Справа № 367/9326/21
Провадження №1-кс/367/310/2022
Іменем України
02 лютого 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111040001168 від 27 листопада 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на приміщення квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , шляхом накладення заборони на відчуження, користування та розпорядження.
У клопотанні прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 зазначає, що слідчим відділом відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111040001168 від 27 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 листопада 2021 року до ЧЧ ВП № 2 Бучанського РУП надійшла заява ОСОБА_5 , про те, що невстановлені особи використовуючи завідомо підроблені документи, заволоділи його майном. У ході проведення досудового розслідування встановлено, що 12 лютого 2016 року ОСОБА_5 було укладено із замовником будівництва ОСОБА_6 договір про спільну діяльність, предметом якого була спільна діяльність з будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . У подальшому, 25 листопада 2016 року видано відповідний Акт звірки внесених учасниками внесків у спільну діяльність згідно договору про спільну діяльність від 12 лютого 2016 року. На виконання умов укладеного договору, 25 листопада 2016 року на підставі Акту розподілу площ житлового будинку та приймання-передачі квартир (нежитлових приміщень) згідно договору про спільну діяльність від 12 лютого 2016 року ОСОБА_5 була передана квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до показів наданих потерпілим ОСОБА_5 , останній уклав договір з управляючою компанією, що здійснювала управління житловим комплексом та компанією, що надавала послуги з охорони житлового будинку, надавані цими компанія послуги, ним як власником зазначеної вище квартири, сплачувались в повному обсязі. Останній завіз в помешкання будівельний матеріал з метою проводити ремонтні роботи, вказуючи на те, що своє майно потерпілий не мав наміру відчужувати та передавати стороннім особам. Проте, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомо, що право власності на квартиру 21 жовтня 2021 року було зареєстровано (реєстраційна справа 2483923332080) державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області ОСОБА_7 за ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 ). У подальшому, 02 листопада 2021 року вказану квартиру, на підставі довіреності з реєстровим номером 3805 виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , податковий номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), діючи від імені ОСОБА_8 , продав громадянці ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , податковий номер НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_4 ).
Прокурор зазначає, що станом на сьогодні, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири АДРЕСА_1 , значиться ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу, реєстровий номер 1397, виданий 02 листопада 2021 року, видавник: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 .
Прокурор вказує, що приміщення квартири АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У зв'язку із вищевикладеним, в органу досудового розслідування виникла необхідність накласти арешт на вказане майно.
Підставою для арешту майна, щодо якого заявлено клопотання та його метою прокурор зазначає, що існують ризики, що приміщення квартири АДРЕСА_5 втратить свої індивідуальні ознаки (внаслідок конфігурації площі появи обтяжень, тощо), що ускладнить виконання органом досудового розслідування завдань кримінального провадження.
У судове засідання прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримав, просив долучити копію постанову про визнання об'єктів речовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111040001168 від 27 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Відповідно до копії протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 від 02 грудня 2021 року, останнім 12 лютого 2016 року було укладено із замовником будівництва ОСОБА_6 . Договір про спільну діяльність, предметом якого була спільна діяльність з будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; за вищезазначеним договором ОСОБА_5 було виконано усі зобов'язання в повному обсязі, про що 25 листопада 2016 року видано відповідний Акт звірки внесених учасниками внесків у спільну діяльність від 12 лютого 2016 року; на виконання умов укладеного договору, 25 листопада 2016 року на підставі Акту розподілу площ житлового будинку та приймання-передачі квартир згідно договору про спільну діяльність від 12 лютого 2016 року йому була передана квартира АДРЕСА_1 .
Згідно із інформаційною довідкою №288742241 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, об'єкт нерухомого майна №2483923332080, а саме квартира, загальною площею 34, 3 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_6 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 - з 02 листопада 2021 року; попередній власник - ОСОБА_8 , право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за якою зареєстровано 19 жовтня 2021 року, на підставі: акту розподілу площ житлового будинку та приймання-передачі квартир згідно договору про спільну діяльність від 27 січня 2016 року, акту звірки внесених учасниками внесків у спільну діяльність згідно договору про спільну діяльність від 27 січня 2016 року, Договору про спільну діяльність від 27 січня 2016 року.
Постановою слідчого СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_12 від 31 січня 2022 року приміщення квартири АДРЕСА_7 , - визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим у клопотанні не доведено обставин, які б свідчили про ймовірність приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, про арешт якого ставиться питання, а саме приміщення квартири АДРЕСА_1 , у разі незастосування слідчим суддею заборони користування та розпорядження таким майном власнику майна.
Оскільки матеріальний об'єкт, про арешт якого просить прокурор, був визнаний речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та з метою забезпечення збереження речового доказу, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_7 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111040001168 від 27 листопада 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на приміщення квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження даного майна.
Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1