Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/3481/21
Провадження № 1-кп/935/129/22
Іменем України
03 лютого 2022 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві кримінальне провадження №12021060420000337 від 10.12.2021 стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
встановив:
У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 31.01.2022 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати. Обвинувачений вчинив умисний тяжкий злочини проти життя та здоров'я особи, міра покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від семи до десяти років, утриманців не має, не одружений та не працюючий, отже міцні соціальні зв'язки відсутні, є підстави вважати, що обвинувачений може становити небезпеку для суспільства, вчинивши інший злочин, переховуватись від суду, перешкоджати встановленню істини у справі.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили щодо заявленого клопотання прокурора, просять обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме цілодобовий домашній арешт .
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов такого висновку.
У відповідності до положень ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, згідно змісту вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні надалі.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативних запобіжних заходів, судом враховується особа обвинуваченого, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому, та суворість покарання за нього, що, у разі визнання його винуватим, становить від семи до десяти років.
Кримінальне правопорушення за ч.2 ст.121 КК України, що інкримінується обвинуваченому, вчинене проти життя людини, яке відповідно до ст.3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю.
Судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий в силу положень ст.89 КК України та має постійне місце проживання.
Водночас, судовий розгляд не розпочато, учасники судового провадження не допитані, а разом з тим, згідно вимог ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому існує висока ймовірність незаконного впливу з боку обвинуваченого на свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Суворість покарання за вчинені кримінальні правопорушення, у разі визнання ОСОБА_4 винуватим, а також відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, адже обвинувачений не працює, утриманців не має, не одружений, дає суду обґрунтовані підстави вважати наявність ризику переховування його від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, наприклад, неявкою у судові засідання (п.4 ч.1 ст.177 КПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, а будь-які стримуючи фактори від порушень зобов'язань в разі застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, на переконання суду, відсутні.
Інформацією щодо незадовільного стану здоров'я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання обвинуваченого під вартою суд не володіє.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність передумов у застосуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 менш суворого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
В силу положень п.2 ч.1 ст.183 КПК України суд не визначає розміру застави.
Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.177,178,314,331 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 03.04.2022 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1