ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/839/22
провадження № 2-а/753/119/22
"26" січня 2022 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Заставенко М.О., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора Пономаренка Сергія Васильовича про скасування постанови,
У січні 2022 позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, приходжу до висновку що її слід залишити без руху з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 у справі 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд роз'яснює позивачу, що за подання до суду позовної заяви про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що станом на 01.01.2022 становить 496,20 грн.
Окрім того, згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії інспектора сержанта поліції УПП батальйону 4 роти БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області, щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
За положеннями ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи в тому числі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 6 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Відтак, позивачу необхідно уточнити коло відповідачів по справі та позовні вимоги відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Крім того, позивачу роз'яснюється, що у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з цим, суд роз'яснює позивачу, що йому в установлений в ухвалі строк слід усунути вищенаведені недоліки, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 12, 161, 169, 286 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О.Заставенко