Справа №477/877/21
Провадження №2/477/174/22
20 січня 2022 року м.Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Саукової А.А.,
при секретарі - Тристан В.О.,
за участю:
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Матвєєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 85000 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн. та судовий збір в сумі 2270 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 23 травня 2017 року на автодорозі «Дніпропетровськ-Миколаїв» Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , керуючи технічно несправним транспортним засобом «АЗЛК-2141» реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу «ВАЗ-21099»- ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження від яких настала смерть, а пасажир ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.09.2019р. ОСОБА_1 було визнано винним у настанні вищезазначеної дорожньо- транспортної пригоди, а також встановлена технічна несправність ходової частини транспортного засобу «АЗЛК-2141» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що не відповідає вимогам п. 31.4 та 31.4.5.«б» Правил дорожнього руху України.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 08.09.2020р. вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.09.2019р. відносно ОСОБА_1 залишено без змін.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ««АЗЛК-2141» реєстраційний номер НОМЕР_1 була забезпечена в ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3471215, який діяв на дату настання зазначеної ДТП на умовах визначених спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних і транспортних засобів».
Під час розгляду кримінальної справи в Баштанському районному суді Миколаївської області ОСОБА_4 (особа, що має право на отримання страхового відшкодування) заявив цивільний позов до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» та 25.04.2018р. ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області було затверджено мирову угоду між ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» та ОСОБА_4 .
На виконання вимог мирової угоди та ухвали Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.04.2018р. ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_4 в розмірі 75 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.05.2018р.
На виконання вимог вироку ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 в розмірі 10 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 40963 від 21.10.2020р.
Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування сплачений ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди склав 85 000 грн.
На підставі пп. «г» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних і транспортних засобів», позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 за компенсацією сплаченого страхового відшкодування в загальному розмірі 85 000 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у надісланій суду заяві просив розглядати справу без його участі та позов задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.
Представник відповідача - адвокат Матвєєв В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.
Відзив на позовну заяву відповідачем або його представником, не подавався.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача та його представника, оцінивши в сукупності досліджені докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 03 вересня 2019 року, який залишений без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року, ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. (а.с.3-14).
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК №003471215, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ««АЗЛК-2141» реєстраційний номер НОМЕР_1 була забезпечена в ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» який діяв на дату настання зазначеної ДТП (а.с.15).
На виконання мирової угоди від 24.04.2018р. та ухвали Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.04.2018р., ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_4 в розмірі 75 000 гри. 00 коп., що підтверджується страховими актами №ГО-10052/ПЛ, № ГО-10052/ПЛ.З. № ГО-10052/ПЛ.М від 11.03.2018 року та платіжними дорученнями № 26348 від 14.05.2018р., № 26350 від 14.05.2018р., № 26351 від 14.05.2018р. (а.с.16-23).
На виконання вимог вироку Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.09.2019р. ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 в розмірі 10 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 40963 від 21.10.2020р.(а.с.25).
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За положеннями ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.
Зі змісту вироку Баштанського районного суду Миколаївської області від 03 вересня 2019 року. який залишений без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року, вбачається, що 23 травня 2017 року близько 07.00 год. водій ОСОБА_1 , керуючи технічно несправним, але працездатним автомобілем марки «АЗЛК-2141» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в денний час доби, при ясній погоді без опадів у своїй смузі руху по сухій асфальтованій проїзній частині автодороги «Дніпропетровськ-Миколаїв», яка на .даній ділянці має по одній смузі для руху у кожному напрямку, зі сторони с. Добра Криниця Баштанського району Миколаївської області у напрямку с.Виноградівка Баштанського району Миколаївської області зі швидкістю біля 60-65 км/год. Технічна несправність ходової частини автомобіля «АЗЛК-2141» реєстраційний номер НОМЕР_1 полягала у надмірному зносі поверхні протектора шини лівого колеса задньої осі, який призвів до оголення корду, що не відповідає вимогам п. 31.4, 31.4.5.«б» Правил дорожнього руху України та вимогам п. 6.3.3 ДСТУ 3649:2010.
При цьому, вироком суду, з посиланням на висновок судово-автотехнічної експертизи № 17-652 від 21.07.2017р., встановлено, що ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п.2.3 «б», 10.1,12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулося зіткнення зазначених транспортних засобів.
Крім того, відповідно до висновку експертизи технічного стану автомобіля № 370 від 15.06.2017 року, на який є посилання у вироку, на момент дорожньо-транспортної пригоди ходова частина автомобіля «АЗЛК 2141» р.н. НОМЕР_1 знаходилась в технічно несправному, але працездатному стані, рульове керування та гальмівна система знаходилися в працездатному стані. Виявлена при дослідженні ходової частини автомобіля «АЗЛК 2141» р.н. НОМЕР_1 технічна несправність, а саме її невідповідність вимогам п.31.4 і п.31.4.5.«б» ПДР України і вимогам п. 6.З.З ДСТУ 3649:2010 «Коліснії транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» виникла до ДТП та могла бути виявлена водієм завчасно перед виїздом. Визначити, чи могла вплинути виявлена при дослідженні ходової частини автомобіля «АЗЛК 2141» р.н. НОМЕР_1 технічна несправність на рух автомобіля за даних обставин, тобто бути у причинному зв'язку з ДТП, судовою експертизою по дослідженню технічного стану транспортних засобів не є можливим.
Відповідно пп. «г» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Отже даним вироком суду не встановлено факту, що ДТП є безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок доказування покладається на сторони, суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Враховуючи викладене позивачем не доведено належними і допустимими доказами що дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення регресного позову.
Керуючись статями 258-259, 263-265ЦПК України,
В задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЮНІВЕС» м. Київ, вул.Велика Васильківська, 72, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 32638319;
відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений і підписаний 31 січня 2022 року.
Суддя А.А. Саукова