує наступне.
Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно зі ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.
Свідок зобов'язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З аналізу наведених норм вбачається, що для прийняття рішення слідчий повинен був дослідити зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як видно з наведеної постанови, слідчим не було надано оцінки жодному з зібраних доказів, як і взагалі не було наведено тих доказів, які були зібрані під час досудового розслідування. Наведені обставини свідчать, що слідчим не було дотримано положень закону, не вжито всіх передбачених процесуальним законом заходів задля встановлення об'єктивної істини в кримінальному провадженні. Цими діями слідчий порушив ст. 2 КПК України, яка визначає завдання кримінального провадження - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
З цих підстав суд вважає, що постанова не відповідає вимогам ст. 110, 94 КПК України, а отже і не може вважатися законною.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить 12 місяців у кримінальному провадженні щодо нетяжких злочинів.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому, загальний строк досудового розслідування не може перевищувати шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості.
Згідно з ч. 1 ст. 294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці 2 ч. 1 ст. 219 КПК України, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений п. 1-3 ч. 2 ст. 219 КПК України.
Крім того, слідчий хоча вказав, що строк досудового розслідування щодо кримінального провадження, на його думку, закінчився, але постанова слідчого не містить посилань, які саме міркування слідчого призвели до таких висновків. Який строк узято слідчим за початок перебігу та кінця, яку кількість місяців було визначено для такого розрахунку. При цьому, слідчий був зобов'язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування.
Тому винесена слідчим постанова про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, відповідно до яких кримінальне провадження підлягає закриттю у разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що постанова слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 30.06.2021 про закриття кримінального провадження №12019100020000069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, є необгрунтованою, передчасною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 7, 110, 303, 306, 307, 369-372, 376 КПК України, суд,
Скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження №12019100020000069 від 05.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 04.05.2021 про закриття кримінального провадження №12019100020000069 від 05.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1